Постанова 4805 № 286/571/26

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №286/571/26 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В. Номер провадження №33/4805/862/26 Категорія ч.1 ст.184 КУпАП Доповідач Зав`язун С. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2026 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Зав`язун С.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 10 березня 2026 року в межах судової справи №286/571/26 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 10 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 935 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. Згідно постанови судді місцевого суду, ОСОБА_1 06.02.2026 року о 19 год. за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , допустила факт ухилення від виконання обов`язків щодо виховання та догляду за своїм малолітній сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого малолітнього ОСОБА_3 було доставлено до приймального відділення КНП «Овруцька міська лікарня» з термічними опіками обох передпліч та живота ІІ - А ступеня, чим неналежно виконала свої батьківські обов`язки, перебуваючи в п`яному вигляді та порушила вимоги ст. 13 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст. 150 СК України залишивши дитину без належного нагляду, таким чином вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що суд належним чином не дотримався вимог ст.ст.7, 245, 252, 280 КУпАП, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №042394 від 17.02.2026 року, при викладенні суті вчиненого адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП, уповноваженою особою не визначено, в чому саме полягає ухилення останньої від виконання обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_4 , яким чином було здійснено відповідне ухилення і якими доказами конкретно це підтверджено. Сама лише констатація у протоколі факту отримання опіків, без дослідження та врахування обставин, при яких вони були отримані сином, не може бути підставою для висновку про ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язків по вихованню сина ОСОБА_4 . Зазначає, що надавала суду письмові пояснення, в яких висловила думку щодо даної події та обґрунтування обставин, які відбулись 06.02.2026 року, та які спростовують факт ухилення від батьківських обов`язків. Але суд першої інстанції не надав належну оцінку цим доказам. Тому, у зв`язку з вище викладеним, вважає, що суд допустив неповноту судового розгляду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, висновок суду не ґрунтується на належно перевірених та допустимих доказах. Належним чином повідомлена про місце і час судового розгляду ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явились. Втім, на адресу Житомирського апеляційного суду ОСОБА_1 17.04.2026 було направлено заяву про розгляд справи без її участі. За таких обставин, з урахуванням вимог ст.ст.268, ч.6 ст.294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи. За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні. До таких даних відносять: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також інші документи. На переконання апеляційного суду, суддя місцевого суду, постановляючи оскаржене рішення, дотримався вище наведених вимог закону. Так, суддею місцевого суду було враховано, що згідно з приписами статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону. Відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону дитинства» особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України. Частини 1, 2 статті 150 Сімейного Кодексу України передбачають, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. На спростування апеляційних доводів ОСОБА_1 , апеляційний суд бере до уваги, що як в протоколі про адміністративне правопорушення складеного стосовно ОСОБА_1 , так і в оскарженій постанові судді місцевого суду, чітко було встановлено норми законодавчих актів, які порушила ОСОБА_1 - ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст.150 Сімейного Кодексу України. Також, суддею місцевого суду було встановлено факт ухилення ОСОБА_1 по місцю свого проживання від виконання обов`язків щодо виховання та догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній отримав термічні опіки обох передпліч та живота ІІ-А ступеня. При цьому, ОСОБА_1 перебувала в стані сп`яніння. Встановлені суддею місцевого суду фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення містять усі необхідні кваліфікуючі ознаки притаманні для кваліфікації за ч.1 ст.184 КУпАП, а тому апеляційні доводи в цій частині також є безпідставними. Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП ґрунтуються на належних та допустимих доказах, наявних у справі, а саме: на протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №042394 від 17.02.2026 року, в якому містяться пояснення ОСОБА_1 , що «з протоколом згодна, через вживання спиртного»; рапортом інспектора чергового ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Онищенко Ю.С., з якого слідує, що 06.02.2026 року о 22 год. 50 хв. на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що до лікарні госпіталізовано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Бігунь, з тілесними ушкодженнями у вигляді опіків двох передпліч та живота, зі слів родичів з необережності розлив на себе кип`яток; письмовими поясненнями ОСОБА_5 , в яких він вказав, що 06.02.2026 року він перебував на добовому чергуванні та біля 21 год. 30 хв. до приймального відділення лікарні поступив гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ознаками опіку обох передпліч, опіки ІІ А ступеня до 70%, якому було надано невідкладну допомогу та госпіталізовано до дитячого відділення. Зі слів хлопчика дані опіки отримав з власної необережності; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких вона вказала, що «06.02.2026 року близько 19 год. вона знаходилася за місцем проживання у нетверезому вигляді та вийшла із чоловіком на вулицю. Її син ОСОБА_2 залишився у будинку з іншими її дітьми. Її позвала донька в будинок, коли вона прийшла то побачила, що ОСОБА_4 кричить. Потім зрозуміла, що він на себе вилив гарячу зажарку, яка стояла на плиті. Через що вона із своїм знайомим завезла ОСОБА_4 до Словечанської лікарні. А потім швидкою медичною допомогою Степана завезли до лікарні м. Овруч. Особисто вона із сином не поїхала так як мала ознаки алкогольного сп`яніння. Внаслідок чого її син отримав опіки верхніх кінцівок через її неналежний догляд». Перевіривши докази, які містяться у матеріалах справи на предмет належності та достатності, апеляційний суд констатує, що жодних підстав, за наявності яких можна ставити під сумніви достовірність та належність процесуальних документів апеляційним судом не виявлено. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення було складено після проведення відповідної досудової перевірки, а тому вважати істотним порушенням ст.254 КУпАП, як підставою для скасування оскарженої постанови, є необґрунтованим. Незважаючи на не визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд першої інстанції вірно визнав зібрані у справі докази належними та допустимими та такими, що у повному обсязі у своїй сукупності підтверджують обставини, зафіксовані протоколом про адміністративні правопорушення. Пояснення ОСОБА_1 на стадії судового розгляду та її апеляційні твердження щодо заперечення в діях складу адміністративного правопорушення, на переконання апеляційного суду є способом захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, а тому оцінюються критично. На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вище зазначені докази у своїй сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 , як мати малолітнього ОСОБА_6 , ухилилася від належного виконання батьківських обов`язків щодо виховання та догляду за своїм сином, як передбачено ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Овруцького районного суду Житомирської області від 10 березня 2026 року, без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: