LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд400/8766/25

від 29.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року залишити без змін.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/8766/25 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О. Місце та час укладення судового рішення «--:--»: м.Миколаїв Повний текст судового рішення складений:11.12.2025 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення зі служби, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - В С Т А Н О В И В: 14.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування: наказу ГУНП в Миколаївській області від 07.07.2025 №1950 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про вжиття заходів дисциплінарного впливу до окремих поліцейських ГУНП в Миколаївській області» в частині застосування до нього - інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; наказу ГУНП в Миколаївській області від 05.08.2025 №789 о/с щодо звільнення його зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України); поновлення його на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 06.08.2025; стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу у поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Баштанського РВП ГУНП. Під час виконання службових обов`язків 23.06.2025 (м.Снігурівка, Баштанський р-н, Миколаївська обл.) працівниками ТУ ДБР у м.Миколаєві (у рамках кримінального провадження від 10.02.2025 №62025150010001066) його було затримано за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України за отримання від місцевого мешканця неправомірної вигоди у сумі 10000грн. за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності, визначеної ст.130 КУпАП. На думку позивача, його звільнення відбулося протиправно та необґрунтовано, а висновки службового розслідування не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах. Так, позивач наголошує на відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку, оскільки як поліцейський він був об`єктивно позбавлений можливості виконати свої службові обов`язки, а тому в його діяннях відсутній склад дисциплінарного проступку. Також, позивач не погоджується з висновком службового розслідування щодо порушення ним вимог ст.22, 24, 38, 42 Закону України «Про запобігання корупції» та зазначає, що не використовував свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Крім того, не погоджується позивач також з визначеним відповідачем порушення ним обов`язку сприяти проведенню службового розслідування, оскільки надання пояснень особою щодо якої проводиться службове розслідування є її правом, а не обов`язком. Критично позивач ставиться до позиції управління про те, що внаслідок ненадання його пояснень було розпочато кримінальне провадження щодо нього, та в подальшому призвело до висвітлення події за 23.03.2025 у ЗМІ, що компрометує авторитет поліції. Окремо, позивач наголошує на тому, що відповідачем було протиправно відмовлено йому у праві на ознайомлення з матеріалами службового розслідування. Підсумовуючи свої доводи, позивач зауважує, що відповідач не провів належного службового розслідування, чим порушив ч.ч.1, 10 ст.14 Дисциплінарного статуту та положення Порядку проведення службових розслідувань, внаслідок чого безпідставно був звільнений зі служби в поліції. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 в задоволенні позову відмовлено. При вирішенні справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами службового розслідування підтверджено недотримання позивачем службової дисципліни, які полягали в невідкладному повідомлені, в разі виявлення інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію, за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і обов`язку ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події; невідкладному інформуванні свого безпосереднього керівника про надзвичайну подію за участю поліцейського; не сприянні проведенню службового розслідування; публікації в мережі Інтернет, які викликали суспільний резонанс серед населення, є такими, що компрометують позивача, як працівника поліції, та дискредитують органи Національної поліції в цілому. В контексті цього, суд вважав, що накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції є правомірним та пропорційним, оскільки зафіксовані порушення свідчать про недотримання останнім принципів діяльності поліцейського, вчинення ним дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушенням ним вимог п.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, зазначаючи, що вказана норма передбачає невідкладно повідомляти за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» та вжити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події. При цьому, висновок службового розслідування не містить будь-яких доказів поінформованості позивача про кримінальне правопорушення або звернення до нього громадян із заявою/повідомленням про кримінальне правопорушення чи іншу подію. Окремо позивач звертає увагу щодо наданих ним пояснень під час службового розслідування, з яких вбачається, що 23.06.2025, під час виконання службових обов`язків, його було затримано за підозру в отриманні неправомірної вигоди, однак неправомірну вигоду він не отримував та вважає своє затримання незаконним. При цьому, докази, надані органом досудового розслідування не підтверджують його участі у події, що мала місце 23.06.2025. Разом з тим, дисциплінарна комісія не з`ясувала у нього причину неповідомлення про надзвичайну подію за його участю на « 102». Також, залишено поза увагою обставини того, що, під час проведення обшуку, позивач знаходився під постійним контролем слідчого ТУ ДБР та, виконуючи його законні вимоги про заборону телефонувати стороннім особам, окрім як виклику адвоката, не міг повідомити свого безпосереднього керівника про надзвичайну подію, яка виразилась у його затриманні разом з іншим поліцейським під час проведення обшуку. Стосовно невиконання обов`язку, як поліцейського, сприяти проведенню службового розслідування, зазначено, що відмова поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, не може визнаватися перешкоджанням проведенню такого розслідування, оскільки відмова надати пояснення є правом особи, а не її обов`язком. Не погоджується позивач і з висновками суду про те, що публікації в мережі Інтернет, які викликали суспільний резонанс серед населення, є такими, що компрометують його, як працівника поліції, та дискредитують органи Національної поліції в цілому, оскільки такий наслідок настав через протиправні дії слідчого ТУ ДБР у м.Миколаєва, які виразилися у незаконному його затриманні без передбачених законом підстав та фальсифікації доказів його причетності до вказаного кримінального правопорушення. Таких висновків позивач дійшов на підставі того, що свідок, при первісному допиті, вказав, що позивач вимагав від нього неправомірну вигоду, однак, при додатковому допитові, спростував його причетність до кримінального правопорушення. Крім того, на думку позивача, суд першої інстанції залишив поза увагою, що за наслідками службового розслідування відомості, які стали підставою для його проведення (за фактом можливих порушень службової дисципліни, що призвело до факту отримання неправомірної вигоди) не підтвердились. При цьому не встановлено, в чому полягає негідна поведінка позивача, наслідком якої є застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу у вигляді звільнення зі служби у поліції. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (старший лейтенант поліції) з 07.01.2011 працював в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 в Національній поліції; з 19.07.2021 призначений на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Баштанського РВП на підставі наказу від 19.07.2021 №415 о/с. /т.1 а.с.204/ Доповідною запискою т.в.о. начальника управління головної інспекції ГУНП в Миколаївській області - підполковника ОСОБА_2 від 23.06.2025 доведено до відома начальника управління про можливе порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, та повідомлено, що 23.06.2025 у м.Снігурівка, Баштанського р-ну Миколаївської обл., працівниками ТУ ДБР у м.Миколаєві спільно з працівниками Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки НПУ, у рамках кримінального провадження №62025150010001066 від 10.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, затримано, зокрема, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за отримання від місцевого мешканця неправомірної вигоди у сумі 10000грн. за не притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченою ст.130 КУпАП. Також зазначено, що за цим фактом внесено відомості до ЄРДР за №62025150010003626 за ознаками кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України, який приєднаний до ЄРДР №62025150010001066 від 10.02.2025. З цих підстав, відповідно до положень Дисциплінарного статуту Національної поліції (надалі ДС НПУ), затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», запропоновано провести службове розслідування. /т.1 а.с.141-142/ Наказом ГУНП в Миколаївській області від 24.06.2025 №1818 (на підставі доповідної записки т.в.о. начальника управління головної інспекції ГУНП в Миколаївській області -підполковника ОСОБА_2 від 23.06.2025) призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію щодо перевірки фактів можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських ВП №2 Баштанського РВП ГУНП. /т.1 а.