Постанова 4852 № 340/8254/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 340/8254/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 в адміністративній справі №340/8254/24 (головуючий суддя першої інстанції Притула К.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 29 січня 2024 року № 0002020-2408-1111-UA35040230000015609, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 220167,36 грн. за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 рік, стосовно будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 29 січня 2024 року № 0002021-2408-11111-UA35040230000015609, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 3481,32 грн, за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними, особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 рік, стосовно будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 29 січня 2024 року № 0002020-2408-1111-UA35040230000015609, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 220167,36 грн. за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 рік, стосовно будівлі розташованої за адресою: Україна, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Інгуло-Кам`янка, вулиця Шевченка, буд.47 д. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 29 січня 2024 року № 0002021-2408-11111-UA35040230000015609, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 3481,32 грн, за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними, особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 рік, стосовно будівлі розташованої за адресою: Україна, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Інгуло-Кам`янка, вулиця Шевченка, буд.47 е. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Позивач є засновником та головою Фермерського господарства «АГРО-ЛІДЕР ЗР» (ФГ «АГРО-ЛІДЕР ЗР») (ідентифікаційний код юридичної особи 41277178), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Видами підприємницької діяльності Фермерського господарства «АГРО-ЛІДЕР ЗР» є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.46 Розведення свиней; 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний). Відповідно до договору купівлі-продажу від 20 серпня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі № 229, посвідченого приватним нотаріусом Дем`яненко С. Ф., укладеного між Продавцем - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Інгулокам`янське», код ЄДРПОУ 30800198 та Покупцем - ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , Продавець передав, а Покупець прийняв у власність (купив) комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 жовтня 2024 року, номер ідентифікаційної довідки 400513156 позивач є власником комплексу будівель, що складається з вагової літ А, ваги з навісом-літ А, склад - літ Бб, критий тік - лит. В розташованого за адресою : АДРЕСА_1 . Відповідно до договору купівлі-продажу від 12 серпня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 228, посвідченого приватним нотаріусом Дем`яненко С. Ф., укладеного між Продавцем - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Інгулокам`янське» укладено між Продавцем - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_2 та Покупцем ОСОБА_1 , Продавець передав, а Покупець прийняв у власність (купив) будівлю пилорами, загальною площею 129,9 кв,м, «Аа» - будівля пилорами, «А» -підвал розташованого по за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 жовтня 2024 року номер інформаційної довідки 400512655 будівлі пилорами - літ. Аа, підвал - літ.А загальною площею 129.9 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на праві приватної власності позивача. Позивач стверджує, що вказане нерухоме майно використовує у власній підприємницькій сільськогосподарській діяльності. Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області 29 січня 2024 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002020-2408-1111-UA35040230000015609, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 220167,36 грн. за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 рік, стосовно будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1 д та податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2024 року № 0002021-2408-11111-UA35040230000015609, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 3481,32 грн, за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними, особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 рік, стосовно будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування згідно з положеннями підпункту 266.2.1 пункту 266.2 цієї статті є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено перелік об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, будівель і споруд, які не є об`єктом оподаткування. Так, абзацом «ж» цього підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України, затверджено наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року №507 (далі - ДК 018-2000). ДК 018-2000 включає в себе клас 1271 - Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства, який включає в себе будівлі для використання в сільськогосподарський діяльності. За змістом абзацу г) пункту 30.9 статті 30 ПК України звільнення від сплати податку та збору - це одна із форм надання податкової пільги. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК України). Відтак, пільга, встановлена абзацом ж) підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження. Виходячи із буквального тлумачення цієї норми, з урахуванням значення слова «призначення» як «мета використання чого-небудь», «відповідати меті», можна зробити висновок, що будівлі і споруди, про які йдеться в цій нормі, повинні відповідати меті, способу та критеріям використання у сільськогосподарській діяльності. Вимоги, що будівлі і споруди повинні використовуватися (експлуатуватися) безпосередньо власником у сільськогосподарській діяльності текст цієї норми не містить. Верховний Суд у постановах від 22 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 806/2686/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 820/3707/17 зазначив, що правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Тобто, застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у абз. ж) пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, законодавець ключовими критеріями обрав сукупність дотримання трьох обов`язкових умов: 1) віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства; 2) власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 3) вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку. Аналізуючи наведені вище приписи норми підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можна дійти висновку, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Абзацом одинадцятим статті 1 Закону України від 18 січня 2001 року №2238-ІІІ «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» (далі - Закон № 2238-ІІІ) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією. Згідно з статтею 1 Закону України від 23 вересня 2008 року №575-VІ «Про сільськогосподарський перепис» із змінами та доповненнями, виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю. Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (абзац восьмий статті 1 Закону №2238-ІІІ). Коди продукції сільського господарства та пов`язані з ними послуги визначені розділом 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі - Класифікатор ДК 016:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року №457. Відповідно до підпункту 14.1.234пункту 14.1статті 14 ПК України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/ товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання. Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (підпункт 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Отже, до фізичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об`єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з абзацом ж) підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України відносять фізичних осіб - підприємців, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання. Відповідно до статті 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» від 15 травня 2003 року № 742-ІV ( далі - Закон № 742-ІV) особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів. Діяльність, пов`язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності (стаття 1 Закону № 742-ІV). В постанові Верховного Суду від 11 квітня 2023 року у справі №380/2434/20 зроблено висновок, що передбачена підпунктом ж) підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження. Позивачем не доведено жодними доказами те, що комплекс будівель та будівля пилорами використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності позивача, що необхідно для застосування пільги у вигляді звільнення від оподаткування податком, відсутні докази, що позивач займається у цьому нежитловому приміщенні виробництвом сільськогосподарської продукції. Відтак, судом не встановлено підстав для застосування приписів податкового законодавства, якими визначено, що не є об`єктом оподаткування цим податком будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Крім того, Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2023 року у справі №380/18104/21 сформулював висновок, що фізична особа, яка є лише власником нерухомості відповідного класу і не займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією, не звільняється від сплати податку на нерухомість за підпунктом ж) підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Відтак, при визначенні права на пільгу, передбачену підпунктом ж) підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, значення має не тільки вид нерухомості (зокрема, її призначення), а й безпосередньо вид діяльності, якою займається платник податку у цьому приміщенні. У справі мають бути докази того, що позивач безпосередньо використовує у своїй сільськогосподарській діяльності комплекс будівель, що складається з вагової літ А, ваги з навісом-літ А, склад - літ Бб, критий тік - лит. В розташованого за адресою: Україна, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Інгуло-Кам`янка, вулиця Шевченка, буд.47 д та будівлю пилорами, загальною площею 129,9 кв,м, «Аа» - будівля пилорами, «А» -підвал розташованого за адресою: Україна, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Інгуло-Кам`янка, вулиця Шевченка, буд.47 е , зокрема договорів, обладнання, наявності на зберіганні кормів, гербіцидів (в тому числі світлокопій чи будь-яких інших доказів) тощо). Таким чином, об`єкт нежитлової нерухомості, нежитлове приміщення площею 236.1 кв.м., яке знаходиться за адресами: Україна, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Інгуло-Кам`янка, вулиця Шевченка, буд.47 д та за адресою: Україна, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Інгуло-Кам`янка, вулиця Шевченка, буд.47 д не використовується у сільськогосподарській діяльності позивача, та відповідно не має права на застосування пільги, передбаченої абзацом ж) підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Судом першої інстанції приведені обставини та висновки Верховного Суду не враховані, що призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин контролюючим органом правомірно визначено позивачу податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, спірними податковими повідомленнями-рішеннями. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 в адміністративній справі №340/8254/24 - задовольнити. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 в адміністративній справі №340/8254/24 скасувати. Ухвалити у справі № 340/8254/24 нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко