Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/7657/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/7657/25 Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І. Суддя-доповідач: Драчук Т. О. 22 квітня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в червні 2025 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 03.01.2023 під час ворожого обстрілу поблизу населеного пункту Красна Гора Донецької області він отримав мінно-вибухову травму та вогнепальне осколкове дотичне поранення м`яких тканин поперекового відділу спини, що підтверджується довідкою про обставини травми від 28.03.2023 № 1978, формою 100 та виписними епікризами лікувальних закладів. Разом з тим у довідці військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2023 ураження органів зору, спричинені цією травмою, були віднесені до захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби. Позивач з таким висновком ВЛК не погоджується, оскільки вважає, що ушкодження по зору виникли безпосередньо внаслідок мінно-вибухової травми, а тому повинні визнаватися такими, що пов`язані із захистом Батьківщини. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправнити дії військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , пов`язані з прийняттям постанови військово-лікарської комісії від 22.08.2023 № 9803 у частині формулювання: "Макулярно-кістозний набряк, центральна хоріоретинальна дегенерація правого ока при гостроті зору правого ока зі сферою +1,0 Д 0,6 не корегує. Ускладнена катаракта, помутніння склоподібного тіла. Гіпертонічна хвороба І ст., СН 0 ст. Гіпертонічна ангіопатія сітківки. Гіпертензивна енцефалопатія І ст. з розсіяною органічною мікросимптоматикою, помірно вираженим цефалгічним синдромом. Астено-невротичний синдром, ситуаційно обумовлений, легкі прояви з виходом в астенію", визначеного як "Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби". Зобов`язано військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні, здійснити повторний розгляд питання щодо встановлення причинного зв`язку наявного у ОСОБА_1 захворювання (ушкоджень органу зору) із проходженням військової служби або ж захистом Батьківщини. В решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник апелянта зазначає, що відповідно до п. 21 Положення №402, зміна формулювання причинного зв`язку можлива лише на підставі нового висновку ВЛК, а не рішення суду. Позивач фактично не згоден з висновком відповідача щодо причинного зв`язку захворювань, оскільки обґрунтовуючи позов позивач стверджує, що захворювання виникли саме у період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та захворювання у період безпосередньої участі у бойових діях досягло такого розвитку, що призвело до непридатності до військової служби, а тому причинний зв`язок таких захворювань має бути визначено як такий, що пов`язаний із захистом Батьківщини. У свою чергу, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, висновків за результатами медичного огляду, виходить за межі судового розгляду. Так, апелянт вказує, що законодавством встановлено відповідний порядок оскарження постанов ВЛК, а також розмежовано за адміністративно-територіальним принципом зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи між регіональними ВЛК. Таким чином, позивач не погодившись із довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № від 22.08.2023 № 9803 мав звернутись із скаргою до Регіональної ВЛК Апелянт вважає, що матеріали справи не містять доказів того, що військово-лікарською комісією було проігноровано будь-які медичні висновки (документи) або допущено порушення встановленої процедури, а тому проведення медичного огляду позивача здійснювалось відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України №402 від 14.08.2008 року. На думку апелянта, довідка ВЛК від 22.08.2023 № 9803 видана на законних підставах, у межах повноважень, у встановленому порядку, і підстав здійснити повторний розгляд питання щодо встановлення причинного зв`язку наявного у ОСОБА_1 захворювання (ушкоджень органу зору) із проходженням військової служби або ж захистом Батьківщини не вбачається. З огляду на викладене, апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення оскаржуване рішення та прийняте нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. 02.12.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.02.2022 ОСОБА_1 був призваний на військову службу у Збройні Сили України під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наказом № 395 від 30.12.2022 позивача було зараховано на посаду командира відділення механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 . 03.01.2023 під час ведення бойових дій, внаслідок ворожого обстрілу, поблизу населеного пункту Красна Гора Донецької області позивач отримав травму (поранення), а саме вогнепальне осколкове дотичне поранення мяких тканин поперекового відділу спини. Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 28.03.2023 № 1978 травма одержана позивачем при проходженні військової служби, що пов`язано з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини, в районі проведення бойових дій на території Донецької області. Відповідно до форми 100, виданої 03.01.2023 о 15:00 медичною ротою частини, позивачу поставлено діагноз "вогнепальне осколкове дотичне поранення спини, акубаротравма, контузія правого ока". Як зазначено у виписному епікризі № 27, оформленому ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), головний сержант ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 04.01.2023 по 14.01.2023, де йому було поставлено діагноз "вогнепальне осколкове дотичне поранення поперекового відділу спини". Надалі позивач скеровувався до лікувального закладу м. Добропілля задля консультації офтальмолога з приводу контузії правого ока. Згідно з виписним епікризом № 27 від 14.01.2023, ОСОБА_1 направлений в госпіталь, на стаціонар, на підставі форми

100. Після проведеного оперативного втручання, 06.01.2023 позивача направлено в ЦМЛ № 3 м. Добропілля, звідки його скеровано на дообстеження по місцю ППД. Відповідно до виписки № 439 із медичної карти стаціонарного хворого офтальмологічного відділення, ОСОБА_1 проходив лікування в Криворізькій філії КП "Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня" з 28.02.2023 по 09.03.2023, де йому було поставлено діагноз "ОД макулодістрофія, кістозний макулярний набряк". Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4030, позивач проходив лікування в ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" з 10.07.2023 по 24.07.2023, де йому було поставлено діагноз "Анофтальм зліва (порожнина без протезу, чиста). Дегенерація макули, змішаний астигматизм, ангіопатія сітківки за гіпертонічним типом правого ока". Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 19.10.2023 № 298 головного сержанта призваного по мобілізації ОСОБА_1 звільнено у запас. Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 10473/25/2170/В від 01.04.2025 позивача визнано інвалідом другої групи, довічно, з основним діагнозом ? атрофія зорового нерва правого ока, що є наслідком мінно вибухової травми і контузії правого ока. З довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № 9803 від 22.08.2023 вбачається, що ОСОБА_1 проведено медичний огляд та постановлено діагноз (постанова ВЛК) про причинний зв`язок захворювання (травми, по-ранення, контузії, каліцтва): "Макулярно-кістозний набряк, центральна хоріоретинальна дегенерація правого ока при гостроті зору правого ока зі сферою плюс 1,0 Д 0,6 не корегує. Ускладнена катаракта, помутніння склоподібного тіла. Гіпертонічна хвороба І ст. СН 0 ст. Гіпертонічна ан-гіопатія сітківки. Гіпертензивна енцефалопатія І ст. з розсіяною органічною мікросимптоматикою, помірно вираженим цефалгічним синдро-мом. Астено-невротичний синдром, ситуаційно обумовлений, легкі прояви з виходом в астенію. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. Анофтальм зліва (травма 2000 року). Хронічна люмбоішалгія ліворуч з помірно вираженим больовим та м`язово-тонічним синдромами, незначним порушенням функції опори та ходи. Синдром карпального каналу двобічно з розвитком розладів чутливості при незначному порушенні функції верхніх кінцівок. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби. Наслідки МВТ (03.01.2023), вогнепального осколкового дотичного поранення м`яких тканин правої лопаткової ділянки, у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травма легкого ступеню. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.". Однак позивач не погоджується з висновками ВЛК військової частини НОМЕР_1 , оскільки 18.08.2023 офтальмологом військової частини НОМЕР_1 під час проходження військово-лікарської комісії було встановлено наступний діагноз: "Наслідки МВТ (03.01.2023) контузії середнього ступеню, макулярного кістозного набряку у вигляді центральної і хоріоретинальної дегенерації, травматичної катаракти, помутніння склоподібного тіла при гостроті зору з корекцією сфера плюс 1,0 Д 0.6 н/к. Травма легка, ТАК пов`язана із захистом Батьківщини. Гіпертонічна ангіопатія сітківки. Захворювання ТАК пов`язане із проходженням військової служби. На підставі ст. 26 6, 27 6, ст. 37 6 ст.31 6 наказу 402 МО України обмежено придатний до військової служби". Відтак позивач вважає, що отримане ним поранення є таким, що пов`язане із захистом Батьківщини, а не з проходженням військової служби, що і зумовило його звернення до суду з цим позовом. Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Під час розгляду справи суд першої інстанції встановив, що в матеріалах справи містяться два примірники висновку офтальмолога від 18.08.2023, які істотно відрізняються за своїм змістом та формулюваннями. Зокрема, документ, поданий позивачем, містить відбиток печатки лікаря-офтальмолога ОСОБА_2 , вказує на діагноз та визначає причинний зв`язок із формулюванням: "Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини". Водночас у висновку офтальмолога від 18.08.2023, наданому відповідачем, відображено інший висновок, згідно з яким захворювання кваліфіковано як: "Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби". Наведені розбіжності у ключовому медичному документі ставлять під сумнів правильність та повноту висновків ВЛК. Натомість відповідач, надавши суду усі матеріали, що враховувались ВЛК при складанні довідки №9803 від 22.08.2023, не навів жодних аргументованих пояснень щодо відмінностей між примірниками одного й того самого висновку, не ініціював перевірку його справжності та не спростував доводів позивача в цій частині. У свою чергу, позивач акцентує на тому, що зазначений висновок офтальмолога він особисто подав до військово-лікарської комісії 18.08.2023, що підтверджується його фотознімком, зробленим о 14:00 у день подання документів. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення ВЛК з приводу оцінки офтальмологічних даних було ухвалене без всебічного і повного з`ясування обставин та без належної перевірки наявних медичних документів, що свідчить про порушення встановленої процедури прийняття індивідуального акта. Таким чином, дії військової частини НОМЕР_1 , пов`язані з прийняттям постанови військово-лікарської комісії від 22.08.2023 № 9803 у частині формулювання: "Макулярно-кістозний набряк, центральна хоріоретинальна дегенерація правого ока при гостроті зору правого ока зі сферою +1,0 Д 0,6 не корегує. Ускладнена катаракта, помутніння склоподібного тіла. Гіпертонічна хвороба І ст., СН 0 ст. Гіпертонічна ангіопатія сітківки. Гіпертензивна енцефалопатія І ст. з розсіяною органічною мікросимптоматикою, помірно вираженим цефалгічним синдромом. Астено-невротичний синдром, ситуаційно обумовлений, легкі прояви з виходом в астенію", визначеного як "Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби", на думку суду першої інстанції не можуть визнаватися правомірними, оскільки вони були вчинені з порушенням процедури та без належної перевірки і оцінки суперечливих медичних висновків, з наданням переваги одним документам над іншими без наведення переконливого обґрунтування щодо цього. Таким чином, з огляду на встановлені суперечності у висновках офтальмолога та відсутність належної оцінки цих розбіжностей військово-лікарською комісією, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов`язання військово-лікарську комісію здійснити повторний розгляд питання щодо ОСОБА_1 з метою належного та об`єктивного встановлення причинного зв`язку його захворювання (ушкоджень органів зору) із проходженням військової служби та/або захистом Батьківщини. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ). Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Як передбачено ч.3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. За змістом ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Згідно з частиною десятою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800. Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів МОУ (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів. Згідно п.2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Відповідно до абз.1-3 п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази. За змістом підпункту 2.6.1 пункту 2.6 глави 1 розділу I Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні ВЛК. Відповідно до пп. 2.7.4 п. 2.7 розділу І Положення № 402 госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення; перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні; залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК. В силу пункту 21.1 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2 глави 21 розділу ІІ Положення № 402). За приписами пункту 21.4 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених ТЦК та СП, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми). Згідно пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 (в редакції, чинній на час проходження обстеження в госпітальній ВЛК) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях: а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України. ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту. Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії. д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами "а", "ґ" цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні, або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті "в" цього пункту. Аналізуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. При цьому до штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Водночас постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до Центральної ВЛК або до суду. Разом з цим, відповідно до Положенням № 402 госпітальні та гарнізонні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення, проте, як визначено у підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Суд звертає увагу на те, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішеннями госпітальні та гарнізонні ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду. Як встановлено з матеріалів справи, позивач звертаючись до суду за захистом своїх прав та вказує про неправомірність висновку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 згідно з довідкою № 9803 від 22.08.2023 в частині формулювання - « Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.". Однак, надаючи оцінку встановленим обставинам в розрізі норм Положення № 402, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували те, що позивач звертався до регіональної ВЛК зі скаргою чи заявою щодо перегляду довідки ВЛК № 9803 від 22.08.2023. Не надав позивач також і доказів звернення зі скаргою до ЦВЛК. Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно захворювань та дій лікарів ВЛК, неврахування довідки лікаря офтальмолога, колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 відповідно до яких у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Згідно з висновками Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для встановлення причинного зв`язку захворювання. Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 , а відтак наявні підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення відмову в задоволенні вимог адміністративного позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.