с.143-144/ 24.06.2025 наказом ГУНП в Миколаївській області, на час проведення службового розслідування, відсторонено від виконання службових обов`язків (посади) інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Баштанського РВП ГУНП старшого лейтенанта ОСОБА_1 /т.1 а.с.149/ За результатом проведеного службового розслідування, дисциплінарною комісією ГУНП в Миколаївській області складено висновок від 02.07.2025 №120769-2025, яким запропоновано до ОСОБА_1 застосувати стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку за порушення вимог п.п.1, 2, 4, 6, 13 ч.3 ст.1, ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п.1,2 ч.1 ст.18, ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1.3, 2.1, 2.2, 2,4, 2.9, 2.18, 2.23, 2.36.1, 2.36.3, 4.1, 4.2 Посадової інструкції від 05.04.2024, п.5 розділу І, абз.1, 2 п.1, абз.6 п.2 розділу ІІ Правил етичної поведінку поліцейських, п.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджених наказом МВС від 08.02.2019, вимог п.2.1, 2.3, 2.5 наказу ГУП від 31.12.2024 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в підрозділах ГУНП щодо дисципліни та законності», п.7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції. /т.1 а.с.110-139/ Службовим розслідуванням від 02.07.2025 встановлено, що 23.06.2025, згідно з графіком несення служби ВП №2 Баштанського РВП ГУНП поліції, на добове чергування, у складі групи реагування патрульної поліції на службовому автомобілі марки «Suzuki Vitara», номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні), заступили: старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та сержант поліції ОСОБА_3 (поліцейські перебували в однострої). В цей день, приблизно о 09:10 год., перебуваючи на розі вул.Жовтневій та вул.Миколаївській у м.Снігурівка, Баштанського р-ну Миколаївської обл., при виконанні службових обов`язків, знаходячись біля службового автомобіля, поліцейськими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за порушення ПДР України, зупинено автомобіль марки «ВАЗ-2011» (н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_4 та, в ході розмови, запрошено останнього до службового автомобіля під приводом перевірки документів. У салоні службового автомобіля, громадянину ОСОБА_4 повідомлено про наявну підозру у тому, що він перебуває у стані сп`яніння та запропоновано пройти медичний огляд. ОСОБА_4 пояснив, що фактично спиртні напої не вживав, однак вживав їх увечері, а тому у нього є побоювання щодо можливого залишку вмісту алкоголю. Надалі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за попередньою змовою між собою, реалізуючи свій намір, направлений на отримання неправомірної вигоди, створюючи умови, при яких ОСОБА_4 вимушений буде погодитись на надання грошових коштів, зазначили, що вони можуть не реагувати на виявлений факт правопорушення, але щоб видалити відео-фіксацію з «боді-камер», йому необхідно їм надати 15000грн., при цьому конспірували свій умисел, посилаючись на те, що гроші потрібні для керівництва. Надалі, поліцейські зазначили, що у разі надання неправомірної вигоди, вони не будуть ініціювати питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП та не вживатимуть заходів щодо оформлення у процесуальний спосіб факту правопорушення. ОСОБА_4 , усвідомлюючи реальність загрози та негативні наслідки для себе, погодився та зазначив, що має лише 10000грн. (5000грн. готівкою та 5000грн. на банківському рахунку). У подальшому, на виконання протиправних дій поліцейських, поклав в речовий ящик службового автомобіля 5000грн., після чого з використанням мобільного застосунку, перерахував зі свого рахунка грошові кошти у розмірі 5000грн. на визначений поліцейськими банківський рахунок (власник ОСОБА_5 ) в якості неправомірної вигоди. Після цього, працівниками ТУ ДБР спільно з поліцейськими МУ ДВБ НПУ, у рамках кримінального провадження №62025150010001066 від 10.02.2025, за ознаками кримінальної правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, затримано старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та сержанта поліції ОСОБА_3 за отримання від місцевого мешканця неправомірної вигоди у сумі 10000грн. за не притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП. На місці затримання поліцейських, працівники ТУ ДБР проведено обшук службового автомобіля, виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 10000грн. та портативний відеореєстратор, отриманий ОСОБА_3 перед виконанням службових обов`язків. 23.06.2025, зокрема, ОСОБА_1 , затримано в порядку ст.208 КПК України та повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. 24.06.2025 Інгульським районним судом м.