Постанова Львівський апеляційний суд № 944/5539/25

Справа № 944/5539/25 Головуючий у 1 інстанції: Кондратьєва Н.А. Провадження № 33/811/625/26 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Варениці Василя Степановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Батога Мирона Федоровича на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 1 грудня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 27 червня 2025 року о 20 годині 03 хвилини в с. Новини на вул. Свободи, 10 Яворівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Sharan» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із зазначеною постановою ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову. Окрім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Яворівського районного суду Львівської області від 1 грудня 2025 року, оскільки про результат розгляду справи йому стало відомо 3 квітня 2026 року. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, ухвалена з грубим порушенням норм процесуального права. Наголошує, що його не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи. Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності участі в розгляді справи не приймав, про результат розгляду справи дізнався 3 квітня 2026 року, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №466928 від 27 вересня 2025 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Sharan» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), відповідно до якого у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп`яніння він відмовився; - інформацією з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакція (а.с. 4), згідно із яким у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя від проходження огляду в медичному закладі він відмовився; - рапортом старшого сержанта поліції В. Белея (а.с 5), з якого встановлено, що працівниками поліції зупине транспортний засіб «Volkswagen Sharan» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , у зв`язку із порушенням ПДР України, під час опитування у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідала обстановці, у зв`язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі від якого він відмовився; - копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №5819668 від 27 вересня 2025 року (а.с. 8) з якої встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 ПДР України; - відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано, рух і зупинку транспортного засобу «Volkswagen Sharan» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , опитування водія, під час якого в нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), у зв`язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі від якого він відмовився. Працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 права та обов`язки. Твердження апелянта, що його не було повідомлено про час та місце розгляду справи, апеляційний суд розцінює критично, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , був своєчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим відправленням (а..с 14-15). В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Яворівського районного суду Львівської області від 1 грудня 2025 року Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 1 грудня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.