LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852280/305/25

від 28.04.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 в адміністративній справі №280/305/25 - залишити без задоволен…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/305/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 в адміністративній справі №280/305/25 (головуючий суддя першої інстанції Старцева Ю.Є.) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по неправомірно виплаченим страховим коштам та штрафу за неправомірно виплачені страхові кошти, та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд: -стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 61 293,96 грн по неправомірно виплачених страхових коштів та штрафу за неправомірно виплачені страхові кошти. Сума позову підлягає стягненню на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. 27 січня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла зустрічна позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління, в якій, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду № 53/1 від 28 жовтня 2024, прийнятого за результатами документальної перевірки щодо дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування України ФОП ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2023 року по 30 червня 2024 року. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по неправомірно виплаченим страховим коштам та штрафу за неправомірно виплачені страхові кошти - залишено без задоволення. Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду № 53/1 від 28 жовтня 2024, прийнятого за результатами документальної перевірки щодо дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування України ФОП ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2023 року по 30 червня 2024 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. ОСОБА_1 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця з 11 січня 2016 року, що підтверджується випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якої міститься і матеріалах справи. Керуючись Порядком перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій за порушення встановленого порядку їх використання, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 02 жовтня 2020 року № 23, та на підставі наказів Головного управління Пенсійного фонду України в запорізькій області від 29 липня 2024 року № 635 «Про проведення позапланової перевірки», від 24 липня 2024 року № 772 «Про поновлення перевірки», відділом контрольно-перевірочної роботи № 1 управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області проведено документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання правильності використання страхувальником коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 01 жовтня 2023 року по 30 червня 2024 року, за результатами проведення якої складено Акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України від 30 вересня 2024 року № 0800-1102-3/64 (далі Акт). Під час перевірки органом пенсійного фонду виявлені наступні порушення: - розділ IV статті 12 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105 «Про загальнообов`язкове, державне соціальне страхування» та пункту 3 частини 1, пункту 7 частини 2 статті 1 Постанови КМУ від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням»; -частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV; -пункту 10 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року №

12. Неправомірно використана сума страхових коштів Фонду склала 40 862,64 грн. (2 страхових випадка, 203 дні непрацездатності). Фізичною особою підприємцем ФОП ОСОБА_1 подано заперечення щодо Акту. Не зважаючи на це, органом пенсійного фонду прийнято рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 28 жовтня 2024 року №53/1 на загальну суму 61 293,96 грн (неправомірно витрачені страхові кошти у сумі 40 862,64 грн та штраф у розмірі 50% за неправомірно витрачені страхові кошти у сумі 20 431,32 грн) (далі рішення № 53/1), яке одержано позивачем 28 жовтня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи. Вищезазначене рішення позивачем оскаржено до Пенсійного фонду України, проте, за результати розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 від 27 грудня 2024 року № 2800-0802-8/80644 у задоволенні скарги відмовлено, а рішення № 53/1 залишено без змін. З огляду на те, що кошти за рішенням № 53/1 ФОП ОСОБА_1 у тридцяти денний строк з дня його отримання сплачені не були, Головне управління Пенсійного суду в Запорізькій області звернулось до суду із позовом. У свою чергу, ФОП ОСОБА_2 , вважаючи протиправними дії Управління щодо винесення рішення № 53/1, яким останню зобов`язано повернути 40862,64 грн. та сплатити штраф 20431,32 грн, що разом становить 61293,96 грн., звернулось до суду із зустрічним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV), відповідно до частин першої та другої статті 4 якого уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України. Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1105-XIV основними завданнями уповноваженого органу управління та його територіальних органів є: здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону (п. 2); проведення перевірки обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів (п. 4); здійснення контролю за використанням страхувальниками та застрахованими особами страхових коштів (п. 5). Частиною другою статті 5 Закону №1105-XIV встановлено, що уповноважений орган управління та його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами в межах коштів соціального страхування, затверджених Кабінетом Міністрів України, управління майном (п. 1); проводять розслідування страхових випадків, перевірку обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів (п. 2); забезпечують функціонування інформаційно-аналітичної системи соціального страхування (п. 4); здійснюють контроль за використанням страхових коштів, перевірку правильності їх використання страхувальниками із застосуванням ризик-орієнтованих підходів, контроль за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують у встановленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи (п. 6). Згідно з частиною першою статті 6 Закону №1105-XIV уповноважений орган управління та його територіальні органи мають право: перевіряти обґрунтованість видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів (п. 2); одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від органів доходів і зборів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів (п. 3); перевіряти достовірність відомостей, поданих страхувальником для отримання страхових коштів, дотримання порядку використання страхувальником наданих йому страхових коштів, відмовляти у фінансуванні виплат у разі відмови або перешкоджання страхувальником проведенню перевірки, виявлення фактів подання страхувальником до уповноваженого органу управління недостовірних відомостей або порушення порядку використання страхових коштів (п. 4); отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки (п. 5); накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону (п. 6); вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування (п. 7) Пунктами 1-4 частини другої статті 6 Закону №1105-XIV передбачено, що уповноважений орган управління та його територіальні органи зобов`язані: 1) забезпечувати фінансування та здійснення страхових виплат, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 2) здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; 3) вживати заходів для раціонального використання страхових коштів; 4) контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування; Відповідно до частини другої статті 8 Закону №1105-XIV роботодавець зобов`язаний: здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом (п. 1); під час перевірки правильності використання страхових коштів та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам уповноваженого органу управління необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки (п. 3); допускати посадових осіб уповноваженого органу управління для здійснення перевірок правильності використання страхових коштів, контролю за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб (п. 6); повернути уповноваженому органу управління суму здійснених страхових виплат та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків (п. 9). Відповідно до частини третьої статті 8 Закону №1105-XIV достовірність зазначених у документах відомостей перевіряється уповноваженим органом управління. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем страхових коштів з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду. За приписами частини п`ятої статті 8 Закону №1105-XIV роботодавець несе відповідальність за: 1) порушення порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або неповне їх повернення; 2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; 3) подання недостовірних відомостей про використання страхових коштів; 4) шкоду, заподіяну застрахованим особам або уповноваженому органу управління внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків, визначених цим Законом. Відповідно до частини шостої та восьмої статті 8 Закону №1105-XIV у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавець відшкодовує уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені уповноваженого органу управління мають керівники територіальних органів уповноваженого органу управління та їх заступники. Згідно зі статтею 12 Закону №1105-XIV право на страхові виплати за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону №1105-XIV за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види страхових виплат допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, догляд за дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною. Згідно з пунктом частини першої статті 15 Закону №1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків: тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві За положеннями частини другої статті 15 Закону №1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 5 частини першої статті 16 Закону №1105-XIV встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних із таким сп`янінням Відповідно до частин першої та третьої статті 22 Закону №1105-XIV страхова виплата у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності). Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат. Частиною першою статті 23 Закону №1105-XIV визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною, листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з уповноваженим органом управління. Частиною першою статті 26 Закону №1105-XIV встановлено, що фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України. Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами. Територіальні органи уповноваженого органу управління здійснюють фінансування страхувальників протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку, в тому числі в електронній формі. У разі якщо сума отриманих страхувальником від територіальних органів уповноваженого органу управління страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання страхових виплат, невикористані страхові кошти повертаються до територіального органу уповноваженого органу управління, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону №1105-XIV перевірка листків непрацездатності проводиться особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України на проведення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності. Порядок здійснення особами, уповноваженими на проведення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 19 липня 2018 року №12 (далі - Порядок №12). Відповідно до пп. 1 п. 1 Порядку №12 матеріального забезпечення у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, передбаченого статтею 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), за такими видами: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною). Пунктами 4-6 Порядку №12 встановлено, що фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам та окремих виплат потерпілим на виробництві здійснюється робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за їх видами. Форма заяви-розрахунку наведена у додатку 1 до цього Порядку. Страхувальник подає заяву-розрахунок до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення за своїм місцезнаходженням чи місцем проживання. Заява-розрахунок надається страхувальником в паперовому вигляді особисто до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, або надсилається в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису. Відповідно до п. 7 Порядку №12 заява-розрахунок готується у двох примірниках, один з яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та окремі виплати потерпілим на виробництві (членам їх сімей), зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення. У разі подання документа в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису роздрукована заява-розрахунок разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначались окремі виплати та матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника. Інформація, внесена страхувальником до заяви-розрахунку, повинна повністю відповідати документам, на підставі яких здійснено призначення матеріального забезпечення та окремі виплати потерпілим на виробництві (членам їх сімей), та бути відображена в реєстрах бухгалтерського обліку. Відповідальність за достовірність даних, наведених у заяві-розрахунку, несе страхувальник. Згідно з п. 8 Порядку №12 робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, наявність у Фонді зареєстрованого нещасного випадку або профзахворювання (у разі проведення виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей), правильності нарахування виплат та у разі відсутності зауважень протягом десяти робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку. Робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення у разі потреби має право здійснювати обмін інформацією зі страхувальником шляхом направлення запиту щодо уточнення інформації, наведеної у заяві-розрахунку. У разі виявлення помилок та/або недостовірних відомостей заява-розрахунок повертається страхувальнику з відповідними рекомендаціями щодо їх усунення. Перевірка заяви-розрахунку, надання рекомендацій за її результатами, фінансування заяви-розрахунку або надання обґрунтованої відмови у її прийнятті здійснюється робочими органами Фонду або їх відділеннями протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку. Пунктом 9 Порядку №12 встановлено, що після надходження коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника, останній зобов`язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення не пізніше, ніж у строки, визначені у частині другій статті 32 Закону. Відповідно до п. 10-12 Порядку №12 після проведення виплат за рахунок коштів Фонду страхувальник надсилає повідомлення про проведення виплат за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Повідомлення може бути надіслано в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису або надіслано листом з повідомленням, або надано безпосередньо до робочого органу виконавчої дирекції Фонду чи його відділення. Повідомлення надсилається страхувальником протягом місяця з дня проведення виплат. У разі відсутності інформації від страхувальника про виплати застрахованим особам протягом трьох місяців з дня здійснення фінансування робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють перевірку щодо використання страхувальником коштів Фонду. Якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на проведення виплат за рахунок коштів Фонду, невикористані страхові кошти протягом трьох робочих днів повертаються страхувальником на рахунок робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, з якого надійшло фінансування, та листом надсилається пояснення причин повернення коштів. Як правильно встановлено судом першої інстанції, що страхувальником ФОП ОСОБА_1 подані через портал Пенсійного Фонду України заяви-розрахунки про призначену допомогу по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі позивача: - № 3125109749-2024-3 від 13 лютого 2024 року, яка була прийнята спеціалістом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області; - № 3125109749-2024-5 від 04 березня 2024 року, яка прийнята спеціалістом ГУ ПФУ в Сумській області; - № 3125109749-2024-6 від 26 березня 2024 року, яка прийнята спеціалістом ГУ ПФУ в Сумській області; - № 3125109749-2024-7 від 17 квітня 2024 року, яка прийнята спеціалістом ГУ ПФУ в Львівській області. Колегія суддів звертає увагу, що на етапі виділення фінансування, позивачем не було перевірено листки непрацездатності, хоча такі повноваження прямо передбачені частиною третьої статті 22 Закону №1105-XIV, яка містить загальний обов`язок позивача здійснювати контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймати рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат. Відтак, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірне рішення не відповідає критерію обґрунтованості, тому таке рішення є протиправним та правильно скасоване судом першої інстанції. Всі інші доводи апелянта зводяться до правомірності прийнятого рішення та не спростовують висновків суду першої інстанції. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 в адміністративній справі №280/305/25 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 в адміністративній справі №280/305/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»