LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4816591/2116/26

від 21.04.2026 ·

Справа №591/2116/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О.М. Номер провадження 33/816/1096/26 Суддя-доповідач Косолап М. М. Категорія 172-20 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Косолап М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 11.03.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, у с т а н о в и л а: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 11.03.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 гривень. Судом установлено, що 23.02.2026 близько 01-00 год в умовах воєнного стану, під час виконання обов`язків військової служби на території базування підрозділу ВЧ НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 був виявлений з підозрою на перебування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, а саме: неясна мова, запах рота з порожнини рота, хитка хода, порушення координації рухів. Від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння у КНП СОР «ОКМЦСНЗ» відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала. 18.03.2026 особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 11.03.2026, просив пом`якшити накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що знаходився в емоційному стані, а не стані алкогольного сп`яніння. При складанні протоколу не застосовувалась відео чи аудіо фіксація. Його забрали з дому за місцем мешкання в м. Суми за викликом поліції. Позиція учасників апеляційного розгляду. У судовому засідання 13.04.2026 особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги. Вказував, що співмешканка викликала поліцію, яка надалі викликала ВСП. У судове засідання 21.04.2026 ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце апеляційного розгляду, що підтверджується його розпискою, про причини неявки не повідомив, що згідно з частиною 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. Мотиви суду. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП). Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (частина 2 статті 251 КУпАП). Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП ґрунтується на фактичних даних досліджених доказів: протоколу про військове адміністративне правопорушення КИС № 346 від 23.02.2026, акту фіксації відмови від добровільного проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; заяви ОСОБА_1 . На підставі вказаних доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення відповідного рішення, суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 в умовах воєнного стану, під час виконання обов`язків військової служби на території базування підрозділу ВЧ НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 був виявлений з підозрою на перебування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, а саме: неясна мова, запах рота з порожнини рота, хитка хода, порушення координації рухів, від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння відмовився, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного. Частина 3 статті 172-20 КУпАП, зокрема, передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оборону України, статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено. Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність фіксації при складанні протоколу, апеляційний суд зазначає наступне. Так, частиною 6 статті 266-1 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Згідно наявних доказів, у зв`язку з виявленням командуванням військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 з підозрою на перебування у стані алкогольного чи іншого сп`яніння та відсутністю спеціального технічного засобу для проведення огляду, останньому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в комунальному некомерційному підприємстві Сумської обласної ради «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У присутності вказаних свідків ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Саме ці свідки також зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, процедуру проведення огляду, передбачену статтею 266-1 КУпАП дотримано, а тому підстави для визнання недійсним огляду відсутні. При цьому КУпАП не передбачено фіксацію технічними засобами процедури складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про його перебування в емоційному стані, а не стані алкогольного сп`яніння, оскільки його притягнуто до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинену в умовах особливого періоду. Щодо доводів апеляційної скарги про призначення більш м`якого стягнення, апеляційний суд зазначає наступне. За приписами частини 1 статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП). При застосуванні адміністративного стягнення до ОСОБА_1 наведені положення судом першої інстанції дотримані. Санкція частини 3 статті 172-20 КУпАП передбачає накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб. Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог статті 33 КУпАП у мінімальному розмірі, передбаченому частиною 3 статті 172-20 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника. Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, визначенні у статтях 34, 35 КУпАП суддею першої інстанції не встановлені. Апеляційний суд переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції розглянув справу на підставі доказів зібраних особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, надавши їм відповідну оцінку, визнавши їх достатніми у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП. Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому на підставі пункту 1 частини 7 статі 294 КУпАП вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення. Керуючись статтею 294 КУпАП, п о с т а н о в и л а: Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 11.03.2026 відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуКосолап М. М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»