Миколаєва ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, з моменту фактичного затримання на строк з 23.06.2025 по 21.08.2025 із правом внесення застави у розмірі 605600грн. 25.06.2025 ОСОБА_1 внесено вказаний розмір застави. Відомості за вказаною подією викладені на сторінці інтернет-видання та розміщені на телеграм-каналі (перегляд понад 9000 користувачів), що призвело до значного суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування позитивної громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності НПУ. У ході службового розслідування опитані: підполковник поліції ОСОБА_6 (начальник ВП №2 Баштанського РВП); капітан поліції ОСОБА_7 (начальник сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Баштанського РВП); майор поліції ОСОБА_8 (відповідальний від керівництва ВП №2 Баштанського РВП ГУНП, начальник сектору моніторингу) та капітан поліції ОСОБА_9 (оперативний черговий) заступали на добове чергування разом з ОСОБА_1 . Зазначені особи підтвердили обставини події 23.06.2025 та додали, що, зокрема ОСОБА_1 , їх не інформував про цю подію. ОСОБА_1 , в ході службового розслідування, надав пояснення від 01.07.2025, в яких зазначив, що 23.06.2025, під час виконання службових обов`язків разом з ОСОБА_3 , нібито в підозрі отримання неправомірної вигоди, їх було затримано, однак неправомірну вигоду він не отримував. Вважає затримання та повідомлення про підозру незаконними, необґрунтованими та абстрактними. Зазначив, що надані докази органом досудового розслідування, не підтверджують його участь в події, що мала місце 23.06.2025, бажає свою правоту довести в судовому порядку. /т.1 а.с.213/ В матеріалах справи службового розслідування наявний витяг з ЄРДР від 10.02.2025 №62025150010001066, відповідно до якого внесено відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України: 10.02.2025, 11.04.2025 досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 2025 інспектори СРПП ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Ларін С.О. та ОСОБА_3 систематично вимагають та отримують неправомірну вигоду від водіїв транспортних засобів, за непритягнення їх до адміністративної відповідальності за виявлені порушення, у т.ч. керування транспортним засобом у стані сп`яніння; 23.06.2025 встановлено, що 23.06.2025 приблизно 09:20год. співробітники СРПП ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1 та ОСОБА_3 одержали від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 10000грн. за не ініціювання питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП та не вжиття заходів щодо оформлення у процесуальний спосіб факту правопорушення. /т.1 а.с.159-160/ Також, наявні наступні документи, зокрема: повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення від 23.06.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 23.06.2025; ухвалу Інгульського районного суду м.Миколаєва від 24.06.2025 про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. /т.1 а.с.102-176/ Відповідно до службової характеристики начальника ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області підполковника ОСОБА_10 від 25.06.2025, за період служби в органах внутрішніх справ та НПУ, ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо. Нормативні документи, які регламентують діяльність поліції знає та правильно застосовує у повсякденній роботі. Володіє достатнім досвідом роботи та практичним знаннями по лінії всіх служб. В роботі не завжди дотримується дисципліни та законності. До виконання службових обов`язків відноситься посередньо та не добросовісно. В складних оперативних обставинах веде себе правильно, при необхідності приймає самостійно рішення. Працює рівно, без зривів, трудова віддача відповідає поставленим вимогам. Почуття відповідальності слабо розвинено за доручену справу. В спілкуванні не завжди ввічливий, тактовний і об`єктивний. До обов`язків не завжди ставиться сумлінно, чим ставить під сумнів авторитет поліції серед населення. /т.1 а.с.211/ Наказом ГУНП в Миколаївській області від 07.07.2025 №1950, зокрема ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. /т. а.с.102-109/ Наказом ГУНП в Миколаївській області від 05.08.2025 №789 о/с, відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) позивача звільнено зі служби в поліції. /т.1 а.с.9/ Вважаючи накази про звільнення зі служби в поліції протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (надалі Закон України №580-VIII). Відповідно до п.п.1, 2, 3, 6 ч.1 ст.18 Закону України №580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно ч.