Постанова 4855 № 320/4894/26

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4894/26 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Попової О.Г., суддів: Говоруна О.В. та Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту також - відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зазначення в довідці від 03.12.2025 №2/3/1/19009 ФК87060 та в довідці від 03.12.2025 №2/3/1/19010 ФК87060 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, станом на 01.01.2023, виготовлених у відповідності до рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 по справі №320/52640/24 хибних та неправильних розрахункових розмірів надбавки за особливості проходження служби, розмірів надбавки за службу в умовах режимних обмежень та розмірів премії, які суперечать приписам постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни в довідку від 03.12.2025 №2/3/1/19009 ФК87060 та в довідку від 03.12.2025 №2/3/1/19010 ФК87060 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, та станом на 01.01.2023, виготовлених у відповідності до рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 року по справі №320/52640/24, з вказанням наступних розмірів основних та додаткових видів грошового забезпечення, а саме: в довідці від 03.12.2025 року №2/3/1/19009 ФК87060 станом на 01.01.2022,- посадовий оклад в розмірі: 12900,00 грн.; оклад за військовим званням в розмірі: 2080,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років в розмірі: 7490,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби в розмірі: 14605,50 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень в розмірі: 1935,00 грн.; премія в розмірі: 18060,00 грн.; всього грошове забезпечення для обчислення пенсії в розмірі: 57070,50 грн.; в довідці від 03.12.2025 року №2/3/1/19010 ФК87060 станом на 01.01.2023,- посадовий оклад в розмірі: 13960,00 грн.; оклад за військовим званням в розмірі: 2250,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років в розмірі: 8105,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби в розмірі: 15804,75 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень в розмірі: 2094,00 грн.; премія в розмірі: 19544,00 грн.; всього грошове забезпечення для обчислення пенсії в розмірі: 61757,75 грн. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", зокрема, пункту 4 вказаної постанови, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років в розмірі 50 % від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням), визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 в розмірі 2481 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 в розмірі 2684 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та надати їх до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області для проведення з 01.02.2022, з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання у повному обсязі відповідачем рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі №320/52640/24, а саме: при підготовці довідок про розмір грошового забезпечення позивача на виконання означеного судового рішення відповідач при розрахунку основних видів грошового забезпечення використав прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, однак при розрахунку додаткових видів грошового забезпечення відповідач використав розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом станом 01.01.2018. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив із того, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Позивач повинен звертатися до суду в порядку статей 382 або 383 КАС України із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення чи визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із апеляційними скаргами, в яких просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Обґрунтовуючи заявлені в апеляційних скаргах доводи, позивач вказує, що предметом спору по справі № 320/52640/24 було оскарження відмови ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовити та передати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023. На виконання вказаного рішення суду від 31.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 підготував Довідку 1 та Довідку 2 і передав їх до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. Таким чином юридична дія ІНФОРМАЦІЯ_1 є завершеною і помилковим є твердження про те, що після виконання рішення суду по справі № 320/52640/24 продовжується стадія його виконання. Натомість, предметом спору по справі № 320/4894/26 є оскарження протиправних дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення ним до Довідки 1 та Довідки 2 сфальсифікованих показників розмірів додаткових видів грошового забезпечення, які впливають на розмір моєї пенсії. Таким чином є очевидним, що коло спірних питань у справі № 320/52640/24 та справі № 320/4894/26 не є тотожними, а предмет спору і підстави спору є різними. Вищевикладене дає підстави вважати, що оскаржувана ухвала суду спрямована на створення штучних перешкод для доступу до правосуддя в адміністративній справі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження та витребувано матеріали адміністративної справи із Київського окружного адміністративного суду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі № 320/52640/24 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, 01.01.2023 з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022, 01.02.2023 основного розміру пенсії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Рішення суду від 31.10.2025 року у справі № 320/52640/24 набрало законної сили 01.12.2025. Позивач вказує, що він отримав довідку про розмір грошового забезпечення від 03.12.2025 № 2/3/1/19009 ФК87060, станом на 01.01.2022 та довідку про розмір грошового забезпечення від 03.12.2025 № 2/3/1/19010 ФК87060 станом на 01.01.2023. Згідно змісту довідок, їх видано ОСОБА_1 відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі № 320/52640/24 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, для проведення з 01.02.2022 та 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії. У зазначених довідках розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років розраховані із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 та 01.01.2023. Разом з тим, додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію та премія розраховані із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, про що відповідачем прямо зазначено у довідці від 03.12.2025. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Натомість, частина 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: - зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ст. 382); - визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383); - визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця (ст. 287). Зазначені вище положення Кодексу мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Контроль за правомірністю рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Проаналізувавши предмет позову у даній справі та у справі № 320/52640/24, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що предмет позову у даній справі фактично спрямований на виконання іншого судового акта (рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі № 320/52640/24). Відтак, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту фактично є однією із форм контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі № 320/52640/24. Отже, спір у справі № 320/4894/26 є тотожним спору у справі № 320/52640/24, оскільки виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. У спірних правовідносинах наявні обставин, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує підстави для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він мав звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою, а не пред`являти новий адміністративний позов. При цьому, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Вищевказані висновки суду узгоджуються з висновками постанови Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про належну реалізацію позивачем можливості захистити своє право в суді на належне виконання рішення суду, що узгоджується із правом на Справедливий суд у контексті статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За вказаних обставин колегія суддів зазначає, що позивач у цій справі обрав помилковий спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є найбільш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, здійснюється судом протягом 10 днів з дня її отримання. При цьому, особа має дотримуватись процесуального права у частині реалізації права на звернення до суду. Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення у справі № 320/52640/24 порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За приписами пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. З огляду на те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі № 320/52640/24, набрало законної сили, є таким, що прийняте судом у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й в цьому адміністративному позові, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі № 320/4894/26. Керуючись 241-245, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення Суддя-доповідач О.Г. Попова Судді О.В. Говорун О.В. Чуприна