Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/3325/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/3325/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 в адміністративній справі №160/3325/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив: - визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відновлення позивача на військовому обліку незаконними. - скасувати рішення про відновлення позивача на військовому обліку. - зобов`язати відповідача утриматися від подальших дій щодо постановки позивача на військовий облік. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 03.04.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишив без задоволення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 12.02.2009р. знятий з військового обліку у зв`язку із досягненням граничного віку перебування в запасі. Листом від 09.09.2024р. № 160/1/3526 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивача, що оскільки за чинним нормами статті 28 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ) позивач не досяг граничного віку перебування в запасі він має виконувати військовий обов`язок, правила військового обліку, оновити військово облікові дані. Матеріали справи містять також звернення позивача до Президента України, Міністерства оборони щодо внесення даних до військово-облікового кабінету відповідно до відмітки у військовому квитку щодо виключення його з військового обліку. Листом від 08.01.2025р. № 195/1/98 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив позивача що 09.09.2024р. йому було роз`яснено щодо необхідності взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних на підставі та у відповідності до вимог Закону України № 1604-VІІ «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 22.07.2014 у зв`язку із зміною граничного віку перебування в запасі до 60 років Позивач вважає такі дії неправомірними, що стало підставою для звернення до суду. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII було підвищено граничний вік перебування військовозобов`язаних в запасі. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави. Таким чином, дія вказаного Закону у новій редакції поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі. Колегія суддів вирішуючи спір між сторонами виходить із такого. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 12.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ). За змістом частини першої, третьої та дев`ятої статті 1 цього Закону Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Статтею 2 Закону №2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період. Згідно з частинами першою, п`ятою статті 33 Закону №2232-XI військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з частиною першою, частиною шостою статті 37 Закону №2232-XI взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов`язаних, які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку. Згідно з пунктом 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Відповідно до положень частини другої та четвертої статті 28 Закону №2232-XI (в редакції, чинній на час внесення до військового квитка позивача запису про виключення з військового обліку) запас військовозобов`язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов`язаних. Військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років. Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві. Водночас положення Закону України Про військовий обов`язок і військову службу в частині, що стосується граничного віку перебування військовозобов`язаних осіб в запасі, зазнавало змін. Так, Законом України від 27.03.2014 № 1169-VII внесено зміни до статті 28 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України від 22.07.2014 №1604-VII - до 60 років. При цьому, положення Закону про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та військовому резерві, змін не зазнали. Тобто, з набранням чинності змін до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, що не досягла передбаченого Законом граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду. Таким чином, у зв`язку із продовженням граничного віку перебування в запасі позивача було автоматично поновлено в запасі, незалежно від того, чи перебував він на військовому обліку, оскільки позивач 1968 р.н. не досягнув 60-річного віку, тобто повинен згідно з чинним законодавством перебувати на військовому обліку військовозобов`язаних. Доводи апеляційної скарги та долучені до матеріалів справи копії судових рішень у справах: № 440/12088/25, № 420/25299/25, № 420/60/25, якими відмовлено у задоволені позову не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 року в адміністративній справі №160/3325/25 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя А.О. Коршун суддя Д.В. Чепурнов