Ухвала КАС ВС № 420/22254/25

УХВАЛА 21 квітня 2026 року м. Київ справа №420/22254/25 адміністративне провадження № К/990/13419/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Радишевської О. Р., Загороднюка А. Г., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №420/22254/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків та апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року повернуто особі, яка її подала. Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Загороднюка А. Г. з 13 по 20 квітня 2026 року (наказ від 25 березня 2026 року №758/0/6-26), питання про відкриття провадження за касаційною скаргою вирішується в перший день після виходу судді з відпустки. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та надано десятиденний строк на усунення недоліків. 23 лютого 2026 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків. Також апелянт вказав, що ним вчиняються всі дії спрямовані на виконання вимог процесуального закону та ухвали суду в частині сплати судового збору, однак наразі у відповідача відсутні бюджетні асигнування. Суд апеляційної інстанції зазначив, що до клопотання не долучено жодних доказів на підтвердження відсутності коштів на рахунках та фінансування протягом усього періоду апеляційного оскарження. Також суд наголосив, що тривалий розгляд справи, відкладений на невизначений час, у зв`язку із відсутністю у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору, порушує права позивача на вирішення його справи у розумні строки. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків та апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року повернуто особі, яка її подала. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року відповідачем не виконані, недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору не усунуті. Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 3, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №420/22254/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді О. Р. Радишевська А. Г. Загороднюк