LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/24925/25

від 27.04.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/24925/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В., суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі №160/24925/25 (суддя - Бухтіярова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні пільгового стажу за Списком №1 за періоди роботи з 22.08.2007 року по 31.12.2007 року (04 місяці 10 днів) та з 14.01.2014 року по 02.08.2016 року (02 роки 03 місяці 09 днів); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 22.08.2007 року по 31.12.2007 року (04 місяці 10 днів), з 14.01.2014 року по 02.08.2016 року (02 роки 03 місяці 09 днів) та здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії 29.02.2025 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 29.06.2023 йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 29.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив включити до пільгового стажу періоди роботи за Списком № 1: з 22.08.2007 року по 31.12.2007 року та з 14.01.2014 року по 02.08.2016 року. Відповіддю від 27.08.2025 №39105-29385/М-01/8-0400/25 Головне управляння Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у зарахуванні. Причиною незарахування до пільгового стажу за Списком №1 спірних періодів роботи стала відсутність документів, що підтверджують пільговий період роботи. Позивачем вказано, що відповідачем безпідставно не зараховано спірні періоди його роботи до пільгового стажу роботи за Списком №1, оскільки вони належним чином підтверджені записами в трудовій книжці. Крім того, довідкою ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 13.07.2023 №29/226 за період з 22 серпня 2007 року по 02 серпня 2016 року підтверджено зайнятість на роботах, передбачених Списком №1, за результатами атестації робочих місць (накази: від 14.01.2009 № 9, від 03.08.2016 № 318). За таких обставин, оскаржувані дії відповідача є протиправними, та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періодів його роботи з 22.08.2007 по 31.12.2007 та з 14.01.2014 по 02.08.2016. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи з 22.08.2007 по 31.12.2007 та з 14.01.2014 по 02.08.2016, у зв`язку із чим здійснити перерахунок пенсії з 29.02.2025 та виплату з урахуванням раніше проведених платежів. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 29.06.2023 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Порядок проведення індексації та перерахунку пенсій щодо працюючих та непрацюючих осіб визначено статтею 42 Закону № 1058-ІV. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). Підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється у відповідності зі Списками № 1, № 2, затвердженими Кабінетом Міністрів України, які чинні у період роботи працівника, на підставі записів у трудових книжках та уточнюючих довідок, виданих підприємствами, установами, організаціями або їх правонаступниками, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1058-ІV. Згідно з листа № 39105-29385/М-01/8-0400/25 від 27.08.2025 в матеріалах пенсійної справи наявна довідка підтверджуюча пільговий характер робіт від 13.07.2023 № 29/226, за період роботи з 22.08.2007 по 02.08.2016, яка видана ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Згідно з вказаної довідки пільговий стаж за період роботи з 22.08.2007 по 02.08.2016, за фактично відпрацьований час, становить 05 років 04 місяці 01 день. Згідно з наданих документів до загального та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи та навчання. Загальний страховий стаж зарахований по 30.06.2025, становить 49 років 05 місяців 02 дні, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 10 років. За таких обставин, відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 14.07.1998 Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області; місце проживання: АДРЕСА_1 . Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, призначеної з 29.06.2023. Відповідно до розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС: 046550006987 страховий стаж з урахуванням перетину періодів становить 36 років 5 місяців 2 дні, стажу, що надає право на пенсію на пільгових умовах (роботи за Списком №1) 13 років 0 місяців 0 днів, до якого зараховано наступні періоди: з 01.01.2008 по 02.11.2008 Список №1 0 років 11 місяців 0 днів; з 14.01.2009 по 14.09.2009 Список №1 0 років 9 місяців 0 днів; з 01.01.2010 по 03.11.2010 Список №1 0 років 11 місяців 0 днів; з 01.01.2011 по 31.12.2011 Список №1 1 рік 0 місяців 0 днів; з 01.01.2012 по 23.12.2012 Список №1 1 рік 0 місяців 0 днів; з 01.01.2013 по 19.12.2013 Список №1 1 рік 0 місяців 0 днів; з 01.01.2014 по 13.01.2014 Список №1 0 років 1 місяць 0 днів; з 03.08.2016 по 20.10.2016 Список №1 0 років 3 місяці 0 днів; з 01.01.2017 по 25.12.2018 Список №1 2 роки 0 місяців 0 днів; з 01.01.2019 по 10.09.2019 Список №1 0 років 9 місяців 0 днів; з 01.01.2020 по 23.11.2022 Список №1 2 роки 11 місяців 0 днів; з 01.01.2023 по 30.06.2023 Список №1 0 років 6 місяців 0 днів; з 01.07.2023 по 29.06.2025 Список №1 2 роки 0 місяців 0 днів. 29.07.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою з питань пенсійного забезпечення. Листом від 27.08.2025 №39105-29385/М-01/8-0400/25 відповідачем повідомлено позивача, що в матеріалах пенсійної справи наявна довідка, що підтверджує пільговий характер робіт від 13.07.2023 №29/226 за період з 22.08.2007 по 02.08.2016, яка видана ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Згідно з вказаною довідкою пільговий стаж за періоди роботи з 22.08.2007 по 02.08.2016 за фактично відпрацьований час становить 05 років 04 місяці 01 день. Відповідно до наданих документів, до загального та пільгового стажу зараховані всі періоди роботи та навчання. Загальний страховий стаж зарахований по 30.06.2025 та становить 49 років 05 місяців 02 дні, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 - 10 років. Не погодившись з не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 22.08.2007 по 31.12.2007 та з 14.01.2014 по 02.08.2016, позивач звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак, наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України). Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин). Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. При цьому, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV). Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2). Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 по 25.01.1991 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173. У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року. З 11.03.1994 по 16.01.2003 вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №

162. У період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №

36. Починаючи з 03.08.2016, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 №

461. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17. Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо незарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 22.08.2007 по 31.12.2007 та з 14.01.2014 по 02.08.2016. Відповідно до розрахунку страхового стажу (форма РС-право) (номер ПС: 046550006987), спірні періоди були зараховані відповідачем до страхового стажу. Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20.05.1991, позивач у спірні періоди працював на наступній посаді в Східному гірничо-збагачувальному комбінаті: з 22.08.2007 по 02.08.2016 майстром зміни дільниці сировини та відпуску напівфабрикатів сірчанокислотного цеху металургійного заводу; професія майстра зміни дільниці сировини та відпуску напівфабрикатів сірчанокислотного цеху ГМЗ атестована по Списку №1, розділ VIII, підрозділ 8.А.1 (наказ №9 від 14.01.2009) (записи №№24-26). Як правильно зазначив суд першої інстанції, трудова книжка позивача в частині вказаних періодів оформлена відповідно до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача майстром зміни дільниці сировини та відпуску напівфабрикатів сірчанокислотного цеху металургійного заводу, записи вчинені на підставі наказів по підприємству про прийняття на роботу та про переведення на іншу посаду. Трудова книжка позивача в частині спірних періодів містить відомості про атестацію робочого місця за Списком №1 для поширення пільг пенсійного забезпечення. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що професія (посада) майстер зміни, яку позивач у спірний період, передбачена Списком №1, затвердженим постановою КМУ №36 від 16.01.2003 (розділ VIII, підрозділ А, пункт 1, код КП 8А.1), Списком №1, затвердженим постановою КМУ №461 від 24.06.2016. При цьому, згідно з даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, вбачається, що Державне підприємство «СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 14309787) у періоді з серпня 2007 року по серпень 2016 року включно звітувало перед Пенсійним фондом України та перераховувало страхові внески за позивача. Також, вказаний страхувальник звітував про наявність у позивача спецстажу за кодом ЗПЗ013А1. Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», №22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», визначено: - код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1 - це код для застрахованих осіб, які є працівниками, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам. При поданні звітів страхувальником (код ЄДРПОУ 14309787) вказувалося, що страхові внески за позивача вносилися за професією і кодом №ЗП3013А1, як працівнику по Списку №1, що цілком узгоджується з відомостями в трудовій книжці позивача. З огляду на зміст відомостей в означеній довідці від 13.07.2023 № 29/226 та записів в трудовій книжці позивача в частині спірного періоду, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позивач у період з 22.08.2007 по 31.12.2007 та з 14.01.2014 по 02.08.2016 працював повний робочий день майстром зміни дільниці сировини та відпуску напівфабрикатів сірчанокислотного цеху металургійного заводу в Державному підприємстві «СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» за професією (посадою), що передбачена Списком №1. При цьому, скаржником в апеляційній скарзі не обґрунтовано причин незарахування спірних періодів до пільгового стажу за Списком №1, не вказано причин неврахування відомостей в трудовій книжці в частині спірного спеціального стажу позивача. Виходячи з наведеного вище правового регулювання в контексті спірних відносин, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що періоди роботи позивача з 22.08.2007 по 31.12.2007 та з 14.01.2014 по 02.08.2016 підлягають включенню до пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, та про необхідність здійснити перерахунок пенсії з 29.02.2025 та виплату з урахуванням раніше проведених платежів. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову. Згідно з ч.1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року в адміністративній справі № 160/24925/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Суддя-доповідач В.В. Кальник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»