Ухвала КЦС ВС № 331/5146/21

УХВАЛА 29 квітня 2026 року м. Київ справа № 331/5146/21 провадження № 61-4600ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 березня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У травні 2025 року АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 34 776,63 грн, яка складається з: 11 952,18 грн - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 20 874,45 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1 950,00 грн - штраф. Олександрівський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 04 грудня 2025 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 06 лютого 2017 року за тілом кредиту у розмірі 11 952,18 грн та судовий збір у розмірі 780,20 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив. Стягнув з АТ «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 938,40 грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням, АТ «Акцент-Банк» оскаржило його в апеляційному порядку. Запорізький апеляційний суд ухвалою від 17 лютого 2026 року апеляційну скаргу АТ «Акцент-Банк» на рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2025 року залишив без руху та надав строк п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2025 року; сплати судового збору у розмірі 3 405,00 грн. Запорізький апеляційний суд ухвалою від 09 березня 2026 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Акцент-Банк» на рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2025 року у справі за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що АТ «Акцент-Банк» не усунуто недоліки апеляційної скарги та не наведено інших поважних причин пропуску строку, а наведені у заяві причини пропуску строку не є поважними. 06 квітня 2026 року АТ «Акцент-Банк», через підсистему «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 березня 2026 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження виходячи з наступного. Згідно з частиною першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Згідно із частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, як і пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Частиною шостою статті 272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу. Згідно із частиною третьою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у апеляційній скарзі, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу. Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в процесуальних відносинах сторін, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012 (провадження № 14-198звц21) врахувала практику Європейського суду з прав людини, який роз'яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів. З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції; 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок). Ураховуючи вимоги частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні, допустимі, достовірні та достатні докази відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України. Судом апеляційної інстанції встановлено, що повне рішення Олександрівським районним судом м. Запоріжжя було ухвалено 04 грудня 2025 року за відсутності сторін, що підтверджується відповідною довідкою секретаря судового засідання. В матеріалах справи наявна довідка відповідальної особи працівника суду про доставку електронного документу, відповідно до якої електронну копію рішення суду першої інстанції було доставлено до електронного кабінету АТ «Акцент-Банк» зареєстрованого в підсистемі «Електронний суд» 08 грудня 2025 року о 10:37:54 год. Апеляційну скаргу АТ «Акцент-Банк» подало до Запорізького апеляційного суду засобами поштового зв`язку 12 січня 2026 року. Залишаючи без руху апеляційну скаргу АТ «Акцент-Банк», апеляційний суд виходив із того, що банк з повним текстом оскаржуваного судового рішення ознайомився 08 грудня 2025 року о 10:37:54 год (понеділок), а тому останній тридцятий день на його оскарження позивачем припадає на 07 січня 2026 року (робочий день, середа), апеляційну скаргу АТ «Акцент-Банк» подано засобами поштового зв`язку 12 січня 2026 року (через один місяць та вісім днів), тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 354 ЦПК України. На виконання вимог вищезазначеної ухвали апеляційного суду, АТ «Акцент-Банк» надало до Запорізького апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, сформовану в підсистемі «Електронний суд» 25 лютого 2026 року разом з платіжним дорученням від 23 лютого 2026 року на суму 3 405,00 грн. В указаній заяві представник просив надати більше часу на відповідь щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Розглядаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наведені заявником обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження. Доказів які б свідчили про істотні обставини чи труднощі, які перешкоджали своєчасно подати апеляційну скаргу, останній не надав. Подана апелянтом заява про усунення недоліків не містить жодних нових підстав для поновлення строку та не супроводжується жодними доказами на їх підтвердження. Натомість заявник обмежився формальним клопотанням про надання додаткового часу для обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що не передбачено положеннями статей 185, 357 ЦПК України та не є належним способом усунення недоліків апеляційної скарги. Верховний Суд погоджується з висновками, викладеними у оскаржуваному судовому рішенні. Доводи заявника щодо поважності причин пропуску процесуального строку не можна визнати поважними. Так, до касаційної скарги додано докази здачі апеляційної скарги до кур`єрської служби ПП «ДКО-ЕКСПРЕС» 01 січня 2026 року. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» єдиний державний реєстр операторів поштового зв`язку - інформаційно-комунікаційна система, що містить інформацію про операторів поштового зв`язку України. Оператор поштового зв`язку - суб`єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку. Послуги поштового зв`язку - діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів. Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку. У статті 15 Закону України «Про поштовий зв`язок» визначено, що оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про поштовий зв`язок» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, зокрема, встановлює порядок та форми ведення і веде єдиний державний реєстр операторів поштового зв`язку, забезпечує функціонування механізму подання повідомлень про внесення інформації до єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку. Відповідно до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, ведення якого покладено згідно з частиною шостою статті 8 Закону України «Про поштовий зв`язок» на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, ПП «ДКО-ЕКСПРЕС» (ЄДРПОУ 36494404) не є повноважним оператором із надання послуг поштового зв`язку, оскільки такий суб`єкт підприємницької діяльності не зареєстрований (станом на дату подання касаційної скарги) відповідно до вимог чинного законодавства та не наділений таким правовим статусом і повноваженнями. Відправлення листа кур`єрською доставкою відповідно до положень Закону України «Про поштовий зв`язок» є платною послугою, проте заявник не надав фіскальний чек (квитанцію, касовий чек тощо), який підтверджує дату здійснення поштового відправлення. Надана до апеляційної скарги АТ «Акцент-Банк» накладна від 01 січня 2026 року № UA 10137228 служби кур`єрської доставки ПП «ДКО-ЕКСПРЕС» не є належним доказом направлення матеріалів апеляційної скарги через пошту чи інші відповідні засоби зв`язку в контексті передання апеляційної скарги на відправлення саме 01 січня 2026 року, а тому такою датою слід вважати 12 січня 2026 року - день здачі зазначених матеріалів на Укрпошту (відомості Укрпошти за номером поштового відправлення 0505536856620). Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2025 року у справі № 534/556/25, від 25 квітня 2024 року у справі № 904/299/22 та в ухвалах від 11 квітня 2024 року у справі № 922/3158/23, від 28 липня 2025 року у справі № 524/15453/24. Отже додана до касаційної скарги накладна служби кур`єрської доставки ПП «ДКО-ЕКСПРЕС» № UA 10137228, у якій до того ж відсутні відомості про отримання кореспонденції адресатом, не може слугувати доказом своєчасного звернення АТ «Акцент-Банк» до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у цій справі. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції не навів мотивів, за яких уважав причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними. Сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку та/або погодження з доводами особи, яка подала апеляційну скаргу та відповідне клопотання, з урахуванням отримання представником ОСОБА_2 копії рішення 20 липня 2020 року, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції». Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості (пункти 74, 75 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року в справі № 752/8449/20). За таких обставин відсутні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки належного обґрунтування підстав (з наданням відповідних письмових доказів) пропуску строку на апеляційне оскарження суду апеляційної інстанції надано не було. Отже, суд апеляційної інстанції, врахувавши вимоги вище наведених норм закону, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України у зв`язку із невиконанням вимог ухвали Запорізького апеляційного суду від 17 лютого 2026 року щодо усунення недоліків апеляційної скарги. Ураховуючи те, що заявником не було надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду та визнає доводи касаційної скарги необґрунтованими. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи, а не лише для позивача, який не виконав вказівки процесуального законодавства. Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм права при постановленні оскаржуваної ухвалиє очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 березня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров А. І. Грушицький І. В. Литвиненко