Ухвала КАС ВС № 320/18998/25

ф УХВАЛА 29 квітня 2026 року м. Київ справа №320/18998/25 адміністративне провадження № К/990/17303/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі № 320/18998/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, в якому просив: - визнати протиправними дії ГУ Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо відмови здійснити йому перерахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та оформлення і надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023; - зобов`язати ГУ Служби безпеки України у м. Києві та Київській області перерахувати його розмір грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 позов задоволено. Визнано протиправними дії ГУ Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо відмови здійснити гр. ОСОБА_1 перерахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та оформлення і надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023. Зобов`язано ГУ Служби безпеки України у м. Києві та Київській області перерахувати гр. ОСОБА_1 розмір грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023. Стягнуто на користь гр. ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Служби безпеки України у м. Києві та Київській області. Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2026 року було відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом подання до Шостого апеляційного адміністративного суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 апеляційну скаргу повернуто апелянту. Вважаючи ухвалу такою, що постановлена з порушенням вимог процесуального закону, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. Перевіряючи правильність висновків суду апеляційної інстанції та обґрунтованість доводів касаційної скарги, Верховний Суд керується такими мотивами. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом подання до Шостого апеляційного адміністративного суду документу, що підтверджує сплату судового збору Мотиви суду апеляційної інстанції, якими він керувався, відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишення апеляційної скарги без руху, полягали у тому, що обставини, пов`язані з неможливістю сторони сплатити судовий збір, у тому числі, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є підставою для відстрочення від сплати судового збору. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим відстрочення/звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень. Судом апеляційної інстанції встановлено, що копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2026 була скерована на електронний кабінет апелянта та доставлена 23.03.26 о 16:42, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка. Натомість станом на 14.04.2026 недоліки апеляційної скарги апелянтом усунуто не було. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області повернуто особі, яка її подала. Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на те, що на підставі пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги судовий збір не має справлятися. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, то суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Частиною п`ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Згідно з частиною п`ятою статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Згідно з пунктом 7 статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повертаючи 14.04.2026 року апеляційну скаргу у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 20. 20.03.2026 була скерована на електронний кабінет апелянта та доставлена 23.03.26 о 16:42, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка. Натомість станом на 14.04.2026 недоліки апеляційної скарги апелянтом усунуто не було. Колегія суддів зауважує, що сукупність обставин у цій справі вказує на те, що відповідачем у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції. За викладених обставин, суд апеляційної інстанції прийняв обґрунтоване рішення про повернення апеляційної скарги скаржнику, оскільки цим суб`єктом владних повноважень у встановлений судом строк не були усунуті недоліки апеляційної скарги. Відтак, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Посилання скаржника на пункт 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки відповідно до цієї норми судовий збір не справляється у разі подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб, а також органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, тоді як у цій справі предметом розгляду є вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, а не вимоги про відшкодування шкоди, у зв`язку з чим підстави для застосування зазначеної норми відсутні, а доводи скаржника є безпідставними. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення не викликає розумних сумнівів щодо правильного застосування норм процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Суд враховує положення частини другої статті 298 КАС України, якою встановлено, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому законом. Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі № 320/18998/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується. СуддіН.В. Шевцова А.Ю. Бучик С.Г. Стеценко