Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/13866/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/13866/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Епель О. В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року (місце ухвалення: місто Чернігів, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту 23 жовтня 2025 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить: -визнати рішення Чернігівської митниці № UA102000/2024/000043/2 про корегування митної вартості товару за митною декларацією, 24UA102210002761U1, поданою ОСОБА_1 для митного оформлення, задекларованого ним транспортного засобу, протиправним та скасувати його. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року позов залишено без задоволення. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою позов задовольнити у повному обсязі. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. В судове засідання сторони не з`явились, позивачем подано клопотання про розгляд справи у його відсутності, у зв`язку із чим, судом апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 09.05.2024 позивачем до митниці подана попередня митна декларація (далі - МД) № 24UA102210002441U0 на товар: "Легковий автомобіль, що був у користуванні - 1 шт., марка - SKODA, модель - OCTAVIA, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2012, перша реєстрація - 21.03.2012, тип кузова - універсал, колір - сірий, тип двигуна - бензиновий, потужність двигуна - 90кВт, робочий об`єм - 1390 см3, кількість місць для сидіння, включно з місцем для водія - 5, колісна формула - 4*2, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування. Відповідає екологічним нормам не нижче "Євро-2". Торгівельна марка - SKODA. Виробник - Skoda Auto a.s.", отримувачем якого є громадянин ОСОБА_1 , замість коду платника податків має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, паспорт НОМЕР_2 , виданий 08.08.1996 Новозаводським ВМ УМВС України в Чернігівській області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . У гр. 44 попередньої МД 24UA102210002441U0 позивачем зазначений контракт на поставку/продаж вказаного товару від 07.05.2024 № 107LT та договір купівлі-продажу (який згідно коду 0380 заявлено як інвойс) від 07.05.2024. 23.05.2024 о 14:13:36 до відділу митного оформлення № 1 митного поста "Чернігів" подано до оформлення МД ІМ 40 ДЕ № 24UA102210002739U0 на вищевказаний товар. За результатами проведеного митного контролю та перевірки, зазначених в митній декларації від 23.05.2024 № 24UA102210002739U0 відомостей та наявними сумнівами в достовірності статусу походження товару виникла необхідність подальшої перевірки підтвердження походження товару шляхом надіслання запиту до митної адміністрації країни експорту та прийнято рішення про відмову в оформленні зазначеної митної декларації та складено картку відмови від 23.05.2024 № UA102210/2024/00078. 24.05.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста "Чернігів" подано до оформлення нову додаткову до попередньої митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №24 UA102210002761U1. Відповідно до матеріалів справи до митного оформлення позивачем подані: рахунок - фактура (інвойс) від 07.05.2024 240400, декларація про походження товару від 07.05.2024 240400, паспорт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 30.04.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.05.2024 б/н, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.05.2024 2-LT-24, договір комісії від 26.04.2024 UN-02/24, розрахунок витрат на транспортування від 21.05.2024, декларація - інвойс від 07.05.2024 №240400, копія митної декларації країни відправлення 24PL301010E0566583 від 08/05/2024. Під час здійснення митного оформлення декларанту направлено повідомлення про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару: копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження його задекларованої вартості та умов поставки); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; підтверджені документально витрати на транспортування; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; забезпечити переклад українською мовою документів, наданих до митного оформлення. На вказану вимогу декларант надав копію експортної декларації Польщі від 08.05.2024 №24PL301010Е0566583 та повідомив, до всі документи ним подані відповідно до статті 53 Митного кодексу України в повному обсязі; вимога щодо надання інших документів, не передбачених цим Кодексом, заборонена; вимагаємо продовжити митне оформлення. За результатами розгляду додатково, наданої копії експортної декларації Польщі від 08.05.2024 №24PL301010Е0566583, Чернігівською митницею встановлено, що поставка автомобіля здійснювалася згідно з договором, номер та дата якого не вказані; відправником та отримувачем вказано одну особу - ОСОБА_2 ; умови поставки відсутні; митну декларацію країни відправлення (Литва) не надано; переклад документів українською мовою не надано. У відповідності до вимог частини четвертої статті 52, статей 55, 57 Митного кодексу України проведена консультація між митним органом та декларантом з метою визначення митної вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари. 24.05.2024 відповідачем прийнято рішення №UA102000/2024/000043/2 про коригування заявленої митної вартості спірного товару. У зв`язку з прийняттям митницею рішення від 24.05.2024 №UA102000/2024/000043/2 про коригування заявленої митної вартості товару, митним постом "Чернігів" відмовлено в оформленні МД від 24.05.2024 UA102210002761U1 та оформлено карту відмови №UA102210/2024/00083. Вважаючи вказане рішення про коригування митної вартості товару протиправним позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст.4 Митного Кодексу України (далі - МК України), органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости. Відповідно до статей 49-50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів, застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, ведення митної статистики, розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Митна вартість будь-яких товарів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до глави 9 Митного кодексу України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), норми якого базуються на положеннях статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ), визначається та заявляється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 Митного кодексу України. Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації. При цьому, під час проведення митного контролю та митного оформлення на митний орган відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України покладений обов`язок здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України). Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як вірно встановлено судом першої інстанції тане спростовується апелянтом, позивачем до митного оформлення подано: рахунок - фактура (інвойс) від 07.05.2024 240400, декларація про походження товару від 07.05.2024 240400, паспорт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 30.04.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.05.2024 б/н, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.05.2024 2-LT-24, договір комісії від 26.04.2024 UN-02/24, розрахунок витрат на транспортування від 21.05.2024, декларація - інвойс від 07.05.2024 №240400, копія митної декларації країни відправлення 24PL301010E0566583 від 08/05/2024. За результатами проведеного аналізу поданих документів встановлено, що серед наданих до митного оформлення документів відсутні платіжні (або банківські) документи, що підтверджують факт оплати коштів (підтвердження ціни, що фактично сплачена) за оцінюваний транспортний засіб покупцем (чеки, що свідчать про оплату задекларованої суми вартості) та які можна б було ідентифікувати з цією постановкою автомобіля. Рахунок - фактура від 07.05.2024 № 240400 року не містить печатки продавця, хоча згідно контракту на продаж/поставку продавець має печатку. Відсутність печатки продавця викликає сумніви у дійсності рахунку-фактури. Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 контракту на продаж/поставку 07.05.2024 № 2-LT-24 продавець продає покупцю товар на умовах CPT - PL Chelm. Жодним пунктом договору купівлі-продажу не визначено, що включає в себе ціна товару, а саме: витрати на транспортування автомобіля з Литви до Chelm (Польща), оскільки в МД від 24.05.2024 № 24UA102210002761U1 в графі 15 країною відправлення вказано саме Литву. Подальша поставка автомобіля з Польщі до України здійснюється власним коштом покупця ( ОСОБА_2 ). До митного оформлення надано розрахунок витрат на транспортування автомобіля з Chelm (Польща) до митного переходу Зосин - Устилуг, але понесені витрати на доставку документально не підтверджені: відсутні чеки, які підтвердили б вартість пального в Польщі, вартість пального, вказана в розрахунку витрат на транспортування автомобіля від 21.05.2024 документально не підтверджена. Дані з відкритого доступу в інтернет мережі не можуть підтвердити фактичну ціну пального. Відповідно до п.п. 2.2 п. 2 контракту на поставку/продаж товару від 07.05.2024 №2-LT-24 товар продається бувшим у користуванні, можливо має ряд технічних та косметичних дефектів. У договорі-продажу від 07.05.2024 року №б/н зазначені пошкодження, зокрема, автомобіль має несправність коробки передач, несправність управління дзеркалами бокового виду, але при здійсненні митного огляду пошкодження відсутні, що підтверджується актом митного огляду від 23.05.2024 №24UA102210002728U7. Підтвердити дефекти та їх ступінь може встановити лише експерт. При здійсненні оформлення попередньої МД від 09.05.2024 №24UA102210002441U0 в гр. 44 зазначений контракт на поставку/продаж товару від 07.05.2024 № 107LT, а при здійсненні митного оформлення за МД від 24.05.2024 № 24UA102210002761U1 в гр. 44 на той же самий товар зазначено вже інший контракт на поставку/продаж товару від 07.05.2024 № 2-LT-24. Тобто наявні подвійні документи на один і той автомобіль. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що сумніви митниці у дійсності поданих до митного оформлення документів є обґрунтованими. Подані до митного оформлення декларантом документи не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що було підставою для витребування у декларанта додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, яка передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до частин другої-третьої статті 53 Митного кодексу України митним органом декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; банківські платіжні документи, що стосуються; підтверджені документально витрати на транспортування; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Відтак, запит додаткових документів, зроблений митним органом правомірно, оскільки мали місце: - відмінність номерів контрактів продажу/поставки, договорів купівлі-продажу при поданні попередньої МД та кожному новому поданні МД до митного оформлення після неодноразової відмови; - не підтвердження наявності пошкоджень у спірному авто, як зазначено у договорі купівлі-продажу, під час митного огляду; - відсутність документів щодо оплати за спірний автомобіль, що є обов`язковим відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України; - не підтвердження таких складових митної вартості, які повинні бути документально підтверджені на момент митного оформлення, як транспортні витрати, що є обов`язковим відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Як вірно встановлено судом першої інстанції, на вказану вимогу декларант надав копію експортної декларації Польщі від 08.05.2024 №24PL301010Е0566583 та повідомив, до всі документи ним подані відповідно до статті 53 Митного кодексу України в повному обсязі; вимога щодо надання інших документів, не передбачених цим Кодексом, заборонена; вимагає продовжити митне оформлення. За результатами розгляду додатково, наданої копії експортної декларації Польщі від 08.05.2024 №24PL301010Е0566583, Чернігівською митницею встановлено, що поставка автомобіля здійснювалася згідно з договором, номер та дата якого не вказані; відправником та отримувачем вказано одну особу - ОСОБА_2 ; умови поставки відсутні; митну декларацію країни відправлення (Литва) не надано; переклад документів українською мовою не надано. При цьому, позивач проігнорував, що подані ним разом з МД документи не є належними документами у розумінні частини другої статті 53 Митного кодексу України, а документи про оплату та транспортні витрати взагалі не подавалися до митного оформлення та контролю. Як цілком длрено зауважено судом першої інстанції, відповідно до вимог ст. ст. 52, 53 Митного кодексу України, саме на декларанта покладений обов`язок подавати митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а також подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Отже вимога митного органу про запит додаткових документів була правомірною, оскільки процедура витребування додаткових документів є стадією контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.07.2024 у справі № 620/3264/18. Враховуючи подані до митного оформлення документи, відсутність документів, які повинні подаватися до митного оформлення та контролю, маючи обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості спірного авто, відповідач, з урахуванням вимог статей 52-54 Митного кодексу України, прийняв рішення про невизнання заявленої митної вартості спірного товару та здійснення самостійно її коригування. Відповідно до вимог частини п`ятої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України проведена консультація між митним органом та декларантом з метою визначення основи митної вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари. Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України. Статтею 57 Митного кодексу України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, митним органом здійснено моніторинг комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному на ринку провідних країн-експортерів, за результатом якого встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби митне оформлення легкового автомобіля марки "SKODA"; модель "OCTAVIA", 2012 року, тип двигуна - бензин, робочий об`єм циліндрів двигуна 1390 см3, потужність - 90 kw складає від 3000 EUR, що є значно вищою за рівень вартості автомобіля згідно із товаросупровідними документами. Враховуючи подані до митного оформлення документи, відсутність документів, які повинні подаватися до митного оформлення та контролю, маючи обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості спірного авто, відповідач, з урахуванням вимог статей 52-54 Митного кодексу України, прийняв рішення про невизнання заявленої митної вартості спірного товару та здійснення самостійно її коригування та відповідачем митну вартість оцінюваного автомобіля імпортованого позивачем скориговано відповідно до ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом шляхом прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів від 24.05.2024 № UA102000/2024/000043/2 відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено (МД від 22.05.2024 № 24UA205150008448U0 та 25.04.2024 №24UA206060002412U4. Митну оцінку спірного авто здійснено на рівні 3000 EUR. Як зауважено судом першої інстанції, заявляючи вимогу про скасування рішення про коригування митної вартості, позивач не вказує, в чому полягає його неправомірність, не надає доказів, які б спростовували доводи відповідача щодо сумнівності поданих до митного оформлення документів, а також докази того, що він не повинен був подавати до митного оформлення документи, які підтверджують складові митної вартості спірного авто, зокрема, документи, що підтверджують оплату та понесені витрати на транспортування. Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, при здійсненні оформлення попередньої митної декларації від 09.05.2024 №24UA102210002441U0 в гр. 44 зазначений контракт на поставку/продаж товару від 07.05.2024 № 107LT, а при здійсненні митного оформлення за митною декларацією від 24.05.2024 № 24UA102210002761U1 щодо того ж автомобіля в гр. 44 декларантом зазначено вже інший контракт на поставку/продаж товару від 07.05.2024 № 2-LT-24. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що митним органом цілком правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості. При цьому, як вірно акцентовано судом першої інстанції, процедура витребування додаткових документів є лише пропозицією надати додаткові документи та більш ґрунтовно підтвердити заявлену митну вартість і жодних наслідків, на відміну від рішення про коригування митної вартості, для декларанта такий запит не становить. Процедура витребування додаткових документів є стадією контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, такий запит не має самостійних правових наслідків, а є частиною процедури контролю. Вказаної позиції дотримується й Верховний Суд у постанові від 18.07.2024 у справі №620/3264/18. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю. Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович СуддяО. В. Епель (Повний текст постанови складено 29.04.2026)