ч.1-3 ст.19 Закону України №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень. Частиною 1 ст.64 Закону України №580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Згідно п.6 ч.1 ст.77 Закону України №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Пунктами 1, 2, 4, 6, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; прияти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст.11 Дисциплінарного статуту). Згідно ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. За змістом ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. З матеріалів справи вбачається, що наказом ГУНП в Миколаївській області від 05.08.2025 №789 о/с, відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про поліцію», у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, на підставі наказу ГУНП в Миколаївській області від 07.07.2025 №1950, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції. Так, обставини даної справи свідчать про те, що службове розслідування стосовно позивача було призначено за фактом можливого порушення ним службової дисципліни, що виразилась у його затриманні працівниками ТУ ДБР у м.Миколаєві 23.06.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. В ході службового розслідування встановлено, що 23.06.2025, під час виконання службових обов`язків у м.Снігурівка, Баштанського р-ну Миколаївської обл., поліцейськими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_4 за порушення ПДР України. Надалі, останнього було запрошено до службового автомобіля поліцейських та повідомлено про наявну підозру перебування у стані сп`яніння із пропозицією пройти медичний огляд. ОСОБА_4 пояснив, що вживав алкогольні напої увечері та у нього є побоювання щодо можливого залишку вмісту алкоголю. В подальшому, поліцейські за попередньою змовою між собою, сказали, що у разі надання неправомірної вигоди, вони не будуть ініціювати питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП та не вживатимуть заходів щодо оформлення у процесуальний спосіб факту правопорушення. ОСОБА_4 погодився та зазначив, що має лише 10000грн., після чого поклав в речовий ящик службового автомобіля 5000грн., та перерахував 5000грн. зі свого рахунка на визначений поліцейськими банківський рахунок. Надалі, працівниками ТУ ДБР спільно з поліцейськими МУ ДВБ НПУ, у рамках кримінальної провадження №62025150010001066 від 10.02.2025 (за ознаками кримінальної правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України) затримано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на місці затримання проведено обшук службового автомобіля, виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 10000грн. ОСОБА_1 , затримано в порядку ст.208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. 24.06.2025 Інгульським районним судом м.Миколаєва ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, з моменту фактичного затримання на строк з 23.06.2025 по 21.08.2025 із правом внесення застави у розмірі 605600грн., яка була внесена 25.06.2025. Дослідивши висновок службового розслідування у сукупності з документами, долученими до матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю виконувати свої службові обов`язки, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Верховний Суд у постанові від 13.02.2025 у справі №240/8208/23 зазначив, що з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Отже, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Отож порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Колегія суддів спростовує доводи позивача стосовно того, що матеріали службового розслідування та висновок комісії не підтверджують вчинення ним дисциплінарного проступку, визначеного Дисциплінарним статутом НПУ. Так, у ході проведення службового розслідування ГУНП в Миколаївській області достовірно було встановлено факт підтвердження відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування. Факт вчинення встановлених розслідуванням дій, на думку суду, підриває авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Крім того, колегія суддів зазначає, що в умовах правового режиму воєнного стану країни, працівники поліції, які присягають на вірність українському народу та зобов`язуються з високою відповідальність/сумлінністю виконувати свої службові обов`язки, боротися зі злочинністю, зобов`язані мати підвищений рівень відповідальності при виконанні своїх службових обов`язків. Тому, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати ситуацій та не вчиняти дій, які ганьблять звання працівника поліції або підривають її авторитет чи носять корисливий або протиправний характер. Крім того, слід врахувати, що відомості за фактом вчинення позивачем кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України (полягали у систематичному вимаганні та отриманні неправомірної вигоди від водіїв транспортних засобів за не притягнення їх до адміністративної відповідальності за виявлені порушення, у т.