Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/5542/26

Справа № 344/5542/26 Провадження № 33/4808/320/26 Категорія ч. 5 ст. 126 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю адвоката Малюжонка Ю.Г. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Малюжонка Юрія Геннадійовича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, за наступних обставин. Так, 06 березня 2026 року о 09 год. 26 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. Микитинецька, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а саме не отримав посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року (постанова ЕНА 4789650 від 22 травня 2025 року). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 а) ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Малюжонок Ю.Г. просить постанову судді суду першої інстанції за ч. 5 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 скасувати, закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, або перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосувати відповідне адміністративне стягнення. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим. Наголошує, що суд не об`єктивно послався на постанову від 22 травня 2025 року, що ніби підтверджує повторність вчинення правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутня копія такої постанови, не досліджено її зміст, відсутні докази її вручення особі та відступні докази набрання нею законної сили. Звертає увагу, що суд не витребував таку постанову, що свідчить про неповне з`ясування обставин та істотне порушення вимог закону. Зазначає, що суд безпідставно зазначив, що відсутність доказів скасування постанови свідчить про набрання нею законної сили. Також вказує, що довідка інспектора поліції не є належним доказом у розумінні ст. 251 КУпАП та не може підтверджувати факт притягнення до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Малюжонок Ю.Г. з`явилися в судове засідання апеляційного суду. Їм роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 271 КУпАП, відповідно. Клопотань не заявлено. Просили задовольнити апеляційну скаргу, постанову судді суду першої інстанції за ч. 5 ст. 126 КУпАП скасувати та закрити провадження по справі. Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06 березня 2026 року серії ЕПР1 №607467 (а.с. 1) 06 березня 2026 року о 09 год. 26 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. Микитинецька, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а саме не отримав посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року (постанова ЕНА 4789650 від 22 травня 2025 року), чим порушив вимоги п.п. 2.1 а) ПДР України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором 2 взводу ТОР роти УПП батальйону УПП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Максимишином А.В., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідних графах протоколів підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, від дачі пояснень відмовився Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст. На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 4), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух працівників поліції на службовому автомобілі та подальшу зупинку транспортного засобу марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_1 . В ході спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія. ОСОБА_1 пояснив, що був позбавлений права керування і ще не встиг відновити посвідчення водія. Далі працівники поліції повідомив ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Після складання протоколу працівник поліції оголосив його зміст ОСОБА_1 , також працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, після цього ОСОБА_1 підписав протокол та отримав його копію. Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Згідно з п. 2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто за повторне керування транспортним засобом особою, яка немає права керувати таким транспортним засобом. Як вбачається з матеріалів справи відносно ОСОБА_1 22 травня 2025 року було винесене постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №4789650 відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Вказаний факт підтверджує повторне вчинення ОСОБА_1 правопорушення 06 березня 2026 року. Відомості про те, що ця постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП ним оскаржувалася та скасована, в матеріалах справи відсутні. Також слід зазначити, що ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду пояснив, що сплатив штраф який на нього накладено згідно постанови ЕНА №4789650 від 22 травня 2025 року, вказане беззаперечно свідчить про обізнаність ОСОБА_1 як з фактом притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, так і погодження з таким і розуміння подальших правових наслідків. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не об`єктивно послався на постанову від 22 травня 2025 року, оскільки в матеріалах справи відсутня копія такої постанови, не досліджено її зміст, відсутні докази її вручення особі та відступні докази набрання нею законної сили не є слушним, оскільки в матеріалах справи міститься роздрукована постанова ЕНА №4789650 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 3), якою доведено що ОСОБА_1 є водієм та керував 22 травня 2025 року автомобілем без права керування таким транспортним засобом. Також враховую, що довідка інспектора поліції (а.с. 2) за своїм правовим змістом є документами, якими поліцейські інформують про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами. Тому твердження апелянта про те, що вказана довідка не є належним доказом у розумінні ст. 251 КУпАП та не може підтверджувати факт притягнення до адміністративної відповідальності не є слушним. Таким чином досліджена сукупність доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом повторно протягом року не маючи права керування транспортними засобами, тобто порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП. Вказане вище спростовує твердження апелянта про відсутність вини у діях ОСОБА_1 . За результатами апеляційного розгляду, оцінивши встановлені обставини, проаналізувавши ухвалене судове рішення, врахувавши норми права, що підлягали застосуванню, доходжу висновку, що сукупність доказів, наявних у матеріалах розглянутих справ, свідчать про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції і закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про це наголошено в апеляційній скарзі. Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції апелянтом не надано. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 просив призначити менш суворе стягнення з урахування даних про його особу, однак санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Судом призначено стягнення в мінімальних межах, що передбачені законом. Крім того дії ОСОБА_1 неможливо визнати крайньою необхідністю, а також відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю діяння. Виходячи з наведеного, вважаю висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 5 ст. 126 КУпАП законними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах. З огляду на наведене, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Малюжонка Юрія Геннадійовича залишити без задоволення. Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло