Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/2735/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2026 року справа №200/2735/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 р. у справі № 200/2735/25 (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУПФУ), в якому просив: -визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо розрахунку розміру щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12.12.2022 року з урахуванням в розрахунковому періоді, за який обчислювалась середня заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати, період знаходження у відпустці без збереження заробітної плати з 01.05.2022 по 30.09.2022; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, здійснити донарахування, та перерахунок з урахуванням раніше виплачених сум щомісячних страхових виплат призначених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12.12.2022 року без врахування у розрахунковому періоді, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати, період знаходження у відпустці без збереження заробітної плати з 01.05.2022 по 30.09.2022. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду. Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії за період з 12.12.2022 по 14.10.2024 (включно) залишено без розгляду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо розрахунку розміру щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12.12.2022 року з урахуванням в розрахунковому періоді, за який обчислювалась середня заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати, період знаходження у відпустці без збереження заробітної плати з 01.05.2022 по 30.09.2022. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, здійснити донарахування, та перерахунок з урахуванням раніше виплачених сум щомісячних страхових виплат призначених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.10.2024 року без врахування у розрахунковому періоді, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати, період знаходження у відпустці без збереження заробітної плати з 01.05.2022 по 30.09.2022. Відповідач, не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове яким відмовити у задоволені позову. В обґрунтування зазначив, що розрахунковий період, за який обчислювалась середня заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати, визначений згідно пунктів 3, 6, 11, 13 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2001 № 1266 (зі змінами) і становить 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною, тощо), а саме з жовтня 2021 року по вересень 2022 року включно (перед місяцем звільнення 07.10.2022). Згідно даних з Державного реєстру застрахованих осіб та довідки про заробітну плату № 04-22/2033 від 13.12.2022, наданої ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», з 01.05.2022 по 30.09.2022 ОСОБА_1 був відсутній на роботі з нез`ясованих причин, що відноситься до неповажних причин. Тому ці місяці не були виключені з розрахункового періоду при розрахунку щомісячної страхової виплати позивача. Суд першої інстанції не врахував, що довідка про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) ОСОБА_1 для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від 13.12.2022 № 04-22/2033, надана ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», відповідає даним Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідно до яких було здійснено нарахування щомісячних страхових виплат позивачу і не дають підстав для перерахунку. Здійснення обрахунку середньої заробітної плати, для призначення щомісячної страхової виплати у зв`язку з професійним захворюванням без врахування періоду знаходження у відпустці без збереження заробітної плати, не передбачено Порядком №1266. Скаржник щодо зобов`язання відповідача здійснити донарахування та перерахунок з урахуванням раніше виплачених сум щомісячних страхових виплат, зазначає, що постановою № 1266 не передбачена можливість для потерпілого довільно обирати розрахунковий період для визначення середньомісячної заробітної плати, тому підстави для застосування будь-якого іншого розрахункового періоду для перерахунку середньомісячного заробітку, з якого була призначена щомісячна страхова виплата ОСОБА_1 відсутні. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області діяло виключно в межах, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством України, тому протиправність в діях Головного управління щодо розрахунку розміру страхової виплати ОСОБА_1 відсутня. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_1 , у період з 13.12.1996 по 07.10.2022 перебував у трудових відносинах з Відокремленим підрозділом Шахта Котляревська Державного підприємства Селидіввугілля. Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працював машиністом гірничих виїмкових машин 6 розряду та прохідником підземним 5 розряду, який 07.10.2022 звільнений за статтею 38 КЗпП України (власне бажання у зв`язку з виходом на пенсію). 10.11.2022 складений Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, затверджений начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці В.І. Король. 16.11.2022 позивач оглянутий Міжрайонною травматологічною МСЕК м. Покровська за професійними захворюваннями, на якій ОСОБА_1 встановлено первинно за сукупністю 65% втрати професійної працездатності, з них: 30% - по хронічному бронхіту, 20% - по хронічній радикулопатії, 15 % - по хронічній с/н приглухуватості. 12.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Новогродівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про призначення страхових виплат у зв`язку з професійним захворюванням. Розрахунковий період, за який обчислювалась середня заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати, визначений згідно пунктів 3, 6, 11, 13 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2001 № 1266 (зі змінами) і становить 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною, тощо), а саме з жовтня 2021 року по вересень 2022 року включно (перед місяцем звільнення 07.10.2022). Згідно даних з Державного реєстру застрахованих осіб та довідки про заробітну плату № 04-22/2033 від 13.12.2022, наданої ВП Шахта Котляревська ДП Селидіввугілля, з 01.05.2022 по 30.09.2022 ОСОБА_1 був у відпустці без збереження заробітної плати з нез`ясованих причин. Загальна кількість календарних днів в розрахунковому періоді позивача становить - 365, загальна сума нарахованої заробітної плати 141 759,03 грн. Таким чином середньомісячна заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати склала 11 822,29 грн. (141 759,03 / 365 * 30,44). 07.03.2025 ОСОБА_1 через вебпортал звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою щодо розміру щомісячної страхової виплати, за результатами розгляду. Відповідачем листом №7317-5369/Б-02/8-0500/25 від 31.03.2025 надані роз`яснення на запит відповідача, зокрема, що розрахунковий період, за який обчислювалась середня заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати, визначено згідно з пп. 3, 6, 11 та 13 постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.2001 №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення)» і становить 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, а саме з жовтня 2021 року по вересень 2022 року включно (перед місяцем звільнення 07.10.2022). Згідно з даними з Державного реєстру застрахованих осіб та довідки про заробітну плату від 13.12.2022 №04-22/2033, наданої підприємством, з 01.05.2022 по 30.09.2022 позивач був відсутній на роботі з нез`ясованих причин, що відноситься до неповажних причин. Тому ці місяці не були виключені з розрахункового періоду. Отже, загальна кількість календарних днів в розрахунковому періоді становить 365, загальна сума нарахованої заробітної плати 141759,03 грн. Таким чином середньомісячна заробітна плата для розрахунку щомісячної страхової виплати склала 11822,29 грн. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суд виходить з такого. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні в цілому, як і на окремих територіях Донецької та Луганської областей, не запроваджено. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105). За визначенням, наведеним в п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105, професійне захворювання захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105 страхові випадки: за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці; за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг. Згідно із ст. 18 Закону № 1105 страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах. Відповідно до частини 1, 3, 7 статті 36 Закону № 1105-XIV, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення реабілітації у сфері охорони здоров`я, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. Страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу. За частиною 2, 3 статті 21 Закону, страховий стаж обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а за періоди, за які не внесені дані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Відповідно до частини 1 статті 35 Закону № 1105, страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах; 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами. За приписами частини 1, 9, статті 42 Закону № 1105, сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 37 цього Закону не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб. Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Під час обчислення середньомісячного заробітку враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески. Відповідно до частини 1 статті 43 та частини 1 статті 44 Закону № 1105 для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть та документи про необхідність подання додаткових видів допомоги. Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Постановою правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 № 11 затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат (далі - Порядок № 11), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, і поширюється на потерпілих від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання та осіб, які мають право на страхові виплати в разі втрати годувальника. Відповідно до пункту 1.3 розділу І Порядку № 11, управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа. Відповідно до пункту 1.4 розділу І Порядку № 11, Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах. Копія постанови на вимогу надається потерпілому або особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого. Управління (відділення) Фонду можуть затримати страхові виплати до з`ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог. Згідно із пунктом 1.6 розділу І Порядку № 11, середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому та особам, які мають на це право, визначається згідно з пунктами 9, 10, 11, 12, 13, 14 статті 42 Закону та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (із змінами, далі - постанова Кабінету Міністрів України № 1266). Розділом ІІІ Порядку № 11 врегульовано призначення потерпілому одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати. Одноразова допомога та щомісячна страхова виплата потерпілому призначається при встановленні МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Підпунктом 3.4.1 пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку № 11 визначено, що щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку. При цьому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на страхову виплату. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, на дату настання права на страхову виплату. За пунктом 3.5 розділу ІІІ Порядку № 11, перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності. Згідно із підпунктом 3.5.1 пункту 3.5 розділу ІІІ Порядку № 11, перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності проводиться із визначеного розміру щомісячної страхової виплати шляхом її ділення на відсоток втрати професійної працездатності до перерахунку та множенням на новий розмір відсотка втрати професійної працездатності. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на проведення перерахунку. Перерахований розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з дня зміни відсотка втрати професійної працездатності. Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 (далі Порядок № 1266). Згідно пункту 3 якого, у редакції на час призначення виплат, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини). Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших осіб, які отримують грошове забезпечення, календарні дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами з розрахункового періоду не виключаються. Пунктом 11 Порядку встановлено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку. Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа). У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку. За приписами п. 12 Порядку №1266, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату. Пунктом 13 Порядку № 1266, середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров`я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності. Відповідно до пункту 15 Порядку № 1266, у разі відсутності на момент призначення страхових виплат відомостей про середньомісячну заробітну плату найманих працівників, зайнятих в економіці України, за попередній рік береться фактична середньомісячна заробітна плата таких працівників за місяці попереднього року з подальшим перерахунком її після надходження даних про середньомісячну заробітну плату зазначених працівників за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата. Згідно з п. 16 Порядку № 1266, якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць з поважних причин, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується пропорційно фактичній кількості відпрацьованих календарних днів у такому місяці. Відповідно до п. 31, 33 - 34 Порядку № 1266 середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п`яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком. Відомості, необхідні для обчислення середньоденного грошового забезпечення військовослужбовцям та іншим особам, які отримують грошове забезпечення, надаються за зверненням застрахованої особи територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, де такі особи перебувають на обліку, або військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями, органами, де такі особи проходили службу, протягом п`яти робочих днів за формою згідно з додатком. Приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування затверджуються Мінсоцполітики. Аналіз вказаних норм свідчить, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку, при цьому, середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров`я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності. Якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць з поважних причин, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується пропорційно фактичній кількості відпрацьованих календарних днів у такому місяці. Потерпілий при первинному зверненні, серед іншого, у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб має надати робочому органу виконавчої дирекції Фонду довідку про заробітну плату (дохід) отримуваний перед нещасним випадком або перед звільненням з роботи з метою обчислення середньої заробітної плати, виходячи з якої та ступеня втрати професійної працездатності встановлюється сума щомісячної страхової виплати. Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду. Законодавством передбачено розрахування середньоденної заробітної плати без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, зокрема, відпустка без збереження заробітної плати. При цьому, законодавство не визначає підставу за якою така відпустка надається. Згідно даних з Державного реєстру застрахованих осіб та довідки про заробітну плату № 04-22/2033 від 13.12.2022, наданої ВП Шахта Котляревська ДП Селидіввугілля, з 01.05.2022 по 30.09.2022 ОСОБА_1 був у відпустці без збереження заробітної плати з нез`ясованих причин. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відпустка без збереження заробітної плати яка була надана позивачу у спірний період, є однією з поважних причин, визначених пунктом 3 Порядку №1266. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 р. у справі № 200/2735/25 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 р. у справі № 200/2735/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 23 квітня 2026 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді І.В. Геращенко А.А. Блохін