LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/9938/25

від 21.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/9938/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року в адміністративній справі №160/9938/25 (головуючий суддя першої інстанції - Лозицька О.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : Позивач 04.04.2025 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просила: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв?язку; - визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо невиплатити їй компенсації втрати частини доходу та невиплати пенсії на визначений нею банківський рахунок; - зобов?язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплатити їй компенсацію втрати частини доходу з 07.10.2009 року та виплачувати пенсію на визначений нею банківський рахунок, відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам. В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу вже поновлено виплату пенсії з 07.10.2009 року на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 року по справі №160/5958/24. Однак, відповідач протиправно не виплачує пенсію на банківський рахунок позивача. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу та невиплати пенсії на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 07.10.2009 року та виплачувати пенсію на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок, відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що зарахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера у банку, проводиться на підставі його заяви про виплату пенсії, яка подається одержувачем особисто до органів Пенсійного фонду України за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України або приймається органом Пенсійного фонду України через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису одержувача та уповноваженого працівника банку. Вважає, що в разі надходження заяви згідно вимог пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджено постановою КМУ від 30.08.1999 року №1596, відповідач зможе розглянути питання виплати пенсії позивачу через банківську установу. Позивач відзив на скаргу не подала, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У період з 24.07.2025 року по 29.07.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному. У період з 29.12.2025 року по 11.01.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період 20.01.2026 року по 12.02.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці. У період з 01.04.2026 року по 17.04.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала на лікарняному. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року у справі №160/5572/20 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області поновити виплату раніше призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 року відповідно до Закону №1058-IV, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 02.10.2020 року. Згідно тексту позову 21.09.2023 року представник позивача звернувся до пенсійного органу із заявою, якою просив повідомити письмово за адресою представника про стан виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року по справі №160/5572/20; виплатити компенсацію втрати частини доходів за невиплачену пенсію за весь час затримки; пенсійні виплати ОСОБА_1 здійснювати на визначений банківський рахунок відкритий в АТ «ОТП БАНК»; перерахувати розмір пенсії згідно законодавства; повідомити підстави не здійснення перерахунку розміру пенсії; надіслати, на адресу представника довідку про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за віком ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 року по жовтень 2023 року, та виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (вказана заява в матеріалах справи відсутня). Крім того, позивач зазначає, що пенсійний орган листом від 03.11.2023 року повідомив, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року по справі №160/5572/20 буде виконано в повному обсязі в межах покладених зобов`язань після отримання дозволу на обробку Пенсійним фондом України (вказаний лист в матеріалах справи відсутній). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 року у справі №160/5958/24 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області задоволено частково; визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 07 жовтня 2009 року згідно положень ст.28 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, викладену у листі від 29.02.2024 року №12801-5427/А-01/8-0400/24; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07 грудня 2009 року згідно положень ст.28 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, в т.ч. з урахуванням щорічної зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а з 11.10.2017 року також з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 14.02.2025 року (а.с.13-15). Судом апеляційної інстанції з листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 04.10.2024 року встановлено, що до жовтня 2024 року позивач отримувала пенсію в АТ «ОТП банк». Також пенсійний орган вказаним листом повідомив позивача, що належні пенсійні виплати здійснювались на поточний рахунок пенсіонера, відкритий у банківській станові АТ «ОТП БАНК», однак з жовтня 2024 року будуть здійснюватись через підприємство поштового зв`язку, оскільки згідно інформації банку АТ «ОТП банк» пенсійні виплати не одержуються з поточного рахунку більше як один рік (а.с.12). Крім того, апеляційним судом встановлено, що згідно заяви ОСОБА_1 від 28.02.2024 року остання просить ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перераховувати суми пенсії на поточний рахунок, який відкрито у ТВБВ №10015/0538 ОПС, Одеське РУ, а згідно заяви ОСОБА_1 , поданої від 01.06.2024 року на веб-портал ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, остання просить пенсійні виплати здійснювати в АТ «ОщадБанк» (а.с.6-8, 9). Не погодившись з діями відповідача щодо не виплатити компенсації втрати частини доходу та не виплати пенсії на визначений банківський рахунок, позивач оскаржила такі дії до суду. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058). Відповідно до статті 1, частини 1 статті 47 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999 року затверджено «Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» (далі по тексту - Порядок №1596). Зазначеним Порядком визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями, ГУ ПФУ в областях, м.Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках. За приписами пунктів 2, 4, 6 Порядку №1596 уповноваженими банками є банки, визначені переможцями конкурсу на право виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ через поточні рахунки відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 26 вересня 2001 року №1231. Виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо). Одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Положення статті 47 Закону №1058 визначають можливість виплати пенсії через установи банків у порядку, передбаченому КМУ. На офіційному сайті Пенсійного фонду України наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватись виплата пенсій, серед переліку уповноважених банків наявний АТ «Ощадбанк». Отже, АТ «Ощадбанк» є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок. Вказаний перелік уповноважених банків не містить такого банку як ТВБВ №10015/0587 ОПЧ. Згідно із пунктом 10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку. У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку. Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису. За змістом приписів пункту 12, пункту 13 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: - списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; - опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення. Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів. З наведених вище норм вбачається, що підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії (бланк якої є Додатком №1 до Порядку №1596), яка може бути подана пенсійному органу відповідно до вимог п.10 Порядку №1596 шляхом: - одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду; - через установи уповноваженого банку; - одержувачем в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису. При цьому, орган Пенсійного фонду України інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком. Заяви, що подаються одержувачем особисто до органу ПФУ або через установу уповноваженого банку, приймаються при пред`явленні паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання. Апеляційний суд не заперечує право позивача відкривати поточні рахунки у будь-яких відділеннях банків для отримання пенсійних виплат, проте, доказом відкриття такого рахунку є укладений договір банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком. Відтак, подання заяви є недостатнім без надання договору банківського рахунка. Крім того, як зазначалось вище, згідно заяви ОСОБА_1 від 28.02.2024 року остання просить ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перераховувати суми пенсії на поточний рахунок, який відкрито у ТВБВ №10015/0538 ОПС, Одеське РУ, а згідно заяви ОСОБА_1 , поданої від 01.06.2024 року на веб-портал ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, остання просить пенсійні виплати здійснювати в АТ «ОщадБанк» (а.с.6-8, 9). Тобто, позивач не визначила в позові, на який банківський рахунок в якому банку повинен відповідач виплачувати належні їй суми пенсії. Судом першої інстанції вказані суперечності не усунуті та зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплачувати пенсію на визначений ОСОБА_2 банківський рахунок лише з урахуванням заяви, та якої саме заяви не зазначено, як і не встановлено наявність договору банківського рахунка згідно поданих заяв. Відтак рішення суду в цій частині слід змінити, шляхом доповнення його резолютивної частини посиланням на наявність договору банківського рахунка. З приводу вимог позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходу, апеляційний суд зазначає наступне. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі по тексту - Закон № 2050-ІІІ). Відповідно до статті 1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій. За змістом статті 7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону №2050-ІІІ, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 240/186/20. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу з 07.10.2009 року, з чим погоджується колегія суддів. Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом в цій частині рішення суду не переглядається. Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції належить змінити відповідно до вимог ст.317 КАС України. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року в адміністративній справі №160/9938/25 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року в адміністративній справі №160/9938/25 змінити. Абзац третій резолютивної частини рішення після слів «відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам» доповнити словами «та договором банківського рахунку». В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»