LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Черкаський апеляційний суд703/401/26

від 24.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/269/26 Справа № 703/401/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Ігнатенко Т. В. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., за участю захисника Сененко К.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року, якою - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , - визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 665 грн. 60 коп. в с т а н о в и в : Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 11 січня 2026 року близько 00 годин 07 хвилин в м. Сміла по вул. В`ячеслава Чорновола, керувала автомобілем «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, від проходження медичного огляду для визнання стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року, ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 665 грн. 60 коп. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить: - поновити строк адвокату Сененко Катерині Володимирівні на апеляційне оскарження постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09.02.2026 року. - скасувати постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09.02.2026 року, про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та закрити провадження в даній справі за відсутності складу адміністративного правопорушення. Вказує, що з вищевказаною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 , не погоджується, вважає судове рішення необгрунтованим та невмотивованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі. Рішення суду першої інстанції є помилковим та побудованим на доказах, які є неналежними та недопустимими і суд при розгляді справи завчасно, помилково прийшов до висновку про наявність в діях апелянта складу правопорушення. Вказує, що суд першої інстанції, відхиливши клопотання про перенесення, не дослідив і не оцінив поважність причини по суті. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння та фактично не надав належної оцінки істотним порушенням процедури, допущеним працівниками поліції. Суд першої інстанції формально констатував «відмову», не врахувавши зафіксовану на відео поведінку водійки та її прямі заяви про згоду пройти огляд, чим порушив вимоги ст. 252 та ст.280 КУпАП щодо повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи. Постанова 09.02.2026 року не оголошувалася. Захисника Сененко К.В. 17.02.2026 року ознайомлено з матеріалами справи №703/401/26 з якої стало відомо про існування постанови від 09.02.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому останній день подання апеляційної скарги 27.02.2026 року. Тому саме з 17.02.2025 року виникла можливість на оскарження постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09.02.2026. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою. Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, ОСОБА_1 11 січня 2026 року близько 00 годин 07 хвилин в м. Сміла по вул. В`ячеслава Чорновола, керувала автомобілем «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, від проходження медичного огляду для визнання стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами: - даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 №563727 від 11 січня 2026 року, де зазначено, що ОСОБА_1 11 січня 2026 року близько 00 годин 07 хвилин в м. Сміла по вул. В`ячеслава Чорновола, керувала автомобілем «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, від проходження медичного огляду для визнання стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.1); - даними картки обліку адміністративного правопорушення від 11 січня 2026 року, в якому викладені обставини невиконання ОСОБА_1 11 січня 2026 року вимог п.2.5 ПДР України, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, які є аналогічними обставинам вчинення нею зазначеного порушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563727 від 11 січня 2026 року.(а.с.2); - даними рапорту інспектора СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорової Д.К. від 12 січня 2026 року, відповідно до якого, 11 січня 2026 року о 00 годин 39 хвилин надійшло повідомлення про те, що 11 січня 2026 року о 00 годин 39 хвилин за адресою: Черкаський район, м. Сміла, вул. В`ячеслава Чорновола, Сміла 7, зупинено автомобіль «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець, військову частину не повідомляє, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: млява мова, різкий запах з порожнини рота, від проходження огляду на місці зупинки та спеціальному медичному закладі відмовилася. Рапорт поліцейського СРПП Коломійця Р.В. від 11 січня 2026 року: 11 січня 2026 року близько 00 годин 07 хвилин в м. Сміла по вул. В. Чорновола, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова. Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовилася. Відносно водія складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.3); - даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мови. Відомості про проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу алкотестер Драгер 6810 відсутні.(а.с.4); - даними направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 січня 2026 року, відповідно до якого, в зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, вона направляється працівником поліції до закладу охорони здоров`я Черкаський обласний психоневрологічний диспансер, для визначення стану її сп`яніння, при цьому у даному направленні відсутні відомості про проходження ОСОБА_1 такого огляду у медичному закладі.(а.с.5); - даними відеозапису з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.(а.с.9). Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС Україні № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, відмови від проходження освідування та не звільняють її від відповідальності за скоєне. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису. Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема її вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563727 від 11 січня 2026 року, даними картки обліку адміністративного правопорушення від 11 січня 2026 року, даними рапорту інспектора СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорової Д.К. від 12 січня 2026 року, даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, даними направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 січня 2026 року, щодо ОСОБА_1 , даними відеозапису з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. З відеозапису з відеореєстратора, який встановлений в салоні службового автомобіля працівників поліції, та з нагрудної камери працівника поліції, запис яких здійснено на компакт-диск, згідно яких працівниками поліції зупинено автомобіль «Део», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням особи, яка представилася ОСОБА_1 та пред`явила працівникам поліції документ, що посвідчує її особу. У зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, працівниками поліції висунуто їй вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, а також у медичному закладі. ОСОБА_1 повідомила працівникам поліції, що виконає їх вимогу, однак до службового автомобіля працівників поліції для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу зі свого автомобіля не вийшла, у зв`язку з чим працівники поліції принесли вказаний технічний пристрій до її автомобіля. Працівник поліції надав ОСОБА_1 трубочку для її розпакування та подальшого використання у технічному засобі для проведення огляду на стану алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 вказану трубочку не взяла, натомість повідомила працівникам поліції, щоб вони почекали поки вона здійснить телефонний дзвінок та покурить. У подальшому, після здійснення ОСОБА_1 вищевказаних дій, працівниками поліції на протязі не менше 10 хвилин неодноразово висувалася вимога ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, однак ОСОБА_1 на такі вимоги працівників поліції або не реагувала, або вказувала, що виконає їх, але жодних активних дій для цього не вчиняла, або знову вказувала про необхідність почекати поки вона знову здійснить телефонні дзвінки та покурить, при цьому на одну з таких вимог працівників поліції від її виконання відмовилася. Працівником поліції роз`яснено ОСОБА_1 , що її дії розцінюються ним як ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також їй роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. У подальшому, працівником поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Від підписання складених працівником поліції документів, отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення та надання пояснень ОСОБА_1 відмовилася. Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення. Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження освідування як на місці зупинки так і в медичному закладі, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи відеодоказами. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відео наявне в матеріалах справи є допустимим та належним доказом. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно не відклав розгляд справи, є також необґрунтованими, оскільки захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокатом Сененко К.В. не наведено поважних причин як її, так і особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, неприбуття у судове засідання, які б перешкоджали його проведенню. Доводи апелянта про те, що направлення видано ОСОБА_1 для проходження огляду в медзакладі, що розташований в м. Черкаси, а не в найближчому, який розташований в м. Сміла, є необґрунтованими, так, як дана обставина не впливає на законність судового рішення і ніяким чином не впливає на склад правопорушення вчиненого ОСОБА_1 . Доводи апелянта про те, що в порушення діючого законодавства огляд ОСОБА_1 проведено без представника ВСП. Є необґрунтованими, так, як ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені в матеріалах справи докази не суперечать одне одному та підтверджуються відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейських. Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у справі та спрямовані на уникнення відповідальності. За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні. Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку. При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 09.02.2026 року, немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Поєдинок

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»