Постанова 4854 № 420/24588/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24588/25 Суддя першої інстанції: Іванов Е.А. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м. Одеса Повний текст судового рішення складений: 29.09.2025 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 23.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо виплати їй грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 01.06.2023 по 14.12.2023 включно; зобов`язання нарахувати та виплатити їй грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 01.06.2023 по 14.12.2023 включно. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за час проходження позивачкою військової служби у військовій частині НОМЕР_1 їй виплачувалася грошова компенсація за піднайом житлового приміщення у відповідності до Постанови КМУ від 26.06.2013 №450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту. Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень». Однак, під час цієї виплати відбувалось протиправне утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18%. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 02.06.2023 по 14.12.2023; зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період 02.06.2023 по 14.12.2023; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що грошова компенсація за піднайом житлових приміщень, як одне з прав військовослужбовців, яке вони набувають під час проходження військової служби, відноситься до категорії «інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби» в контексті п.2 Порядку від 15.01.2004 №44. З цих підстав, суд дійшов висновку, що позивачка має право на отримання компенсації сум ПДФО, утриманих з виплаченої під час проходження служби грошової компенсації за піднайом житлових приміщень. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Порядок №44 передбачає компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб лише відносно тих доходів, які пов`язані з виконанням обов`язків служби, тобто за грошове забезпечення, винагороди за службу, тощо. В свою чергу, грошова компенсація за піднайом житлового приміщення є соціальною виплатою, спрямованою на підтримку можливості військовослужбовця жити в сприятливих умовах, наймаючи житлове приміщення у орендодавця за місцем проходження служби, а тому не пов`язана із виконанням обов`язків служби. Крім того, апелянт зауважує, що ст.165 ПК України визначено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку, до яких не входить грошова компенсація за піднайом житлового приміщення, а тому оподатковується податком на доходи фізичних осіб у відповідності до пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України за ставкою 18%, встановленого п.167.1 ст.167 ПК України. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) №439-ОС від 07.06.2025 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 06.06.2025. /а.с.10/ 16.06.2025 позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила здійснити виплату заборгованості у вигляді утримуваного податку за піднайом житлових приміщень у розмірі 18 відсотків та надати інформацію про суми нарахувань грошової компенсації за піднайом житла. /а.с.11/ На вказану заяву, листом від 15.07.2025 відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви, зазначивши, що компенсаційні виплати, передбачені Порядком №450 фінансуються кодом економічної класифікації видатків бюджету №2730 «Інші виплати населенню», а не за рахунок коштів, які передбачені на грошове утримання військовослужбовців (КЕКВ 2112), а тому на них не поширюються положення п.168.5 ст.168 ПК України. /а.с.12-13/ Згідно довідки військової частини НОМЕР_5 , у період проходження служби, з 02.06.2023 по 14.02.2023 позивачці виплачувалась грошова компенсація за піднайом житлового приміщення у загальному розмірі 17226,66грн., з якої утримувався податок на доходи з фізичних осіб 18% - 3100,8грн. /а.с.14/ Позивачка, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати їй сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з компенсації за піднайом житлового приміщення, звернулася до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (надалі - Закон України №2011-ХІІ). Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Згідно ст.9 Закону України №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Відповідно до абз.1 п.1 ст.12 Закону України №2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абз.5 п.1 ст.12 Закону України №2011-XII у разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред`являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов`язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №450 затверджено Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень (надалі - Порядок №450), який визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень. Відповідно до п.2 Порядку №450 особам, зазначеним у п.1 цього Порядку грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує: у м. Києві - двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. Згідно п.4 Порядку №450 грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця (незалежно від тривалості розгляду такого рапорту, перевірки інформації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім`ї на праві власності, перевірки житлових умов) особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи). Виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем виключення із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи), Держспецзв`язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки) (п.7 Порядку №450). Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (надалі - Порядок №44). Пунктом 2 Порядку №44 визначено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Згідно з п.п.3-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. За аналізом наведених норм, суд першої інстанції вірно зазначив, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. З матеріалів справи вбачається, що у період проходження позивачкою військової служби, відповідач з 02.06.2023 по 14.02.2023 виплатив їй грошову компенсацію за піднайом житлового приміщення у загальному розмірі 17226,66грн., з якої утриманий податок на доходи з фізичних осіб 18% у розмірі 3100,8грн. На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачка має права на компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, які були утримані з виплаченої грошової компенсації за піднайом житла, як одного з її прав, яке вона набула під час проходження військової служби. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що грошова компенсація за піднайом житлового приміщення є соціальною виплатою, спрямованою на підтримку можливості військовослужбовця жити в сприятливих умовах, наймаючи житлове приміщення у орендодавця за місцем проходження служби, а тому не пов`язана із виконанням обов`язків служби, не заслуговують на увагу, оскільки право на таку виплату військовий набуває виключно під час проходження військової служби, як визначено Законом України №2011-XII та Порядком №450. За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316 , 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв