Постанова Полтавський апеляційний суд № 159/6160/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 159/6160/25 Номер провадження 22-ц/814/1976/26Головуючий у 1-й інстанції Гринь О. О. Доповідач ап. інст. Дорош А. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді доповідача Дорош А. І. Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М. при секретарі: Коротун І. В. переглянув у судовому засіданні в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2025 року, ухвалене суддею Гринь О. О., повний текст рішення складений 24 грудня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: 02.09.2025 АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.05.2024 у розмірі 37 936,60 грн станом на 04.06.2025, в тому числі: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 24 701,19 грн; заборгованість за пенею 5 218,30 грн; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 8 017,11 грн; стягнути судовий збір у розмірі 3 028 грн. Позовна заява мотивована тим, що 27.05.2024 відповідач звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що ця анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку зазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Станом на 27.01.2025 у ОСОБА_1 прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, уся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27.01.2025 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте, відповідач на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим та, відповідно п. 5.18, 5.19, кредит 26.02.2025 став у форму на вимогу. Загальний розмір заборгованості за договором станом на 04.06.2025 становить 37 936,60 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 24 701,19 грн; заборгованість за пенею - 5 218,30 грн; заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 8 017,11 грн. Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2025 року позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.05.2024 у розмірі 20 000 грн. У іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 1 596,35 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач користувалась наданими їй кредитними коштами, повністю використала встановлений їй кредитний ліміт на картку та кошти, надані як «Розстрочка на карту», заборгованість банку не повернула, проте, позивачем не доведено правомірність застосування овердрафту, тому позовні вимоги АТ «Універсал Банк» слід задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» суму заборгованості за наданим кредитом в межах встановленого кредитного ліміту та коштів, наданих у виді Розстрочки на карту, у розмірі 20 000 грн. В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Тим самим, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що клієнт не був ознайомлений із вищезазначеними умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Вважає, що невиконання боржником умов договору, на які вона погодилася та ознайомилася в анкеті-заяві (стосовно того, що договір про надання банківських послуг складається не лише з анкети-заяви, а також з Умов і правил надання банківських послуг, тарифів, таблиці обчислення вартості кредиту та паспорту споживчого кредиту), та непогашення у повному обсязі заборгованості перед банком має наслідком порушення положення про обов`язковість договору. Зазначає, що у підписаній анкеті-заяві відповідач підтвердила, що усі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком із використанням електронного цифрового підпису. Усе листування щодо цього договору просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. Крім того вказує, що доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмови у задоволенні апеляційної скарги. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 27.05.2024 ОСОБА_1 підписала в електронному вигляді власноручним цифровим підписом на екрані смартфону анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (т.1 а.с. 12-14). У заяві зазначено, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг в АТ «Універсал-Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням w.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю анкету-заяву, відповідач просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Універсал-Банк» у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на зазначену у мобільному застосунку суму. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. Окрім того, в анкеті зазначено «Засвідчую генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 03аd3467082f47с04е2829е46f6ее2е94465е2а3b8с1е8551сd2437f9b2db76018, що буде використовуватися мною для вчинення правочинів та платіжних операцій. Погоджуюсь з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинність» (т.1 а.с. 12-16, 280). Удосконаленим електронним підписом підписане запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, у якому зазначено: відомості про клієнта: ОСОБА_1 , номер та серія документа - 20031215-02143 007344422, дата видачі документа 2022.01.06, РНОКПП НОМЕР_3 , телефон НОМЕР_4 . У запевнені клієнт вказує, що підписуючи власним УЕП в мобільному додатку це запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» (далі - запевнення клієнта), що є невід`ємною частиною анкети-заяви до договору: підтверджує отримання примірника договору в мобільному додатку monobank; підтверджує своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування її рахунків, розміщення нею вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; підтверджує укладання нею договору; зобов`язується виконувати умови договору; підтверджує, що інформація передбачена ч. 2. ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» їй надана шляхом іі розміщення у договорі та на офіційному сайті банку. До запевнення додано протокол перевірки удосконаленого електронного підпису (т.1 а.с. 15-16, 13, 275-276). До анкети-заяви банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank в редакції, затвердженій Протоколом Правління №46 від 24.11.2021, що набули чинності 27.11.2021, а також в редакції, затвердженій Протоколом Правління №21 від 15.05.2024, що набули чинності 16.05.2024, до яких представником позивача додано протоколи перевірки електронного підпису із зазначенням на них «umovy». Однак на примірниках Умов, відсутні відомості про їх підписання електронним підписом відповідача (т.1 а.с. 14, 21-32, 274, 191-267). 27.05.2024 електронним підписом відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту «Чорної картки monobank», у якому вказано: тип кредиту поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання. Кредитні кошти надаються клієнту на споживчі потреби у вигляді суми кредитного ліміту на споживчі потреби на платіжній картці клієнта, яка відкрита у банку на підставі укладеного договору про надання банківських - послуг. Пільгова процентна ставка: 0,00001%, базова процентна ставка: 3,1% в місяць. Загальні витрати за кредитом 36 668,07 грн (розраховано, виходячи з кредитного ліміту 10 000 грн та погашення 12 міс), орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за строк користування кредитом 136 668,07 грн), реальна річна процентна ставка, відсотків річних 44,26%. Такі ж показники містить таблиця обчислення вартості кредиту для споживача. До паспорта споживчого кредиту додано протокол перевірки електронного підпису (т.1 а.с. 16 зворот-18, 277 зворот-279). Згідно з довідкою про наявність рахунку від 04.06.2025 АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_2 , платіжна картка № НОМЕР_1 , тип рахунку ОСОБА_2 , активна до 07/28 (т.1 а.с. 19, 269). Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний за стосунок за договором про надання банківський послуг «Monobank» від 27.05.2024 за карткою № НОМЕР_1 станом на 04.06.2025 - 10 000,00 грн (т.1 а.с. 20, 270). 06.06.2024 відповідач подала до банку заяву клієнта №20.30.0010412323 на отримання кредиту «Розстрочка на карту»; тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія; мета отримання кредиту - здійснення платежу; ліміт кредиту 1900,00 грн; строк кредиту - 24 міс; процентна ставка (фіксована) 0,00001% на рік; розмір щомісячного платежу 115,27 грн; денна процентна ставка 0,06247%; номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 4441111061021980 (т.1 а.с. 158-160). У заяві зазначено: «Я, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , проживаю за адресою: АДРЕСА_1 , дію на підставі особистого волевиявлення, прошу надати мені в АТ «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) кредит за послугою розстрочка на умовах, визначених вище. Я погоджуюсь з тим, що ця заява разом з Умовами правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить кредитний договір. Кредитний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за кредитним договором. Підписанням цієї заяви підтверджую, що я ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, Тарифами. Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному застосунку, вони мені зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення». Заяву підписано відповідачем удосконаленим електронним підписом 06.06.2024. До заяви позивачем додано протокол перевірки підпису (т.1 а.с. 160-162). Також удосконаленим електронним підписом відповідачем підписано: Паспорт споживчого кредиту «Розстрочка на карту», у якому зазначені інформація про контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача та інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту: тип кредиту - кредит; ліміт кредиту 1900,00 грн; строк кредиту - 24 міс; спосіб надання кредиту безготівковим шляхом; процентна ставка (фіксована) 0,00001% ; реальна річна процентна ставка 46,97% річних; орієнтовна вартість кредиту 2 766,40 грн; порядок повернення кредиту: розмір щомісячного платежу 115,27 грн, кількість щомісячних платежів 24; Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яким визначено дату видачі кредиту, та дату платежів; чиcту суму кредиту та суму платежу за розрахунковий період; суму кредиту за договором, розмір комісії за надання кредиту та порядок її сплати (т.1 а.с. 162-168). Крім того, відповідач подала до банку із аналогічними умовами заяви: №20.30.0010412372 від 06.06.2024 на отримання кредиту в розстрочку на суму 400,00 грн; №20.300010412412 від 06.06.2024 на отримання кредиту в розстрочку на суму 200,00 грн; №20.30.0010463024 на отримання кредиту в розстрочку на суму 7 500,00 грн, підписавши до заяв удосконаленим електронним підписом Паспорти споживчого кредиту та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (т.1 а.с. 169-179). Загальна сума кредитів «Розстрочка на карту», отриманих відповідачем, складає 10 000,00 грн. Доводи відповідача про те, що вона не підписувала кредитний договір, спростовуються наданими представником позивача доказами: підписаною відповідачем цифровим власноручним підписом на екрані смартфону анкетою-заявою, у якій вона засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій; підписаними відповідачем використанням удосконаленого цифрового підпису: Запевненням клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank; паспортом споживчого кредиту; заявами клієнта про надання кредиту «Розстрочка на карту» та паспортами споживчого кредиту до них. В анкеті-заяві відповідач просила відкрити їй рахунок № НОМЕР_2 та встановити кредитний ліміт на зазначену у мобільному застосунку суму, а також погодилася, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. Отже, після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток та повернути кредит. На підставі укладеного договору банк відкрив для відповідача поточний рахунок НОМЕР_2 та видав кредитну картку № НОМЕР_1 , відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 10 000,00 грн на поточний рахунок. Крім того, на підставі поданих відповідачем заяв «Розстрочка на карту» позивачем надано кредитні кошти у загальному розмірі 10 000,00 грн. На підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів представником позивача надано рух коштів по картці № НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , який доводить, що відповідач активно користувалась наданими їй кредитними коштами. За період із 27.05.2024 по 01.06.2025 сума витрат складає 48 076,64 грн, сума зарахувань за період 10 140,05 грн (т.1 а.с. 11, 272-273). Зазначений документ за своїм змістом повністю відповідає положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є первинним бухгалтерським документамом, що стосується предмета доказування підтверджує обставини, що підлягають доказуванню при вирішенні даного спору, а саме надання банком кредитних коштів та користування ними відповідачкою. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість. Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором б/н від 27.05.2024, укладеним між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 04.06.2025, відповідно до якого загальний залишок заборгованості за кредитом 37 936,60 грн із яких: заборгованість за тілом кредиту - 24 701,19 грн, заборгованість за пенею - 5 218,30 грн; заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 8 017,011 грн (т.1 а.с. 9, 271). Як вбачається з руху коштів по картці та з довідки наданої банком про розмір кредитного ліміту, відповідачу на кредитну картку № НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн, а також надані кредитні кошти у вигляді «Розстрочки на карту» у загальному розмірі 10 000,00 грн. Кредитний ліміт та надані кредитні кошти у вигляді «Розстрочки на карту відповідачем повністю використані. Банком здійснювалось списання процентів за користування кредитом, нарахованих штрафних санкцій за прострочення кредиту та їх зарахування до тіла кредиту понад встановлений кредитний ліміт. У відповіді на відзив та у письмових пояснення представник позивача, посилаючись на розділ 5 «Надання та обслуговування кредиту» Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, зазначив, що заборгованість відповідача складається із заборгованості по повністю використаному кредитному ліміту у розмірі 10 000,00 грн та овердрафту (мінус) 27 936,60 грн. Виникнення заборгованості по овердрафту зумовлено тим, що, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором до погашення неустойки. При цьому банк надає кредит згідно з договором у розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості. Як вбачається з розділу 5 «Надання та обслуговування кредиту» Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», в якому врегульовано порушення умов кредитного договору та наслідки такого порушення, клієнт доручає банку здійснювати списання грошей з його поточного рахунку за рахунок власних коштів, а в разі їхньої відсутності за рахунок кредитного ліміту, в розмірі відсотків, які підлягають сплаті за цим договором, з 1 числа до останнього календарного місяця наступного за звітним (після завершення пільгового періоду). Списання процентів за рахунок кредитного ліміту може бути здійснено за умови наявності невикористаного кредитного ліміту (здійснювати договірне списання). У разі, якщо у клієнта повністю використаний кредитний ліміт доручення клієнта про договірне списання за рахунок кредитного ліміту не застосовується. У разі якщо доручення клієнта про договірне списання за рахунок кредитного ліміту не застосовується клієнт зобов`язаний здійснити внесення коштів у готівковій або безготівковій формі в сумі нарахованих відсотків до 23:55 останнього дня календарного місяця, наступного за звітним. У разі якщо доручення клієнта про договірне списання за рахунок кредитного ліміту не застосовується клієнт зобов`язаний здійснити внесення коштів у готівковій або безготівковій формі в сумі нарахованих відсотків до 23:55 останнього дня календарного місяця, наступного за звітним. Крім погашення відсотків в порядку та на умовах, визначених у п. 5.10.1., погашення кредиту та відсотків здійснюється шляхом внесення клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі щомісячного мінімального платежу. Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в терміни зазначені в мобільному застосунку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами (пункт 5.10 Умов). Згідно з пунктом 5.22. кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсотках до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, якщо інше не передбачено рахунок умовами цього договору. Представником позивача надані два примірники Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank: в редакції, затвердженій Протоколом Правління №46 від 24.11.2021, що набули чинності 27.11.2021, а також в редакції, затвердженій Протоколом Правління №21 від 15.05.2024, що набули чинності 16.05.2024, до яких додані протоколи перевірки електронного підпису, однак, суд першої інстанції звернув увагу, що на жодному із примірників немає відомостей про їх підписання відповідачем електронним підписом. На думку суду першої інстанції, позивачем не доведено достатніми та достовірними доказами ознайомлення відповідача із вказаними Умовами. Отже, правомірність застосування овердрафту, зокрема списання коштів нарахованих у виді процентів, штрафів, пені та включення їх до тіла кредиту понад повністю використаний кредитний ліміт, позивачем не доведено, оскільки достатніх, допустимих та достовірних доказів того, що відповідач із вказаними умовами була ознайомлена, суду не надано. Зважаючи, що пеня та заборгованість за порушення грошового зобов`язання нарахована за період з 27.05.2024 по 04.06.2025, тобто під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Відтак, нарахована кредитором пеня у розмірі 5 218,30 грн та заборгованість за порушення грошового зобов`язання у розмірі 8 017,11 грн не відповідає вимогам закону. Доводи представника позивача про те, що нараховані штраф та пеня були погоджені сторонами договору, їх нарахування є правомірними, оскільки ґрунтується на умовах договору та не є штрафними санкціями, передбаченими статтею 625 ЦК України, суд першої інстанції відхилив, оскільки відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від відповідальності, як визначеної статтею 625 ЦК України, так і від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, встановленої договором. Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. (ч.3, ч. 4, ч. 6, ч. 12 ст. 11 «Про електронну комерцію»). Статтею 12 «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Постановою Правління Національного банку України 20.12.2023 №172 затверджено «Положення про використання електронного підпису та електронної печатки». Згідно з пп.16 п. 2 розділу І Положення цифровий власноручний підпис - електронний підпис, що є власноручним підписом фізичної особи, створеним на екрані електронного сенсорного пристрою. Відповідно до п. 5, 8 цього розділу ЕП є обов`язковим реквізитом електронного документа. Особа, що підписала електронний документ ЕП, у такий спосіб засвідчує, що ознайомилася з усім текстом документа, повністю зрозуміла його зміст, не має заперечень до тексту документа (або її заперечення внесені як окремий реквізит документа) і свідомо використала свій ЕП у контексті, передбаченому документом (підписала, затвердила, погодила, завізувала, засвідчила, ознайомилася). Пунктом 15 розділу ІІ Положення визначені види електронного підпису та електронної печатки, згідно з яким під час створення, оброблення та зберігання електронних документів використовуються: кваліфікований ЕП; ЦВП (цифровий власноручний підпис); УЕП (удосконалений електронний підпис) з кваліфікованим сертифікатом; УЕП; ЕП Національного банку; простий ЕП; кваліфікована електронна печатка; електронна печатка з кваліфікованим сертифікатом; удосконалена електронна печатка. У пункті 31. розділу IV, яким передбачено порядок використання ЦВП зазначено, що вимоги розділу IV Положення поширюються на банки та їхніх клієнтів для підписання електронних документів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п.3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Відповідно по пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 №3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування. Відповідно до статті 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69)). Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Предметом даного позову є стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.05.2024 у розмірі 37 936,60 грн станом на 04.06.2025, в тому числі: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 24 701,19 грн; заборгованість за пенею 5 218,30 грн; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 8 017,11 грн. Розглядаючи цей спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3). Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.09.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Закон України від 03.09.2015 №675-VIII «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У ст. 