Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/1656/26

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/1656/26 пров. № А/857/14843/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року (постановлену головуючим суддею Грень Н.М. у м. Львів) про повернення позовної заяви у справі № 380/1656/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про оскарження рішення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетині державного кордону України ОСОБА_1 від 04.10.2025. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення зазначених у ній недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення вказаної ухвали. Позивачу роз`яснено про необхідність подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду наступних документів: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску. На виконання вимогу ухвали суду, позивачем 09.02.2026 та 10.02.2026 до суду подано заяву про поновлення процесуального строку. В заяві вказував, що з середини жовтня 2025 року був позбавлений можливості вчасно підготувати позов через критичну ситуацію в енергосистемі за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) та перебування (м. Хмельницький). На підтвердження додано графіки відключень АТ «Вінницяобленерго» та скріншоти листування в групі ОСББ «Дрімпарк». Позивач також вказав на тривалу спробу досудового вирішення питання шляхом звернення до вищого керівництва ВЧ НОМЕР_1 . Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у задоволенні заяви позивача про поновлення процесуального строку відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення повернуто позивачеві. Приймаючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що наведені у заяві позивача підстави пропущення строків звернення до адміністративного суду є неповажними та не підтверджені належними доказами. Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що відсутність електропостачання, інтернету та мобільного зв`язку, завадило йому своєчасно підготувати та подати позовну заяву. Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без розгляду. Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 312 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як передбачає частина четверта статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Як уже зазначено, частина третя статті 122 КАС передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами. Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин у сфері перетину державного кордону є Закон України «Про прикордонний контроль». Згідно з частиною третьою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль» особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. З системного аналізу наведених вище норм, суд висновує, що вказаними положеннями, визначений порядок дій особи у разі відмови їй у перетині державного кордону, зокрема, передбачено: можливість оскарження такого рішення до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Однак, суд звертає увагу, що таке право, має бути реалізоване протягом одного місяця з дня надходження відповідного рішення органу Державної прикордонної служби України. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, згідно з якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19 у постанові від 31.03.2021, в якій Суд дійшов наступних висновків. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Апеляційний суд зазначає, що за змістом заяв позивача про поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним причинами пропуску такого строку є відключення електроенергії за місцем проживання (м. Могилів-Подільський) та перебування (м. Хмельницький). Проте, надані графіки відключень світла підтверджують лише періодичну відсутність електроенергії. Позивач не довів, що протягом усього місячного строку він перебував в умовах повної ізоляції, які унеможливлювали відвідування місць із безперебійним зв`язком. Оцінюючи вищевказані причини пропуску позивачем строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України колегія суддів виходить з таких міркувань. Позивачем у заявах про поновлення строку на звернення до суду не доведено, що наведені обставини могли ускладнити подання позовної заяви. Позивач не довів реального впливу таких обставин на неможливість своєчасного звернення до суду з позовом, не надав доказів того, що такі обставини постійно, тривало та систематично перешкоджали підготовці позовної заяви. Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 06.06.2024 у справі № 559/2655/23, зауважив, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24.02.2022 і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. При цьому, позивачем не надано доказів об`єктивної неможливості звернення до суду з позовною заявою, в межах строку, встановленого процесуальним Законом. Відтак, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративними позовом. Також колегія суддів враховує, що, як правильно встановлено судом першої інстанції, що правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачами, не містять обов`язку досудового врегулювання спору, з огляду на що місячний строк звернення до суду з даним позовом обраховується не з дня отримання позивачем відповіді на звернення, а саме з дня коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав та інтересів, який у даному випадку слід обраховувати з дати видання рішення, тобто з 04.10.2025. Враховуючи все викладене вище, на думку апеляційного суду, є правильним висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви. Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року про повернення позовної заяви у справі № 380/1656/26 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді А. Р. Курилець О. І. Мікула