ч. керування транспортним засобом у стані сп`яніння) були внесені до ЄРДР ще у лютому 2025, за наслідком проведення досудового розслідування, та обставини події, що мала місце 23.06.2025, які також внесені до ЄРДР 23.06.2025, вже були приєднані до матеріалів кримінального провадження від 10.02.2025. Підлягають спростуванню доводи позивача стосовно того, що він був позбавлений можливості невідкладно проінформувати свого безпосереднього керівника про надзвичайну подію за його участю. В даному випадку, суд апеляційної інстанції враховує висновки суду першої інстанції, зроблених внаслідок оглянутого відео щодо затримання поліцейських, з якого вбачається, що слідчий надав позивачу можливість зателефонувати адвокату. Більш того, в поясненнях, отриманих комісією під час службового розслідування, зокрема підполковника поліції ОСОБА_10 (начальник ВП №2 Баштанського РВП) та капітана поліції ОСОБА_7 (начальник сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Баштанського РВП) підтверджено факт того, що позивач не інформував їх про обставини події 23.06.2025. Стосовно аргументів позивача в частині дотримання обов`язку сприяти проведенню службового розслідування, у зв`язку з чим ним надавались пояснення від 01.07.2025, в яких було зазначено про всі відомі йому, на той час, та обставини, а також посилання на те, що надання пояснень поліцейського, в межах службового розслідування стосовно нього (поліцейського), є правом, а не обов`язком останнього, слід зазначити наступне. Відповідно до ст.18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; відмовитися від надання пояснень, факт якої фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови. З пояснень позивача від 01.07.2025 вбачається наступне: « 23.06.2025, під час виконання службових обов`язків разом з ОСОБА_3 , нібито в підозрі отримання неправомірної вигоди, нас було затримано, однак неправомірну вигоду не отримував. Вважаю моє затримання та повідомлення про підозру незаконним, необґрунтованим та абстрактним. На даний час докази, що надані органом досудового розслідування, не підтверджують мою участь в події, що мала місце 23.06.2025. Вважаю, що свою правоту доведу в судовому порядку». Колегія суддів зазначає, що надання пояснень поліцейським, стосовно якого проводиться службове розслідування, та які саме обставини будуть викладені в цих поясненнях, є суто правом поліцейського. Однак, на думку суду, вказані пояснення позивача не розкривають зміст та повноту всієї ситуації, в якій він опинився 23.06.2025. Більш того, надані пояснення суперечать позиції позивача стосовно того, що він повідомив про всі обставини, що були йому відомі на той час, незважаючи на те, що на момент надання пояснень, позивача вже було звільнено з-під варти, внаслідок внесення застави. В цьому випадку, знайшли підтвердження доводи відповідача щодо не прояву позивачем відкритості та щирості стосовно розкриття всіх подій із зазначенням інформації про вчинення своїх дій 23.06.2025. Окрім зазначеного, судова колегія враховує також і обставини того, що подія, яка мала місце 23.06.2025 за участю позивача, була висвітлена в мережі Інтернет, що дискредитує органи поліції в цілому та негативно впливає на формування позитивної думки щодо правоохоронних органів серед суспільства. Дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції і її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Аналіз нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, дає підстави дійти висновку, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. На підставі наведеного, враховуючи обставини проступку позивача та його наслідки, які фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, колегія суддів вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції. Колегія суддів також враховує службову характеристику начальника ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області стосовно позивача та його поведінку під час проведення службового розслідування. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. При цьому, слід зазначити, що відсутність вироку суду про визнання позивача винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, не є підставою для скасування оспорюваних наказів, оскільки його звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Аналогічний підхід при вирішення спорів цієї категорії застосований у постановах Верховного Суду від 13.02.2025 у справі №240/8208/23, від 14.09.2023 у справі №200/1018/21-а, від 14.03.2023 у справі №320/1206/21, від 30.08.2022 у справі №120/8381/20-а. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права. За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові витрати відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»