Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/11740/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1191/26 Справа № 175/11740/25 Суддя у 1-й інстанції - Лютая Г. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2026 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Нікітюк В.М., за участю захисника Рясного В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Рясного В.Д. на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови, ОСОБА_1 01.07.2025 приблизно о 14:07 в м. Краматорськ по вул. Абая біля буд. 15 керував т/з Опель Аскона д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник Рясний В.Д. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що не згоден з інкримінованим ОСОБА_1 правопорушенням, останній свою вину не визнає та вважає, що адміністративний матеріал складений відносно нього не відповідає вимогам законодавства, порушує його право на повний, об`єктивний та неупереджений розгляд справи. Суд не взяв до уваги, що фіксація руху транспортного засобу здійснювалась на мобільний телефон інспектора поліції, що суперечить ч. 2 ст. 266 КУпАП та п.п. 4, 5 розділу Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затверджену наказом МВС № 1026 від 18.12.2018 року. Наголошує, що протокол не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис. Вказує на порушення порядку огляду, оскільки під час огляду не було залучено двох свідків, акт огляду не складався, а наявне у матеріалах справи направлення на огляд не містить підпису водія про його отримання або відмітки про відмову в отриманні в присутності свідків. Звертає увагу, що ОСОБА_1 не було належним чином роз`яснено право на проходження огляду у закладі охорони здоров`я з метою виявлення наявності чи відсутності стану сп`яніння. Матеріали справи не містять відомості про те, чи притягувався ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами. Протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 093388 від 01 липня 2026 року, згідно якого 01.07.2025 року о 14 год. 07 хв. у м. Краматорськ по вул. Абая біля будинку 15 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL ASCONA д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 495878 від 01 липня 2026 року, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція). Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з п. 12 розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп`яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані наркотичного сп`яніння є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене. Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення. Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, вважаю, що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку. В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, наоснові яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18). Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами, тому підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні. Долучений до протоколу відеозапис надає можливість об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. На відеозапису відображено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Доводи захисника про те, що фіксація руху транспортного засобу здійснювалась на мобільний телефон інспектора поліції є безпідставними та спростовуються оглянутим відеозаписом. Твердження захисника про недопустимість в якості доказу відеозапису, у зв`язку з тим, що протокол не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, на увагу не заслуговують, оскільки норми КУпАП, за якими проводиться розгляд протоколів про адміністративне правопорушення за даною категорією справ, не містять вимог щодо процедури оформлення відеозаписів поліцейських, які є додатком до протоколу. Щодо тверджень в апеляційній скарзі про необхідність присутності двох свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, то апеляційний суд зазначає, що присутність таких є необхідною у разі, якщо немає можливості застосування технічних засобів відеозапису, на що вказує ст. 266 КУпАП. Однак така можливість була реалізована працівниками поліції, оскільки під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду застосовувались технічні засоби відеозапису. Матеріали вказаного відеозапису долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги про відсутність акту огляду апеляційний суд не приймає, оскільки огляд ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не проводився. Крім того, огляд осіб, у разі виявлення у них ознак наркотичного сп`яніння, проводиться виключно у закладі охорони здоров`я. Доводи захисника про те, що наявне у матеріалах справи направлення на огляд не містить підпису водія про його отримання або відмітки про відмову в отриманні в присутності свідків, не можуть бути взяті до уваги, оскільки це не має істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу, так як наявність такого направлення має правове значення для лікаря медичної установи, який у випадку наявності такого направлення повинен провести огляд. Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення на увагу не заслуговують, оскільки протокол складено за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить такої кваліфікуючої ознаки як повторність. Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем спростовуються долученим до протоколу відеозаписом. Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Рясного В.Д. залишити без задоволення. Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя