Постанова Київський апеляційний суд № 757/35218/25-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 квітня 2026 року м. Київ Справа №757/35218/25-ц Апеляційне провадження №22-ц/824/2615/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Желепи О.В., Невідомої Т.О., за участю секретаря Липченко О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Ільєвої Т.Г. 04 серпня 2025 року в м. Київ, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Укржитлоінвест» про відновлення становища, В С Т А Н О В И В У липні 2025 року ТОВ «Євротранстелеком» звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якому просило відновити становище, яке існувало до порушення прав, шляхом відновлення складу учасників, який існував до 03 грудня 2024 року (дата вибуття частки), визначивши склад учасників ТОВ «Укржитлоінвест» та розподіл часток між ними таким чином: ОСОБА_2 , частка в статутному капіталі ТОВ «Укржитлоінвест» складає 100% голосів, що в грошовому еквіваленті становить 18 500 грн. Разом з позовною заявою представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд накласти арешт на 100% корпоративних прав ТОВ «Укржитлоінвест» та заборонити ТОВ «Укржитлоінвест», його посадовим особам, довіреним особам та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про зміну складу учасників, статутного фонду, в тому числі подавати до відповідного відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та легалізації громадських формувань, будь-яким іншим державним реєстраторам відповідних реєстраційних органів, а також всім приватним та державним нотаріусам документи (інформацію) щодо внесення змін до відомостей про склад учасників (засновників), статутного фонду тощо, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно ТОВ «Укржитлоінвест». Заяву обґрунтовано тим, що відповідач, будучи боржником позивача, достеменно знаючи про існування рішення Київського апеляційного суду від 20 червня 2024 року у справі №824/2/22, яке набрало законної сили 31 жовтня 2024 року, про стягнення з нього безпідставно одержаних коштів в розмірі 12386306,53 грн, за день до відкриття виконавчого провадження відчужив своє майно - 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Укржитлоінвест» на користь ОСОБА_1 . Таким чином, предметом спору у цій справі є відновлення становища, котре існувало раніше, повернення відповідачу його власності. Вимоги позову направлені на захист прав позивача, оскільки на таке майно мало б бути звернено стягнення у ході виконавчого провадження, та за його рахунок мала б частково бути погашена заборгованість боржника перед кредитором. Не накладення арешту провокує настання ризиків вибуття спірного майна з володіння відповідача-2, що ускладнить розгляд справи та ефективний захист прав позивача у випадку задоволення позову. Відтак, можливе подальше відчуження відповідачкою спірної частки у товаристві або збільшення розміру статутного капіталу в бій його зменшення чи збільшення, об`єктивно перешкоджатиме ефективному захисту порушених прав позивача з огляду на те, що буде змушений пред`являти позови до нових власників, або ж залучати їх до участі у даній справі, або ж рішення суду неможливо буде виконати, враховуючи приписи Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року заяву ТОВ «Євротранстелеком» про забезпечення позову, у справі за позовом ТОВ «Євротранстелеком» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Укржитлоінвест» про відновлення становища - задоволено. Накладено арешт на 100% корпоративних прав ТОВ «Укржитлоінвест». Заборонено ТОВ «Укржитлоінвест», його посадовим особам, довіреним особам та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про зміну складу учасників, статутного фонду, в тому числі подавати до відповідного відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та легалізації громадських формувань, будь-яким іншим державним реєстраторам відповідних реєстраційних органів, а також всім приватним та державним нотаріусам документи (інформацію) щодо внесення змін до відомостей про склад учасників (засновників), статутного фонду тощо, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно ТОВ «Укржитлоінвест». Ухвала мотивована тим, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення або ефективний захист порушених прав позивача. Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, ціни позову, суд прийшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову. Не погодилася із ухвалою суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 , її представником - адвокатом Верхотуровим О.О. подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що позивачем не надано належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що існує реальна можливість невиконання можливого рішення суду. Посилається на те, що зазначені докази жодним чином не доводять перед судом наявність будь-яких обставин, за яких ОСОБА_1 вчинила/вчиняє/буде вчиняти дії, спрямовані на відчуження належного ТОВ «Укржитлоінвест» рухомого або нерухомого майна або дії, направлені на зміну частки у статутному капіталі товариства чи складу його учасників. Звертає увагу, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі при вирішенні питання про забезпечення позову прийняв до уваги лише інтереси заявника, але не оцінив наслідки такого забезпечення позову для інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Зазначає, що такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на частку ОСОБА_1 в статутному капіталі товариства, може перешкоджати діяльності господарського товариства (зокрема виконанню господарських договорів), призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_1 , є крайнім заходом і може вплинути на здійснення прав та інтересів цієї юридичної особи та порушувати права інших осіб його застосуванням, оскільки ТОВ «Укржитлосервіс» не є учасниками спору між ОСОБА_2 та ТОВ «Євротранстелеком» на нього не покладені зобов`язання щодо погашення майнового боргу перед заявником. Вказує, що суд першої інстанції помилково вважав, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду в цій справі. Такий засіб забезпечення позову не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі. Вважає, що самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення, у разі його ухвалення на користь позивача не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову у вигляді арешту корпоративних прав ТОВ «Укржитлоінвест». На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Євротранстелеком» - Андросович Г.С. посилаючись на те, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і не позбавляють ОСОБА_1 статусу учасника товариства, права отримувати дивіденди від товариства, не обмежує останню прав участі в управлінні товариством, не передбачать вилучення майна, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вказує, що таке обмеження є пропорційним з огляду на значний розмір боргу, попередні дії відчуження майна, ризик ускладнення виконання рішення суду. А тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Верхотуров О.О. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити. Представник ТОВ «Євротранстелеком» - Андросович Г.С. заперечувала проти апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу того, що ОСОБА_2 знаючи про ухвалення рішення про стягнення з нього на користь позивача безпідставно одержаних коштів в розмірі 12386306,53 грн, за день до відкриття виконавчого провадження відчужив єдине належне йому майно - частки у статутному капіталі ТОВ «Укржитлоінвест» (100%) на користь відповідача ОСОБА_1 . Позивач вказує, що ці дії вчинені з метою уникнення виконання рішення суду, і на шкоду, позивачу, як кредитору у зобов`язанні з відповідачем. До позовної заяви також було надано заяву про забезпечення позову в якій він просить суд накласти арешт на 100% корпоративних прав ТОВ «Укржитлоінвест» та заборонити ТОВ «Укржитлоінвест», його посадовим особам, довіреним особам та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про зміну складу учасників, статутного фонду, в тому числі подавати до відповідного відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та легалізації громадських формувань, будь-яким іншим державним реєстраторам відповідних реєстраційних органів, а також всім приватним та державним нотаріусам документи (інформацію) щодо внесення змін до відомостей про склад учасників (засновників), статутного фонду тощо, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно ТОВ «Укржитлоінвест». Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України). Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України). Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову. У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. При цьому, вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову. Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) виснувала, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. За загальним правилом забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. З наведених обставин справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо дійсності правочину укладеного між відповідачами з підстав його фраудаторності, оскільки відповідач ОСОБА_2 має заборгованість перед позивачем та правочин здійснений після ухвалення рішення про її стягнення. Предметом спірного правочину є частка у статутному капіталі ТОВ «Укржитлоінвест» в розмірі 100 % . В порядку забезпечення позову судом першої інстанції накладений арешт на частку у статутному капіталі та заборонено вчиняти дії щодо зміни складу учасників в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно ТОВ «Укржитлоінвест». Таким чином судом першої інстанції вжиті заходи щодо предмету оспорюваного правочину, направлені обмеження дій стосовно зміни власника, що вбачається обґрунтованим оскільки вчинення таких дій призведе до ускладнення розгляду справи у зв`язку з необхідністю зміни учасників справи або неможливості виконання рішення у разі задоволення позову. Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 що доказів на підтвердження наявності будь-яких обставин, що вказували б вчинення дій, спрямованих на відчуження цього майна не можуть бути прийняті до уваги, оскільки предмет правочину вказує на відсутність можливості існування таких доказів. Обраний позивачем та судом першої інстанції вид забезпечення позову не є таким, що призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки обмеження у відчуженні не блокує рахунки товариства, не забороняє укладати та виконувати господарські договори, не зупиняє діяльність товариства. Вжиті заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, діють до набрання рішенням суду по даній справі законної сили та спрямовані виключно на забезпечення можливості виконання такого рішення у майбутньому. Вирішуючи спір колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення або ефективний захист порушених прав позивача. Відтак, вжиття заходів щодо забезпечення позову у спосіб визначений позивачем є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом його інтересів, а також уникнення будь-яких труднощів при розгляді справи та виконання рішення суду у випадку задоволення позову. При цьому слід зазначити, що на час вирішення питання щодо забезпечення позову, питання юрисдикції спору та обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір, що в цій справі доведено. Викладені в апеляційній скарзі доводи про незгоду з висновками суду першої інстанцій не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, оскільки обмеження стосується виключно розпорядження корпоративними правами (їх відчуження або зміна структури власності), а не господарської діяльності товариства. Отже доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про забезпечення позову у справі. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність виду забезпечення позову, позовним вимогам, оскільки такий висновок суду першої інстанції не спростований. З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення вказаного позову. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: О.В. Желепа Т.О. Невідома Повний текст постанови складений 24 квітня 2026 року.