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що у жовтні 2017 АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. При цьому, банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Згідно матеріалів справи вбачається, що 27.05.2024 ОСОБА_1 підписано анкету-заява до договору про надання банківських послуг, в якій просила відкрити йому поточний рахунок у гривні на ім`я ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку відповідно до умов договору (т.1 а.с. 12-14). При цьому, колегія суддів зазначає, що анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта відповідача, які скопійовані нею та надані до анкети в електронному вигляді. Крім того, 06.06.2024 відповідач подала до банку заяву клієнта №20.30.0010412323 на отримання кредиту «Розстрочка на карту»; тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія; мета отримання кредиту - здійснення платежу; ліміт кредиту 1900,00 грн; строк кредиту - 24 міс; процентна ставка (фіксована) 0,00001% на рік; розмір щомісячного платежу 115,27 грн; денна процентна ставка 0,06247%; номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 4441111061021980 (т.1 а.с. 158-160). Також, ОСОБА_1 подала до банку із аналогічними умовами заяви: №20.30.0010412372 від 06.06.2024 на отримання кредиту в розстрочку на суму 400,00 грн; №20.300010412412 від 06.06.2024 на отримання кредиту в розстрочку на суму 200,00 грн; №20.30.0010463024 на отримання кредиту в розстрочку на суму 7 500,00 грн, підписавши до заяв удосконаленим електронним підписом Паспорти споживчого кредиту та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (т.1 а.с. 169-179). Загальна сума кредитів «Розстрочка на карту», отриманих відповідачем, складає 10 000,00 грн. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що між сторонами було належним чином укладено кредитний договір, згідно якого позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого платіжна картка, а отже між сторонами виникли кредитні правовідносини. Так, у матеріалах справи наявна довідка про розмір встановленого кредитного ліміту по рахунку (т.1 а.с. 20) та виписка про рух коштів по картці, яка містить детальну інформацію про рух коштів по картці за період з 27.05.2024 по 01.06.2025, що підтверджує користування ОСОБА_1 кредитними коштами та здійснення нею погашення заборгованості, що також свідчить про вчинення нею усіх дій, необхідних для укладання кредитного договору (т.1 а.с. 11). Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 27.05.2024 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, умови якого банком були виконані. Крім того, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 допущено порушення умов договору щодо своєчасного погашення платежів, внаслідок чого утворилася заборгованість. Таким чином, встановивши, що основне зобов`язання за цим договором не виконано, колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_1 повинна нести відповідальність за його невиконання. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду з позовом, позивач АТ «Універсал Банк» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, що утворилась станом на 01.06.2025 у розмірі 37 936,60 грн, в тому числі: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 24 701,19 грн; заборгованість за пенею 5 218,30 грн; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 8 017,11 грн. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Проте, колегія суддів вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що пеня та заборгованість за порушення грошового зобов`язання нарахована за період з 27.05.2024 по 04.06.2025, тобто під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Відтак, нарахована кредитором пеня у розмірі 5 218,30 грн та заборгованість за порушення грошового зобов`язання у розмірі 8 017,11 грн не відповідає вимогам закону. Відповідач користувалась наданими їй кредитними коштами, повністю використала встановлений їй кредитний ліміт на картку, та кошти, надані як «Розстрочка на карту», заборгованість банку не повернула, а також те, що позивачем не доведено правомірність застосування овердрафту, тому з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за наданим кредитом в межах встановленого їй кредитного ліміту та коштів, наданих у виді Розстрочки на карту, у розмірі 20 000,00 грн Доводи апеляційної скарги на доведеність факту укладення сторонами кредитного договору в електронній формі, на висновки суду першої інстанції не впливають, оскільки сам факт укладення кредитного договору не оспорюється сторонами у справі. Доводи апеляційної скарги про те, що посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку позивача, що Умови і правила розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, є безпідставними, то ці доводи апеляційний суд у складі колегії суддів не бере до уваги, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не надала суду контррозрахунку суми заборгованості, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України. Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції. З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення. Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 квітня 2026 року. СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов