Постанова КЦС ВС № 757/44177/21-ц

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2026 року м. Київ справа № 757/44177/21 провадження № 61-10765св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», в інтересах якого діє Тузова Владислава Олександрівна, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року у складі судді Ільєвої Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 рокуу складі колегії суддів Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І., ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У серпні 2021 року ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), в якому просив стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на його користь: - за договором банківського вкладу № SAMDN8000729614424 суму вкладу в розмірі 200 000,00 доларів США, 6,5 % річних за період з 13 листопада 2012 року до 10 липня 2021 року в розмірі 112 619,18 доларів США; - за договором банківського вкладу № SAMDN01000728841036 «Вклад - «Депозит VIP» від 17 вересня 2012 року суму вкладу в розмірі 100 000,00 доларів США, 10 % річних за період з 18 вересня 2012 року до 10 липня 2021 року в розмірі 88 164,38 доларів США; - за договором банківського вкладу № SAMDN80000730521609 «Стандарт» від 12 листопада 2012 року суму вкладу в розмірі 100 000,00 доларів США, 6,5 % річних за період з 13 листопада 2012 року до 10 липня 2021 року в розмірі 56 309,59 доларів США; - за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070032566000 «Стандарт» від 11 грудня 2013 року суму вкладу в розмірі 3 000 000,00 грн, 10 % річних за період з 12 грудня 2013 року до 10 липня 2021 року в розмірі 2 575 068,86 грн; - за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070032570300 «Стандарт» від 11 грудня 2013 року суму вкладу в розмірі 18 137,00 доларів США, 8 % річних за період з 12 грудня 2013 року до 10 липня 2021 року в розмірі 11 003,44 доларів США; - за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070032581300 «Стандарт» від 11 грудня 2013 року суму вкладу в розмірі 1 250 000,00 грн, 8,5 % річних за період з 12 грудня 2013 року до 10 липня 2021 року в розмірі 805 753,42 грн; - за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070064428400 від 23 січня 2014 року суму вкладу в розмірі 17 700,00 доларів США, 8 % річних за період з 24 січня 2014 року до 10 липня 2021 року в розмірі 10 571,51 доларів США; - за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070065065700 «Стандарт» від 24 січня 2014 року суму вкладу у розмірі 17 700,00 доларів США, 8 % річних за період з 27 січня 2014 року до 10 липня 2021 року в розмірі 11 824,57 доларів США; - за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070066226700 «Стандарт» від 27 січня 2014 року суму вкладу у розмірі 17 700,00 доларів США, 8 % річних за період з 28 січня 2014 року до 10 липня 2021 року в розмірі 10 559,87 доларів США; - за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070066822700 «Стандарт» від 28 січня 2014 року суму вкладу в розмірі 17 700,00 доларів США, 8 % річних за період з 29 січня 2014 року до 10 липня 2021 року в розмірі 10 555,99 доларів США. Позов мотивовано тим, що у 2012 році між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDN8000729614424 про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 200 000,00 доларів США (договір у позивача не зберігся). 17 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDN01000728841036 «Вклад - «Депозит VIP» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 100 000,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів до 17 вересня 2013 року включно, процентна ставка становить 10 % річних. Відповідно до пункту 16 договору банківського вкладу «Депозит VIP» № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року, сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 12 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDN80000730521609 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 100 000,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів до 12 листопада 2013 року включно, процентна ставка становить 6,5 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 11 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070032566000 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 3 000 000,00 грн, строк вкладу складає 1 місяць до 11 січня 2014 року включно, процентна ставка становить 10 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № SAMDNWFD0070032566000 від 11 грудня 2013 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 11 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070032570300 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 18 137,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № SAMDNWFD0070032570300 від 11 грудня 2013 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 11 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070032581300 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 1 250 000,00 грн, строк вкладу складає 366 днів до 11 грудня 2014 року, процентна ставка становить 8,5 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» №SAMDNWFD0070032581300 від 11 грудня 2013 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 23 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070064428400 про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 17 700,00 доларів США. 24 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070065065700 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 17 700,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № SAMDNWFD0070065065700 від 24 січня 2014 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 27 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070066226700 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 17 700,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № SAMDNWFD0070066226700 від 27 січня 2014 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 28 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070066822700 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 17 700,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № SAMDNWFD0070066822700 від 28 січня 2014 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 06 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», який є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк», з 10-ма повідомленнями, в яких зазначав про те, що він не бажає продовжувати дію вказаних договорів на новий строк, у зв`язку з чим просив банк протягом 7 (семи) днів з дня отримання цих заяв (повідомлень) повернути суму вкладів за вищезазначеними договорами та проценти за ними шляхом перерахування зазначених коштів на його банківський рахунок. Наведене підтверджується описом вкладення та поштовою накладною від 06 липня 2021 року з трекером 0105475900738. Вказані повідомлення ОСОБА_1 від 06 липня 2021 року відповідач отримав 08 липня 2021 року, про що свідчить довідка з офіційного сайту АТ «Укрпошта» про вручення цих повідомлень за трекером 0105475900738. Отже, ОСОБА_1 , виконавши умови депозитних договорів, фактично повідомив АТ КБ «Приватбанк» про дострокове розірвання цих договорів та просив повернути кошти з нарахованими процентами. Відтак, ОСОБА_1 вважав, що з урахуванням положень пунктів 7, 16 вказаних депозитних договорів строк їх дії припинився на третій день після отримання відповідачем згаданих повідомлень від 06 липня 2021 року, тобто 11 липня 2021 року. Позивач вказував, що на день звернення до суду із позовом відповідач на повідомлення ОСОБА_1 щодо дострокового розірвання договорів, повернення вкладів за депозитами і нарахованими на них процентами не відповів та залишив їх без задоволення. З урахуванням того, що ПАТ КБ «Приватбанк» не повернув вклади та нараховані відсотки, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав. Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 28 липня 2022 року задовольнив заяву ОСОБА_2 про заміну позивача правонаступником у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «КБ «ПриватБанк» про розірвання депозитних договорів та стягнення коштів. Залучив до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_2 Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 11 грудня 2023 року закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» про розірвання депозитних договорів та стягнення грошових коштів на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України в частині розгляду вимог за договорами: № SAMDNWFD0070065065700 від 24 січня 2014 року; № SAMDNWFD0070066226700 від 27 січня 2014 року; № SAMDNWFD0070066822700 від 27 січня 2014 року. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Печерський районний суд міста Києва рішенням від 11 грудня 2023 року, позов задовольнив частково. Стягнув з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договорами банківських вкладів, а саме: - за договором банківського вкладу № SAMDN01000728841036 «Вклад - «Депозит VIP» від 17 вересня 2012 року суму вкладу в розмірі 100 000,00 доларів США та нарахованих процентів за період з 17 вересня 2012 року до 10 серпня 2021 року в розмірі 7 952,33 доларів США; - за договором банківського вкладу № SAMDN80000730521609 «Стандарт» від 12 листопада 2012 року суму вкладу в розмірі 100 000,00 доларів США, нарахованих процентів за період з 12 листопада 2012 року до 10 серпня 2021 року в розмірі 5 031,78 доларів США. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Стягнув на користь держави з ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 11 350,00 грн. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався тим, що у матеріалах справи відсутні копії договору № SAMDN8000729614424 від 10 жовтня 2012 року і квитанції про внесення коштів на суму вкладу у розмірі 200 000,00 доларів США за вказаним договором; копії квитанцій про внесення коштів на суми вкладів у розмірі 3 000 000,00 грн за договором № SAMDNWFD0070032566000 від 11 грудня 2013 року, у розмірі 18 137,00 доларів США за договором № SAMDNWFD0070032570300 від 11 грудня 2013 року, у розмірі 1 250 000,00 грн за договором № SAMDNWFD0070032581300 від 11 грудня 2013 року; копія договору № SAMDNWFD0070064428400 від 23 січня 2014 року на суму вкладу у розмірі 17 700,00 доларів США. Натомість позивачем до матеріалів справи долучено засвідчені належним чином копії договору № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року та квитанції № 395966656 від 17 вересня 2012 року про внесення до каси банку суми вкладу у розмірі 100 000,00 доларів США, а також договору № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 року та квитанції № 386708486 від 12 листопада 2012 року про внесення до каси банку суми вкладу у розмірі 100 000,00 доларів США. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що мало місце укладення між сторонами двох вищезгаданих договорів банківських вкладів, оскільки відповідачем підтверджено факт внесення грошових сум на вкладні (депозитні) рахунки, а також дотримані вимоги, передбачені законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності щодо укладення договору банківського вкладу та внесення грошових коштів. Суд першої інстанції взяв до уваги заяви ОСОБА_1 від 25 січня 2013 року та від 13 грудня 2012 року, приєднаних в якості доказів відповідачем, в яких вкладник просив розірвати договори № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року та № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 року, а також виплатити суми, що йому належить. При цьому з умовами розірвання вкладів він був ознайомлений та погодився. Місцевий суд зазначив, що договір № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року припинив свою дію на третій день після подання ОСОБА_1 заяви від 25 січня 2013 року, тобто 28 січня 2013 року, а договір № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 року припинив свою дію на третій день після подання ОСОБА_1 заяви від 13 грудня 2012 року, тобто 16 грудня 2012 року. Також вказав, що у період дії договору № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року, а саме з 17 вересня 2012 року до 27 січня 2013 року нарахування процентів на депозит відбувається за ставкою у розмірі 10 % річних, з 28 січня 2013 року до 03 травня 2017 року за ставкою «На вимогу» у розмірі 1 %, а з 04 травня 2017 року до дня подання позову за ставкою «На вимогу» у розмірі 0,01 %. У період дії договору № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 року, а саме з 12 листопада 2012 року до 15 грудня 2012 року, нарахування процентів на депозит відбувається за ставкою у розмірі 6,5 % річних, з 16 грудня 2012 року і до 03 травня 2017 року за ставкою «На вимогу» у розмірі 1 %, а з 04 травня 2017 року до дня подання позову за ставкою «На вимогу» у розмірі 0,01 %. За наведених обставин суд першої інстанції здійснив перерахунок суми нарахованих позивачем процентів на депозитні вклади та зазначив, що за договором № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року сума процентів за період з 17 вересня 2012 року до 27 січня 2013 року за ставкою 10 % розраховується за наступною формулою та складає: 100 000,00 доларів США * 10 % * 133 (кількість днів) / 365 = 3 643,84 доларів США. Сума процентів «На вимогу» за ставкою 1 % за період з 28 січня 2013 до 03 травня 2017 року розраховується за наступною формулою та складає: 100 000,00 доларів США * 1% * 1557 (кількість днів) / 365 = 4 265,75 доларів США. Сума відсотків «На вимогу» за ставкою 0,01 % за період з 04 травня 2017 року до 10 серпня 2021 року розраховується за наступною формулою та складає: 100 000,00 доларів США * 0,01% * 1560 (кількість днів) / 365 = 42,74 доларів США. Всього нараховано процентів за депозитним договором № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року: 3 643,84 доларів США + 4 265,75 доларів США + 42,74 доларів США = 7 952, 33 доларів США. За договором № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 сума процентів за період з 12 листопада 2012 року до 15 грудня 2012 року за ставкою 6,5 % розраховується за наступною формулою та складає: 100 000,00 доларів США * 6,5 % * 34 (кількість днів) / 365 = 605,48 доларів США. Сума процентів «На вимогу» за ставкою 1 % за період з 16 грудня 2012 року до 03 травня 2017 розраховується за наступною формулою та складає: 100 000,00 доларів США * 1% * 1600 (кількість днів) / 365 = 4 383,56 доларів США. Сума відсотків «На вимогу» за ставкою 0,01 % за період з 04 травня 2017 року до 10 серпня 2021 року розраховується за наступною формулою та складає: 100 000,00 доларів США * 0,01% * 1560 (кількість днів) / 365 = 42,74 доларів США. Всього нараховано процентів за депозитним договором № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 року: 605,48 доларів США + 4 383,56 доларів США + 42,74 доларів США = 5 031,78 доларів США. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 оскаржили його в апеляційному порядку. Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «ФК «Фінілон». Київський апеляційний суд постановою від 10 липня 2024 року апеляційні скарги АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року без змін. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що у матеріалах справи відсутні копії договору № SAMDN8000729614424 від 10 жовтня 2012 року і квитанції про внесення коштів на суму вкладу у розмірі 200 000,00 доларів США за вказаним договором; копії квитанцій про внесення коштів на суми вкладів у розмірі З 000 000,00 грн за договором № SAMDNWFD0070032566000 від 11 грудня 2013 року, у розмірі 18 137,00 доларів США за договором № SAMDNWFD0070032570300 від 11 грудня 2013 року, у розмірі 1 250 000,00 грн за договором № SAMDNWFD0070032581300 від 11 грудня 2013 року; копія договору № SAMDNWFD0070064428400 від 23 січня 2014 року на суму вкладу у розмірі 17 700,00 доларів США. Крім того, апеляційний суду також погодився з позицією суду першої інстанції щодо нарахованих відсотків за договорами вкладів № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року та № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 року. Короткий зміст вимог касаційної скарги 24 липня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк», в інтересах якого діє адвокат Тузова В. О., засобами поштового зв`язку надіслало на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року, в якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року в частині задоволених позовних вимог та в цій частині відмовити в задоволенні позову. В іншій частині рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року залишити без змін. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи особи, яка подала касаційну скаргу У касаційній скарзі представник заявника посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статті 520, 526, 1058-1061, 1075 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 182/7571/15, від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 757/18978/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16, від 06 жовтня 2021 року у справі № 263/11275/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 910/15496/20, від 23 листопада 2023 року у справі № 757/42452/20. Заявник стверджує, що як банківські виписки з особових рахунків вкладника ОСОБА_1 , так і виписки за рахунками АТ КБ «ПриватБанк», є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за відповідним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних банком на день операцій. Вказує, що суди задовольнили вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів за двома договорами банківського вкладу, які були розірвані у грудні 2012 року та у січні 2013 року самим вкладником та ним же отримані кошти за такими договорами у повному обсязі. Матеріали справи містять достатні та належні докази в підтвердження факту виплати вкладнику ОСОБА_1 коштів за договорами вкладів № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року та № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 року. Підтвердженням отримання грошових коштів ОСОБА_1 за договорами банківського вкладу № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року та № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 року є те, що укладаючи договір про переведення боргу із ТОВ «ФК «Фінілон» від 17 листопада 2014 року, сторони не включили їх до переліку. Суд першої інстанції після залучення ОСОБА_2 до участі у справі як правонаступника ОСОБА_1 повинен був залишити позовну заяву без руху із наданням новому позивачу строку для сплати судового збору щодо заявлених позовних вимог. Крім того, на підставі договору про відступлення прав вимоги від 23 червня 2022 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 лише право вимоги на отримання будь-яких сум, які мають бути сплачені за відповідними договорами, однак це не є передачею прав та обов`язків за договорами банківських вкладів. Провадження у суді касаційної інстанції Верховний Суд ухвалою від 16 серпня 2024 року у складі колегії суддів Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою, витребував справу із суду першої інстанції, надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. У вересні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 квітня 2026 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у такому складі: Сердюк В. В. (суддя-доповідач), судді, які входять до складу колегії, Осіян О. М., Сакара Н. Ю. Доводи відзиву на касаційну скаргу У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє Терновий Р. Б., вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що 17 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDN01000728841036 «Вклад - «Депозит VIP» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 100 000,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів до 17 вересня 2013 року включно, процентна ставка становить 10 % річних. Відповідно до пункту 16 договору банківського «Вклад - «Депозит VIP» № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року, сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 12 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDN80000730521609 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 100 000,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів до 12 листопада 2013 року включно, процентна ставка становить 6,5 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 11 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070032566000 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 3 000 000,00 грн, строк вкладу складає 1 місяць до 11 січня 2014 року включно, процентна ставка становить 10 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № SAMDNWFD0070032566000 від 11 грудня 2013 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 11 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070032570300 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 18 137,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № SAMDNWFD0070032570300 від 11 грудня 2013 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 11 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070032581300 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 1 250 000,00 грн, строк вкладу складає 366 днів до 11 грудня 2014 року, процентна ставка становить 8,5 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» №SAMDNWFD0070032581300 від 11 грудня 2013 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 23 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070064428400 про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 17 700,00 доларів США. 24 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу №SAMDNWFD0070065065700 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 17 700,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8% річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № SAMDNWFD0070065065700 від 24 січня 2014 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 27 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070066226700 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 17 700,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № SAMDNWFD0070066226700 від 27 січня 2014 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 28 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070066822700 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 17 700,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів, процентна ставка становить 8 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № SAMDNWFD0070066822700 від 28 січня 2014 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 06 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», який є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк», з 10-ма повідомленнями, в яких зазначав про те, що він не бажає продовжувати дію вказаних договорів на новий строк, у зв`язку з чим просив банк протягом 7 (семи) днів з дня отримання цих заяв (повідомлень) повернути суму вкладів за вищезазначеними договорами та проценти за ними шляхом перерахування зазначених коштів на його банківський рахунок. Цей факт підтверджується описом вкладення та поштовою накладною від 06 липня 2021 року з трекером 0105475900738. Вказані повідомлення ОСОБА_1 від 06 липня 2021 року відповідач отримав 08 липня 2021 року, про що свідчить довідка з офіційного сайту АТ «Укрпошта» про вручення цих повідомлень за трекером 0105475900738. На підтвердження повного виконання АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язань у частині договорів № SAMDN01000728841036 «Вклад - «Депозит VIP» від 17 вересня 2012 року та № SAMDN80000730521609 «Стандарт» від 12 листопада 2012 року перед вкладником ОСОБА_1 суду першої інстанції були надані такі докази, зокрема: за договором № SAMDN01000728841036 «Вклад - «Депозит VIP» від 17 вересня 2012 року: а) первинні документи: платіжне доручення від 25 січня 2013 року на суму 100 357,39 доларів США з призначенням платежу «Видача з вкладу договір SAMDN01000728841036»; видатковий касовий ордер від 25 січня 2013 року на суму 100 357,39 доларів США; виписка за рахунком каси відділення Банку за 25 січня 2013 року; б) інші документи: заява ОСОБА_1 від 25 січня 2013 року про розірвання договору; скріншот програмного комплексу Банку з відображенням інформації по проведення операції з видачі вкладу через касу відділення Банку за договором № SAMDN01000728841036; за договором № SAMDN80000730521609 «Стандарт» від 12 листопада 2012 року: а) первинні документи: платіжне доручення від 13 грудня 2012 року на суму 100 000,00 доларів США з призначенням платежу «Видача з вкладу договір SAMDN80000730521609»; видатковий касовий ордер від 13 грудня 2012 року на 100 000,00 доларів США; виписка за рахунком каси відділення Банку за 13 грудня 2012 року; б) інші документи: заява ОСОБА_1 від 13 грудня 2012 року про розірвання договору; скріншот програмного комплексу Банку з відображенням Інформації по проведенню операції з видачі вкладу через касу відділення Банку за договором № SAMDN80000730521609. 23 червня 2022 року ОСОБА_1 уклав із ОСОБА_2 договір про відступлення права вимоги, зокрема, за договорами № SAMDN01000728841036 «Вклад - «Депозит VIP» від 17 вересня 2012 року та № SAMDN80000730521609 «Стандарт» від 12 листопада 2012 року. Згідно із пунктом 1.1 договору про відступлення права вимоги ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 прийняв у ОСОБА_1 право вимоги на отримання будь-яких сум (вкладів, процентів, пені, штрафу, трьох відсотків річних, інфляційних втрат тощо), які мають бути сплачені та/або можуть бути нараховані і/або стягнуті, зокрема, за договорами № SAMDN01000728841036 «Вклад - «Депозит VIP» від 17 вересня 2012 року та № SAMDN80000730521609 «Стандарт» від 12 листопада 2012 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. У силу вимог статті 400 ЦПК України рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають перегляду лише в частині задоволених позовних вимог. В іншій частині судові рішення не оскаржені, тому касаційному перегляду не підлягають. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним критеріям оскаржувані судові рішення відповідають з огляду на таке. Положеннями частин першої, другої статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено глава 71 ЦК України або не випливає із суті договору банківського вкладу (частина третя статті 1058 ЦК України). За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України). У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися у разі: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, провадження № 61-30435сво18). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 ЦК України). У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України). Суди встановили, що 17 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDN01000728841036 «Вклад - «Депозит VIP» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 100 000,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів до 17 вересня 2013 року включно, процентна ставка становить 10 % річних. Відповідно до пункту 16 договору банківського вкладу «Депозит VIP» № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року, сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 25 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з заявою про розірвання зазначеного договору. 12 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу №SAMDN80000730521609 «Стандарт» про оформлення депозиту на наступних умовах: сума вкладу 100 000,00 доларів США, строк вкладу складає 366 днів до 12 листопада 2013 року включно, процентна ставка становить 6,5 % річних. Відповідно до пункту 7 договору банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 року сторони мають право достроково розірвати вказаний договір, повідомивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору. 13 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з заявою про розірвання зазначеного договору. З огляду на викладене колегія погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що через два дні з дати звернення із заявою про розірвання депозитних договорів вказані договори вважаються розірваними і АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язане виплатити позивачеві суми вкладів із нарахованими на них процентами. АТ КБ «ПриватБанк», заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у суді першої інстанції та в апеляційній скарзі вказував, що на підтвердження повного виконання Банком зобов`язань в частині договорів № SAMDN01000728841036 «Вклад - «Депозит VIP» від 17 вересня 2012 року та № SAMDN80000730521609 «Стандарт» від 12 листопада 2012 року перед вкладником ОСОБА_1 надано докази, зокрема: за договором № SAMDN01000728841036 «Вклад - «Депозит VIP» від 17 вересня 2012 року: а) первинні документи: платіжне доручення від 25 січня 2013 року на суму 100 357,39 доларів США з призначенням платежу «Видача з вкладу договір SAMDN01000728841036»; видатковий касовий ордер від 25 січня 2013 року на суму 100 357,39 доларів США; виписка за рахунком каси відділення Банку за 25 січня 2013 року; б) інші документи: заява ОСОБА_1 від 25 січня 2013 року про розірвання договору; скріншот програмного комплексу Банку з відображенням інформації про проведення операції з видачі вкладу через касу відділення Банку за договором № SAMDN01000728841036; за договором № SAMDN80000730521609 «Стандарт» від 12 листопада 2012 року: а) первинні документи: платіжне доручення від 13 грудня 2012 року на суму 100 000,00 доларів США з призначенням платежу «Видача з вкладу договір SAMDN80000730521609»; видатковий касовий ордер від 13 грудня 2012 року на 100 000,00 доларів США; виписка за рахунком каси відділення Банку за 13 грудня 2012 року; б) інші документи: заява ОСОБА_1 від 13 грудня 2012 року про розірвання договору; скріншот програмного комплексу Банку з відображенням Інформації по проведенню операції з видачі вкладу через касу відділення Банку за договором № SAMDN80000730521609. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, надаючи оцінку вказаним запереченням АТ КБ «ПриватБанк», зазначив, що з наданих представником відповідача копій документів, у тому числі заяв ОСОБА_1 від 25 січня 2013 року та від 13 грудня 2012 року, видаткових касових ордерів від 25 січня 2013 року та від 13 грудня 2012 року, не випливає, що вони оформлені відповідно до вимог Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174, оскільки в них відсутні обов`язкові реквізити. Так, у заявах ОСОБА_1 не відображено суми касової операції, призначення платежу, підписів працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію; дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, найменування документа, серія, номер і дата його видачі, найменування установи, що його видала, а також відбиток печатки (штампа) банку (філії, відділення). Із копій видаткових касових ордерів взагалі не вбачається кому належать депозитні рахунки та кому саме виплачено спірні депозити, оскільки у них відсутні дані і підписи вкладника та підписи працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію, а також відбиток печатки (штампа) банку (філії, відділення). Відтак, надані відповідачем документи не можуть бути належними доказами видачі депозитних коштів вкладнику ОСОБА_1 через касу банку. На момент вчинення операції з повернення коштів за договорами банківських вкладів, які надана АТ КБ «ПриватБанк» діяла Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція № 174), яка встановлює порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валюті, регулює взаємовідносини банків (філій, відділень) з відділами (управлінням) грошового обігу в регіоні Департаменту грошового обігу (далі - відділи (управління) грошового обігу в регіоні), Центральним сховищем Національного банку України (далі - Центральне сховище), іншими банками (філіями, відділеннями) та клієнтами з цих питань. Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу IV Інструкції № 174 до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 8), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 9), заява на видачу готівки (додаток 10), прибутковий касовий ордер (додаток 11), видатковий касовий ордер (додаток 12), грошовий чек (додаток 13), рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються ПТКС, платіжними терміналами, імпринтерами, та документи для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі, установлені відповідною платіжною системою. Пунктом 1.2. глави 1 розділу IV Інструкції № 174 передбачено, що цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп`ютерної техніки з відображенням обов`язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом. Зразки касових документів, які застосовуються під час приймання переказу готівки та виплати її суми отримувачу готівкою, визначаються відповідною платіжною системою. Згідно із пунктом 1.3. глави 1 розділу IV Інструкції № 174 касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. У грошових чеках, заявах на видачу готівки, на підставі яких видається клієнтам готівка, незалежно від суми, за винятком реалізації пам`ятних та інвестиційних монет, мають зазначатися дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, найменування документа, серія, номер і дата його видачі, найменування установи, що його видала. У прибуткових, видаткових та прибутково-видаткових касових ордерах на приймання та видачу готівки працівникам банку (філії, відділення) зазначаються прізвище, ім`я, по батькові отримувача, найменування та номер документа (посвідчення/перепустки). Крім обов`язкових, касові документи можуть містити й додаткові реквізити, потрібні для здійснення окремих касових операцій, визначених банком. Реквізити в усіх касових документах заповнюються згідно з правилами, зазначеними в додатку 16 до цієї Інструкції. Клієнт заповнює касові документи від руки чи за допомогою технічних засобів або банк (філія, відділення) за згодою клієнта заповнює касові документи із застосуванням технічних засобів або системи автоматизації банку (далі - САБ). Правильність заповнення банком (філією, відділенням) реквізитів касового документа із застосуванням технічних засобів або САБ клієнт засвідчує своїм підписом. Прибуткові, видаткові та прибутково-видаткові касові ордери, заяви на видачу готівки банк (філія, відділення) оформляє за допомогою технічних засобів із зазначенням номера примірника в правому верхньому кутку або виписує з використанням копіювального або самокопіювального паперу. Банк (філія) визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи, і визначає систему контролю за виконанням касових операцій. Друкується така кількість примірників касових документів, крім грошового чека, яка потрібна для учасників розрахунків (пункти 1.4-1.7. глави 1 розділу IV Інструкції № 174). Відповідно до пункту 1.13. глави 1 розділу IV Інструкції № 174 у разі здійснення касових операцій протягом операційного часу банк (філія, відділення) на касових документах проставляє поточну дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп «вечірня» або «післяопераційний час». За змістом пункту 3.4. глави 3 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія, відділення) здійснює видачу з операційної каси готівки іноземної валюти за такими видатковими касовими документами: - за заявою на видачу готівки - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам - підприємцям з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо; - за видатковим касовим ордером - працівникам банку (філії, відділення) за внутрішньобанківськими операціями; - за документами на отримання переказу в готівковій формі, установленими відповідною платіжною системою, - фізичним особам. Відповідно до пункту 3.5. глави 3 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія, відділення) перед видачею готівки у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) перевіряє таке: повноту заповнення реквізитів на документі; наявність підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам; належність пред`явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі; у разі отримання готівки за довіреністю - відповідність оформлення довіреності на отримання готівки вимогам законодавства України; наявність підпису отримувача. Згідно з пунктом 3.13. глави 3 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення видачі готівки один примірник видаткового касового документа (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, інше). Видатковий касовий документ, крім реквізитів, передбачених пунктом 1.3 глави 1 цього розділу, має містити відбиток печатки (штампа) банку (філії, відділення). За наведених обставин колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що надані АТ КБ «ПриватБанк» документи не підтверджують проведення касової операції з повернення депозитних вкладів за договорами № SAMDN01000728841036 «Вклад - «Депозит VIP» від 17 вересня 2012 року та № SAMDN80000730521609 «Стандарт» від 12 листопада 2012 року. Не включення договорів банківського вкладу № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року та № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 року до переліку договорів до договору про переведення боргу, укладеного 17 листопада 2024 року між АТ КБ «ПриваБанк» та ТОВ «ФК «Фінілон», на чому наголошував відповідач, не підтверджує повернення ОСОБА_1 грошових коштів за депозитними договорами. Суди на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши, що ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , грошові кошти за договорами банківського вкладу № SAMDN01000728841036 від 17 вересня 2012 року та № SAMDN80000730521609 від 12 листопада 2012 року АТ КБ «ПриватБанк» не повернув дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 заборгованість: - за договором банківського вкладу № SAMDN01000728841036 «Вклад - «Депозит VIP» від 17 вересня 2012 року суму вкладу в розмірі 100 000,00 доларів США та нарахованих процентів за період з 17 вересня 2012 року до 10 серпня 2021 року в розмірі 7 952,33 доларів США; - за договором банківського вкладу № SAMDN80000730521609 «Стандарт» від 12 листопада 2012 року суму вкладу в розмірі 100 000,00 доларів США, нарахованих процентів за період з 12 листопада 2012 року до 10 серпня 2021 року в розмірі 5 031,78 доларів США. Касаційна скарга не містить доводів щодо незгоди із розрахованою судами першої та апеляційною інстанцій сумою, що підлягає стягненню із АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 , що свідчить про те, що відповідач не заперечує проти таких розрахунків. Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції після залучення ОСОБА_2 до участі у справі як правонаступника ОСОБА_1 , повинен був залишити позовну заяву без руху із наданням ОСОБА_2 строку для сплати судового збору, оскільки відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Враховуючи, що ОСОБА_1 на час звернення з позовом до суду та вирішення питання щодо відкриття провадження у справі був звільнений від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому підстави для залишення без руху позовної заяви для усунення недоліків щодо сплати судового збору в суді першої інстанції були відсутні. Колегія суддів відхиляє посилання заявника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застування норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах від 07 лютого 2018 року у справі № 182/7571/15, від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 757/18978/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16, від 06 жовтня 2021 року у справі № 263/11275/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 910/15496/20, від 23 листопада 2023 року у справі № 757/42452/20. У справах, які надані заявником для порівняння, встановлені інші фактичні обставини, які є відмінними від фактичних обставин у справі, яка переглядається, а тому посилання на вказані вище постанови Верховного Суду є нерелевантним. Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, значною мірою зводяться до встановлення протилежних зазначеному обставин та переоцінки доказів. Водночас встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18). У справі, що розглядається, надано відповідь на всі істотні питання, що виникли під час кваліфікації спірних відносин. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання вмотивованості висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованого і правильного висновку судів першої та апеляційної інстанцій. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги За правилами частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 367 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Щодо судових витрат Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає. Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», в інтересах якого діє Тузова Владислава Олександрівна, залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді В. В. Сердюк О. М. Осіян Н. Ю. Сакара