Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/16391/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/16391/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східної митниці на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року (суддя Сластьон А.О.) у справі №160/16391/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» до Південно-Східної митниці про визнання протиправними та скасування рішень,- в с т а н о в и В: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія»: визнано протиправними та скасовано рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000118/1 від 01.04.2025, №UA110130/2025/000115/1 від 01.04.2025, №UA110130/2025/000113/1 від 01.04.2025. Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат у вигляді сплаченого судового збору. 13.02.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №160/16391/25 в частині стягнення з митного органу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,0грн. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року заяву задоволено частково, а саме: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фруталія витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок). Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених заявником у зв`язку з наданням останньому правничої допомоги адвокатом, з огляду на надані позивачем докази, суд першої інстанції виходив з того, позивачем понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 8500,0 грн., але враховуючи такі принци як співмірність та пропорційність, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 6000,0грн. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу. Відповідач вважає, що розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правничої допомоги. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Частиною 3 ст.252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ФРУТАЛІЯ (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням АДВІС укладено Договір (Угода №16/01-06/23), за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги Адвокатами об`єднанням Клієнту та/або Підзахисному. Правова допомога надається в будь-яких справах/провадженнях/ спорах (кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських тощо), які порушуються (розслідуються, відкриваються, розпочинаються, ведуться тощо) на території України та за її межами відносно Клієнта та/чи Підзахисного, при супроводі діяльності Клієнта за окремими письмовими дорученнями Клієнта та/чи Підзахисного. Відповідно до пункту 3.2. Договору розмір, порядок обчислення (фіксований, погодинний тощо) та порядок сплати гонорару Адвоката за виконання доручення Клієнта узгоджується Сторонами та визначається у Додатку до цього Договору, який є невід`ємною частиною. Остаточний розмір гонорару Адвоката встановлюється в Акті приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін. Згідно з додатком №20/05-25 до Договору, Адвокатське об`єднання в рамках домовленостей, викладених в даному Додатку та Договорі, зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту в адміністративній справі щодо визнання протиправними та скасування рішень Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000118/1 від 01.04.2025, № UA110130/2025/000115/1 від 01.04.2025, №UA110130/2025/000113/1 від 01.04.2025. Пунктом 5 вищевказаного додатку зазначено, що Клієнт зобов`язується сплатити на користь Адвокатського об`єднання вартість визначених послу (гонорар) в наступному порядку: 8500, 00 грн. (вісім тисяч п`ятсот грн.) сплачується протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання відповідного акта приймання-передачі наданих послуг. Клієнт зобов`язується сплатити їх протягом 3 (трьох) робочих днів на підставі додатково виставленого рахунку. 27.05.2025 Адвокатським об`єднанням "Адвіс" виставлено позивачу рахунок на оплату №60 на суму 60000,00 грн., в тому числі за надання професійної правничої допомоги згідно з додатком №20/05-25. Відповідно до акта приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги до Договору Адвокатське об`єднання, а Клієнт приймає наступну професійну правничу допомогу: -консультація клієнта щодо обґрунтованості, процедури та перспективи розгляду позовної заяви з урахуванням судової практики та правових висновків Верховного Суду - у розмірі 1000, 00 грн.; -підготовка позовної заяви: визначення підставі і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, вирахування розміру судового збору, підготовка додатків до позову, підготовка позову як документу - у розмірі 5000, 00 грн.; -підготовка відповіді на відзив: визначення підстав і предмету позову, можливих додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка відповіді на відзив як документу - у розмірі 2500, 00 грн. Відповідно до платіжної інструкції №407 ТОВ ФРУТАЛІЯ було сплачено на користь Адвокатського об`єднання АДВІС гонорар у ромзмірі 60 000, 00 грн. Отже, позивачем суду були надані докази, під час розгляду справи по суті, про понесені витрати на правничу допомогу. При цьому, під час розгляду справи по суті судом першої інстанції позивач просив стягнути з відповідача такі витрати у розмірі 8500,0грн., але вказане питання судом першої інстанції вирішено не було. Таким чином, у спірному випадку були наявні підстави для ухвалення додаткового рішення з метою вирішення питання щодо судових витрат у справі. Суд першої інстанції, оцінюючи заявлені до відшкодування витрати на правничу допомоги, в контексті складності цієї справи, дійшов висновку про те, що враховуючи складність справи, витрачений адвокатом час на надання правової допомоги, співмірним розміром витрат на правничу допомогу, який повинен бути стягнутий на користь позивача, становить 6000,0грн. Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи скаржника щодо не співмірності та нерозумності відшкодованих судом позивачу понесених витрат, з огляду на таке. Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України). Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції дослідив зміст наданих позивачем документів, які містять опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, витрачений адвокатом час , розмір визначеного гонорару. Вказуючи на не співмірність стягнутих витрат із складністю справи, відповідач не вказує про те, який гонорар адвоката є справедливим у контексті складності цієї справи, та який зазвичай застосовуються при визначенні винагороди адвоката. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У спірному випадку Договором визначено порядок формування вартості послуг (гонорар адвоката). Отже, умови щодо встановленого договором розміру гонорару адвоката відповідають приписам ст. 30 Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України. Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши умови укладеного договору про надання правової допомоги, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності, зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, при цьому, зменшивши заявлену до відшкодування суму до 6000,0грн. З цих підстав, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Південно-Східної митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі №160/16391/25 без змін. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 29.04.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров