Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3228/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3228/25 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бужак Н.П. Суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року, суддя Кульчицький С.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №100/03-16 від 11.02.2025, №232350002570 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 04.02.2025 року на підставі архівної довідки Чуйського обласного державного архіву, Киргизької Республіки, про заробітну плату № 04-2/1360 від 03.09.2020, за період роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 04.02.2025, виходячи із розміру заробітної плати на підставі архівної довідки Чуйського обласного державного архіву, Киргизької Республіки про заробітну плату № 04-2/1360 від 03.09.2020, за період роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991, із врахуванням проведених виплат. Згідно з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №100/03-16 від 11.02.2025 №232350002570 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 04.02.2025 на підставі архівної довідки Чуйського обласного державного архіву, Киргизької Республіки, про заробітну плату № 04-2/1360 від 03.09.2020, за період роботи з 01.01.1987 до 31.12.1991. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 04.02.2025, виходячи із розміру заробітної плати на підставі архівної довідки Чуйського обласного державного архіву Киргизької Республіки про заробітну плату № 04-2/1360 від 03.09.2020, за період роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991, із врахуванням проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги залишити без задоволення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ОСОБА_1 є громадянином України, з 2020 року отримує пенсію за віком. До страхового стажу позивача під час призначення пенсії позивачем було зараховано, у т.ч. періоди роботи в колгоспі «Комінтерн» Калінінського району, Киргизька Республіка за період з 16.04.1975 по 05.05.1992 року відповідно до записів у трудовій книжці. 04.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії «Зміна надбавки», а саме донарахувати заробітну плату за 60 місяців до 01.07.2000. Під час звернення позивачем до пенсійного органу було подано довідки про заробітну плату № 04-2/1360 від 03.09.2020 за період з 1987 до 1991 та № 04-2/1080 від 09.07.2020 за період з 1977 до 1992. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення про відмову №100/03-16 від 11.02.2025 № 232350002570, яким відмовлено позивачу в перерахунку пенсії. У рішенні, зокрема, зазначено, що позивач надав архівну довідку про заробітну плату від 09.07.2020 № 04-2/1080 без перекладу та не підтверджену первинними документами. Дану довідку можливо зарахувати при дотриманні умов перекладу українською мовою, що передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1). У додаткових поясненнях представник відповідач зазначив, що Головним управління Пенсійного фонду України в Черкаській області було сформовано запит щодо здійснення заходів по перевірці довідки №04-2/1360 про заробіток, за періоди роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991 в колгоспі "Комінтерн" Калінінського (зараз Жайилського) району, Киргизької Республіки. Після надходження акту про результати перевірки достовірності даних довідок про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, а також у разі доцільності, буде проведено перерахунок пенсії із переглядом заробітної плати для призначення пенсії. На даний час на запит щодо здійснення заходів по перевірці довідки № 04-2/1360 відповіді до територіальних органів Пенсійного фонду України не надходило. Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV). За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Положеннями частини першої статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Згідно абзаців 4 і 5 частини першої статті 40 Закону №1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку №22-1). У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Спірним у даній справі є питання перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Чуйського обласного державного архіву Киргизької республіки №04-2/1360 від 03.09.2020 про заробітну плату за періоди з 01.01.1987 по 31.12.1991 років. Згідно з чинним законодавством України, страховий стаж, здобутий у республіках колишнього СРСР до 1 січня 1992 року - враховується на підставі записів у трудовій книжці, оскільки в цей період діяли єдині норми пенсійного забезпечення для всіх громадян колишнього СРСР. Для врахування заробітку за 1987- 1991 роки (період до 1 липня 2000 року) обов`язковим є надання довідки про заробітну плату, підтвердженої первинними документами (особові рахунки, відомості про нарахування зарплати). Довідки, видані підприємствами (або їх правонаступниками/архівами) на території колишніх республік СРСР, є дійсними в Україні без додаткової легалізації (за умови, що вони оформлені належним чином). Періоди трудової діяльності до 01.01.1992 за межами України у республіках колишнього СРСР зараховуються до страхового стажу. Згідно з позицією Верховного Суду, архіви, що знаходяться на території колишніх республік СРСР, є правонаступниками підприємств, а їхні довідки є належним доказом. Довідка має базуватися на первинних документах (особових рахунках, відомостях нарахування зарплати). Якщо довідка видана на підставі іншої довідки, а не первинних документів, вона може бути не прийнята судом. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що до 1992 року діяли єдині норми, оскільки Україна та інші республіки були частиною єдиної системи. Врахування заробітку за 1987-1991 проводиться на підставі архівної довідки без необхідності складної легалізації документів, якщо вони видані офіційною установою. Частиною 2 статті 24-1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі ? Закон №1058) визначено, що періоди трудової діяльності до 01.01.1992 за межами України у республіках колишнього СРСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1, для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку №22-1). У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Колегія суддів звертає увагу, що законодавство про пенсійне забезпечення в силу вимог частини першої статті 4 Закону №1058-IV базується на Конституції України та складається, серед іншого, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (надалі по тексту також закони про пенсійне забезпечення). Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору (частина друга статті 4 Закону № 1058-IV). Законом України від 11 липня 1995 року за № 290/95-ВР ратифіковано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, укладену в рамках Співдружності Незалежних Держав і підписану від імені Уряду України у м. Москві 15 квітня 1994 року (надалі по тексту також Угода від 15 квітня 1994 року). Відповідно до статті 4 цієї Угоди кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для провадження трудової діяльності документи і завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку переклад їх державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. Вразі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно. Питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей, згідно статті 9 цієї Угоди, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (і) двосторонніми угодами. Відповідно до частини 2 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, укладеною між Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Вірменії, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Узбекистан та України, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Приписами пунктів 2 і 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (надалі по тексту також Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії. Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11 Угода від 13 березня 1992 року). Водночас частинами першої і другої статті 13 Угоди від 13 березня 1992 року визначено, що кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 за №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», прийнято рішення про: - вихід з цієї Угоди, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві; - доручено Міністерству закордонних справ України в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з цієї Угоди. Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 за № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року. Отже, виникнення правовідносин, зокрема здобуття спірного трудового/страхового стажу із оплатою праці за виконану позивачем роботу, мало місце до 19.06.2023, тобто до виходу Держави Україна з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року, а тому скаржник безпідставно посилається на зазначені обставини як підстави для неврахування довідки про заробітну плату позивача. З довідки, виданої Чуйським обласним державним архівом від 03.09.2020 убачається, що а документами архівного фонду колгоспу «Комінтерн» Калінінського району Киргизької Республіки в річних накопичувальних книгах обліку праці і розрахунків з членами колгоспу за 1987-1991 роки значиться ОСОБА_1 з наступними нарахуваннями в рублях: -1987 - нараховано трудоднів 352, сума 3353,84; -1988 - нараховано трудоднів 359, сума 3437,84; -1989 - нараховано трудоднів 331, сума 3433,26; -1990 - нараховано трудоднів 301, сума 4739,00; -1991 - нараховано трудоднів 350, сума 4955,76. Підстава: Фонд. оп.24 д249 л31 д250 л27 д251 л26 д252 л22 д253 л36. Архівна довідка підписана керуючим та виконавцем, містить мокру печатку Як вірно зазначив суд першої інстанції, підставою видачі вказаної довідки є особові рахунки працівника ОСОБА_1 в колгоспі «Комінтерн»» з 1987 року по 1991 рік, що дозволяє зробити висновок про те, що довідка від 03.09.2020 № 04-2/1360 видана на підставі первинних документів. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що на адресу Головного управління ПФУ в Черкаській області надійшла від Чуйського обласного державного архіву архівна довідка від 20.11.2020 №04-28/2090 на запит пенсійного органу, з якої убачається , що за документами архівного фонду колгоспу «Комінтерн» в річних накопичувальних книгах обліку праці і розрахунків з членами колгоспу за 1987-1991 роки значиться ОСОБА_1 так в док./ з наступними нарахуваннями в рублях: у т.ч.: 1987 - нараховано трудоднів 352, сума 3353,85; 1988 - нараховано трудоднів 359, сума 3437,84; 1989 - нараховано трудоднів 331, сума 3433,26; 1990 - нараховано трудоднів 301, сума 4739,00; 1991 - нараховано трудоднів 350, сума 4955,76. Також у зазначеній архівній довідці зазначено підстави видання такої довідки та є посилання на те, що помісячні особові рахунки на зберігання до адхіву не поступали. У зазначеній довідці містяться й інші дані про зарплату позивача, починаючи з 1975 по 1992 роки. Абзацами 2, 3, 5 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначено: - за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (абзац 2); - у разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5) (абзац 3); - особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами (абзац 5). Окрім того, відповідно до абзацу 1 пункту 2.10. Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Отже, за приписами абзацу 5 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 довідка за змістом і формою згідно додатку 5 Порядку №22-1 не вимагається для осіб, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), а нормами Порядку №22-1, не визначено необхідність подання особою разом із довідкою первинних документів, на підставі яких у такі довідки внесені відповідні відомості про нарахування заробітної плати та здійснені нарахування платежів. Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, надана до пенсійного органу довідка видана на підставі первинних документів та повинна бути врахована під час проведення перерахунку пенсії для визначення її розміру. У постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 Верховний Суд дійшов висновку, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, внаслідок чого, підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні. Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №280/1411/16-а та від 26.10.2022 року у справі №808/1735/18. Згідно пункту 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі. Окрім того, відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Таким чином, архівні установи мають право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних наявних в архівних фондах. Отже, при зверненні особи із заявою про призначення/перерахунок пенсії, а також поданні особою документів, що підтверджують відомості про трудовий стаж та заробітну плату, пенсійний орган у першу чергу має здійснити дії відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, а у разі виникнення сумніву щодо обґрунтованості та достовірності поданих документів перевірити їх у визначеному законом порядку. Водночас, колегія суддів зауважує, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії. Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі № 672/914/16-а та від 11.07.2019 у справі № 127/1849/17 викладено правові висновки, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у перерахунку пенсії. Разом з тим, у даній справі пенсійний орган не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації зазначеної у спірних архівних довідках, що є порушенням вищезазначених норм, а переклав на позивача тягар доказування власного неперевіреного сумніву щодо достовірності документів, отриманих особою, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження відомостей про заробіток позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що що під час проведення перерахунку пенсії позивача підлягає врахуванню архівна довідка від 03.09.2020 № 04-2/1360. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсіного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року - без змін Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Беспалов О.О. Ключкович В.Ю.