Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 932/11601/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 932/11601/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А., суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30 грудня 2025 року (суддя Цитульський В.І.) в справі № 932/11601/24 за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра з адміністративним позовом до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3458194 від 11 листопада 2025 року. Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30 грудня 2025 року позов задоволено. Ухвалено: "Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3458194 від 11.11.2025. ОСОБА_1 - закрити.". В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду, обставинам справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджуються відеозаписом, зробленим портативним відеореєстратором інспектора згідно з вимогами Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026. Даний відеозапис був покладений в основу прийнятого інспектором рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення оскаржуваної постанови. На відеозапису з нагрудного відеореєстратора зафіксовано розгляд справи, який відбувався згідно з чинним законодавством. Окрім цього, відповідачем додавалося відео з автомобільного відеореєстратора в автомобілі поліцейських, яке зафільмувало як доказ порушення позивачем знаку 5.7.2, п. 8.4 "ґ" ПДР України, а саме те, що під час руху автомобілю VOLKSWAGEN TIGUAN, днз НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 порушив вимоги дорожнього знаку 5.7.2, виїхав на дорогу з одностороннім рухом, виїхав у протилежному напрямку назустріч автомобілю поліції. Водію було на місці продемонстровано відео з порушенням останнього та роз`яснено, вимогу якого знаку ним було порушено. Вважає неправильним висновок суду першої інстанції, що знак був розміщений тільки по ходу руху патрульного автомобіля, а позивач їхав в протилежному напрямку, тому не міг порушити такий знак, адже згідно з ПДР України знак 5.7.2 "Виїзд на дорогу з одностороннім рухом" дублюється і встановлюється з обох боків перехрестя, щоб інформувати водіїв про напрямок руху на перехрещуваній дорозі, де діє односторонній рух, і дозволяє їхати тільки в напрямку стрілки. Цей інформаційно-вказівний знак, встановлений зліва або справа від перехрестя, показує, що на цій дорозі рух транспортних засобів дозволено тільки в одному напрямку, вказаному стрілкою, і водій, що виїжджає, повинен враховувати це, щоб не їхати назустріч потоку. Зауважує, що суд першої інстанції погодився з тим, що позивач порушив ПДР, що підтвердив й позивач у позовній заяві, тому вважає, що факт порушення позивачем Правил дорожнього руху не підлягає доказуванню в силу ч. 1 ст. 78 КАС України. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення від 11.11.2025 серії ЕНА №3458194, прийнятої поліцейським 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Дніпропетровській області, сержантом поліції, Позняковим М.М., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП. Підставою притягнення вказано те, що позивач, керуючи авто по вул. Князя Ярослава Мудрого 40 в м. Дніпрі, порушив вимоги дорожнього знаку 5.7.2, виїхав на дорогу з одностороннім рухом у протилежному напрямку, чим порушив п.8.4.ґ ПДР. На наданому відповідачем відеозаписі відображено маневр повороту автомобіля Volkswgen Tiguan НОМЕР_1 із вул. Князя Ярослава Мудрого 40 в м. Дніпрі на вул. Павла Скоропадського в м. Дніпрі. При цьому рух по вул. Князя Ярослава Мудрого із одностороннім рухом відбувався у напрямку проти руху. Судом першої інстанції зауважено, що на відео відображено рух автомобіля, під керування позивача, проти руху по дорозі з одностороннім рухом (вул. Князя Ярослава Мудрого), а позивач цього факту не заперечує, у позовній заяві сказано, що позивач рухався по вул. Столярова (нині вул. Павла Скоропадського) від вул. Дмитра Яворницького, тобто також по дорозі з одностороннім рухом, проти руху. Проте оскільки підставою притягнення позивача до відповідальності вказано порушення вимог дорожнього знаку 5.7.2 "Виїзд на дорогу з одностороннім рухом", що відповідає диспозиції ч. 1 ст. 122 КУпАП (порушення вимог дорожніх знаків), а єдиний такий знак, відображений на відео, розміщений перед виїздом із вул. Павла Скоропадського на вул. Князя Ярослава Мудрого зі сторони вул. Січеславська Набережна (за маршрутом руху автомобіля поліції), при цьому позивач їхав в протилежному напрямку та не міг порушити такий знак, доказів розміщення відповідного знаку за маршрутом руху позивача відповідачем не надано, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність факту порушення позивачем вимог дорожнього знаку 5.7.2 чи вимог інших дорожніх знаків, відповідно, недоведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (порушення вимог дорожніх знаків). Суд визнає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 11 листопада 2025 року інспектором патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області винесено постанову серії ЕНА № 3458194 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. За змістом постанови водій ОСОБА_1 11 листопада 2025 року о 16 годині 44 хвилини, керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Tiguan, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Дніпро, на вул. Князя Ярослава Мудрого, біля будинку 40, порушив вимоги дорожнього знаку 5.7.2, виїхав на дорогу з одностороннім рухом, виїхав у протилежному напрямку, чим порушив пункт 8.4 ґ) Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Відповідно до пункту 8.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Правила дорожнього руху), регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Згідно з пунктом 8.4 Правил дорожнього руху дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила; Знак "5.7.2" відноситься до інформаційно-вказівних знаків та означає виїзд на дорогу з одностороннім рухом. Частиною першою статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають зна-чення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними доказами у розумінні статті 73 КАС України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (пункт 1 частини першої). Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Судом встановлено, що постанова серії ЕНА №3458194 від 11 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про те, що до постанови додається відеозапис з бодікамери чи відеореєстратора, подані до суду відеозаписи до постанови не додавались. У разі відсутності в оскаржений постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис саме події порушення Правил дорожнього руху, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Таке правозастосування узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 січня 2019 року в справі № 464/2309/17. Враховуючи, що відеозаписи, надані відповідачем, не додавались до оскаржуваної постанови як докази, у постанові не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис, суд визнає ці докази недопустимими. Інших доказів на підтвердження правомірності свого рішення відповідачами не надано. Враховуючи викладене, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність наданими відповідачем відеозаписами вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, та, відповідно, про протиправність постанови. Суд відхиляє доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, адже відсутність належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення є безумовною підставою для задоволення позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. При цьому визнання позивачем факту руху автомобіля по дорозі з одностороннім рухом у позовній заяві є недостатнім для висновку про правомірність постанови про накладення адміністративного стягнення за умови недоведеності саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень розміщення правомірності свого рішення та оскарження постави про накладення адміністративного стягнення. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30 грудня 2025 року в справі № 932/11601/24 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30 грудня 2025 року в справі № 932/11601/24 за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 29 квітня 2026 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов