Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/3586/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/3586/25 пров. № А/857/33102/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Гінди О. М., Кузьмича С. М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року в справі № 260/3586/25 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції - Дору Ю.Ю., час ухвалення рішення - 09 липня 2025 року, місце ухвалення рішення - м.Ужгород, дата складання повного тексту рішення - не зазначено, в с т а н о в и в: У травні 2025 року ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити фінансування коштів допомоги по вагітності та пологах згідно заяви-розрахунку на користь позивача - ФОП ОСОБА_1 для здійснення страхової виплати призначених та нарахованих найманій - ОСОБА_2 по лікарняному листку №8501268-2016052212-1 від 31.07.2023 за період з 31.07.2023 по 03.12.2023 на суму за рахунок коштів Пенсійного фонду України - 50400,00 грн. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо нездійснення фінансування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для нарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги по вагітності та пологах, згідно листка непрацездатності №8501268-2016052212-1 від 31 липня 2023 за період з 31.07.2023 року по 03.12.2023 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути подані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заяв-розрахунків щодо фінансування виплат по вагітності та пологах ОСОБА_2 , згідно листка непрацездатності № 8421159-2015891446-1 за період з 19 липня 2023 року по 21 листопада 2023 року, відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 12, з урахуванням висновків суду. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що листи роботодавця про надання страхових виплат не відповідали вимогам законодавства. Вказує апелянт, що «оскільки позивач є найманим працівником та оплата листків непрацездатності проводиться роботодавцем, тобто ГУ ПФУ в Закарпатській області не є належним відповідачем.». Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 07.07.2023 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та найманим працівником ОСОБА_2 укладено трудовий договір про використання найманої праці. На підставі наказу №1 від 06.07.2023 р., згідно якого ОСОБА_2 з 07.07.2023р. прийнята на посаду комірника, то стверджується випискою з трудової книжки ОСОБА_2 та роботодавцем було подано до Державної податкової служби України повідомлення про прийняття працівника на роботу. Протоколом № 1 уповноваженого по соціальному страхуванню ФОП ОСОБА_1 від 31.07.2023 р., комірнику ОСОБА_2 призначено допомогу по вагітності та пологах, за період з 31.07.2023 р. по 03.12 2023 р. Підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах являється електронний лікарняний лист № 8501268- 2016052212-1 від 31.07.2023р., виданий у відповідності до вимог ч. 2 ст. 23 Закону України 1105-ХІУ 23.09.1999р. «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ( далі - Закон № 1105-ХІУ ). Згідно розрахунку листка непрацездатності по вагітності та пологах, за період з 31.07.2023 р. по 03.12.2023 р. ОСОБА_2 нараховано 50400,00 грн. Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що ФОП ОСОБА_1 було подано одинадцять разів заяви-розрахунки щодо фінансування виплат листка непрацездатності по вагітності та пологах ОСОБА_2 в електронному вигляді через портал електронних послуг ПФУ, зокрема у період з 10.10.2023 по 04.07.2024, проте такі не були прийняті (а.с.18) Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон N 1105-XIV Страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах (стаття 11 Закону N 1105-XIV). Відповідно до п.2 ч.4 ст.12 Закону N 1105-XIV, застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на страхові виплати відповідно до цього Закону в таких розмірах допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Водночас допомога по тимчасовій непрацездатності (стаття 16 Закону N 1105-XIV) не надається: 1) у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних із таким сп`янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням; 7) за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим. Згідно з ч.1 ст. 18 Закону N 1105-XIV, допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, у розмірі заробітної плати (доходу) такої особи, з якого фактично сплачено страхові внески, незалежно від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч.ч.1,2 ст. 19 Закону N 1105-XIV). Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.2 ч.1 ст.22 Закону N 1105-XIV). Частиною першою статті 23 Закону N 1105-XIV регламентовано, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною, листок непрацездатності. Відповідно до приписів статті 26 Закону N 1105-XIV, фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України. Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами. Територіальні органи уповноваженого органу управління здійснюють фінансування страхувальників протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку, в тому числі в електронній формі. Порядком фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року № 12 (чинний на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставою для фінансування страхувальників робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за їх видами. Форма заяви-розрахунку наведена у додатку 1 до цього Порядку. Страхувальник подає заяву-розрахунок до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення за своїм місцезнаходженням чи місцем проживання. Заява-розрахунок надається страхувальником в паперовому вигляді особисто до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, або надсилається в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису. Заява-розрахунок готується у двох примірниках, один з яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та окремі виплати потерпілим на виробництві (членам їх сімей), зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення. У разі подання документа в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису роздрукована заява-розрахунок разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначались окремі виплати та матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника. Інформація, внесена страхувальником до заяви-розрахунку, повинна повністю відповідати документам, на підставі яких здійснено призначення матеріального забезпечення та окремі виплати потерпілим на виробництві (членам їх сімей), та бути відображена в реєстрах бухгалтерського обліку. Відповідальність за достовірність даних, наведених у заяві-розрахунку, несе страхувальник. Робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, наявність у Фонді зареєстрованого нещасного випадку або профзахворювання (у разі проведення виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей), правильності нарахування виплат та у разі відсутності зауважень протягом десяти робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку. Робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення у разі потреби має право здійснювати обмін інформацією зі страхувальником шляхом направлення запиту щодо уточнення інформації, наведеної у заяві-розрахунку. У разі виявлення помилок та/або недостовірних відомостей заява-розрахунок повертається страхувальнику з відповідними рекомендаціями щодо їх усунення. Перевірка заяви-розрахунку, надання рекомендацій за її результатами, фінансування заяви-розрахунку або надання обґрунтованої відмови у її прийнятті здійснюється робочими органами Фонду або їх відділеннями протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку. Після надходження коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника, останній зобов`язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення не пізніше, ніж у строки, визначені у частині другій статті 32 Закону. Отже, аналіз положень Закону N 1105-XIV та Порядку фінансування свідчить про те, що заява-розрахунок повертається страхувальнику з відповідними рекомендаціями щодо їх усунення лише у разі виявлення помилок та/або недостовірних відомостей. Суд звертає увагу, що стаття 16 Закону України № 1105-XIV містить вичерпний перелік підстав, для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності. Однак жодних відомостей про те, що відповідний листок непрацездатності визнано необґрунтованим, матеріали справи не містять. Варто підкреслити, що жодних рекомендацій щодо усунення помилок та/або зазначення про недостовірні відомості відповідачем не зазначається. Крім цього, згідно вимог Порядку №12 робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення у разі потреби має право здійснювати обмін інформацією зі страхувальником шляхом направлення запиту щодо уточнення інформації, наведеної у заяві-розрахунку. Формальні посилання на подання заявки-розрахунку не за формою Порядку № 12 від 19.07.2018 року судом відхиляються, адже визначальним в спірному питанні є наявність підстав для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та умов фінансування страхувальників, а не дотримання номінальних вимог. Відповідачем не висловлено жодних зауваг до правильності заповнення реквізитів, наявності даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, даних про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування виплат. Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права страхувальників, повинні уникати надмірного формалізму. Водночас судом першої інстанції встановлено, що заяви - розрахунки та додані до них документи, подані з дотриманням вимог Порядку № 12 та Закону України № 1105-XIV. Позивачем підставно зазначено, що Єдиний соціальний внесок із нарахованої заробітної плати ОСОБА_2 перераховано за липень 2023р. згідно квитанції № 3411710118 від 17.08.2023р., а також перерахований Єдиний соціальний внесок з електронного лікарняного листка по вагітності та пологах № 8501268-2016052212-1 від 31.07.2023р. згідно квитанції № 2891 110069 від 11.09.2023р. Заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску відсутня, що відображено в звітності ГУ ДПС у Закарпатській області згідно чинного законодавства та в довідці ГУ ДПС у Закарпатській області про відсутність заборгованості сплати єдиного соціального внеску за 2023р. Водночас судом встановлено, що на підставі наказу №1 від 06.07.2023 р., ОСОБА_2 з 07.07.2023р. прийнята на роботу. Протоколом № 1 уповноваженого по соціальному страхуванню ФОП ОСОБА_1 від 31.07.2023 р., комірнику ОСОБА_2 призначено допомогу по вагітності та пологах, за період з 31.07.2023 р. по 03.12 2023 р. Підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах являється електронний лікарняний лист № 8501268- 2016052212-1 від 31.07.2023р., виданий у відповідності до вимог ч. 2 ст. 23 Закону України 1105-ХІУ 23.09.1999р. «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ( далі - Закон № 1105-ХІУ ). Згідно розрахунку листка непрацездатності по вагітності та пологах, за період з 31.07.2023 р. по 03.12.2023 р. ОСОБА_2 нараховано 50400,00 грн. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що із настанням страхового випадку ОСОБА_2 набула право на виплату страхових виплат, а ФОП ОСОБА_1 - відповідне фінансування. Також є неспроможними доводи апелянта про неналежність ГУ ПФУ в Закарпатській області як відповідача, оскільки уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України (ч.1 ст.4 Закону № 1105-XIV). Водночас відповідач хибно зазначає про те, що позивач «є найманим працівником», оскільки в цій справі позивачем є ФОП ОСОБА_1 - страхувальником (роботодавцем), а не застрахованою особою. Більше того, щодо належності суб`єктного складу за розглядуваними позовними вимогами висловився Восьмий апеляційний адміністративний суд в постанові від 15 квітня 2025 року в справі № 260/479/24, що й зумовило звернення з розглядуваним позовом. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року в справі № 260/3586/25 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. М. Гінда С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року.