Ухвала КАС ВС № 260/1278/25

УХВАЛА 21 квітня 2026 року м. Київ справа №260/1278/25 адміністративне провадження № К/990/14920/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №260/1278/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в: Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДПС у Закарпатській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, через підсистему «Електронний суд» 02.04.2026 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №260/1278/25 та залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №260/1278/25, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС» в повному обсязі. Одночасно з поданням касаційної скарги відповідач заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, ухваленого у цій справі. Верховний Суд ухвалою від 06.04.2026 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), запропонувавши скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки касаційної скарги та надати: 1) уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав касаційного оскарження має бути викладений з урахуванням роз`яснень, наданих Верховним Судом; 2) документ про сплату судового збору в сумі 4845,00грн. У зв`язку з наявністю у Головного управління ДПС у Закарпатській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали від 06.04.2026 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду від 06.04.2026) доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Закарпатській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 06.04.2026 о 18:30год. На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, через підсистему «Електронний суд» 15.04.2026 та 16.04.2026 відповідно до Верховного Суду подано: - редакційно уточнену касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №260/1278/25, в якій скаржник, як на підставу касаційного перегляду спірного у цій справі судового рішення, посилається на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, обґрунтування якої є аналогічні тим, що були зазначені в касаційній скарзі та яким Верховним Судом вже надавалась оцінка в ухвалі, зокрема, від 06.04.2026 і які та за своїм змістом, суттю не усувають виявлених недоліків й залишаються неприйнятним з огляду на вимоги статті 328 КАС України; - заяву про усунення недоліків касаційної скарг, до якої долучено платіжну інструкцію №1326 від 15.04.2026 на суму 4845,00грн, як доказ сплати суми судового збору за подання касаційної скарги в справі №260/1278/25. Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить наступного. Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 цього Кодексу, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України); - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень пов`язана із випадками порушеннями судами попередніх інстанції норм процесуального права, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України. При цьому, у випадку зазначення у касаційній скарзі обґрунтованих доводів про наявність підстав для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд відповідно до частини третьої статті 353 КАС України (обов`язкові підстави) визначення скаржником пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України як самостійної підстави для касаційного оскарження судових рішень може бути прийнятним. Однак, доводи про не встановлення судом істотних обставин справи або не дослідження доказів у справі стосуються порушення судом норм процесуального права, які відповідають частині другій статті 353 КАС України, як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд є прийнятними за умови обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу. Тобто, доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв`язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним. Доведення наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині одного з висновків суду не може бути підставою для відкриття касаційного провадження в частині іншого висновку з підстав порушення норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. Під час перевірки редакційно уточненої касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №260/1278/25 на предмет дотримання скаржником вимог статті 330 КАС України Верховним Судом установлено, що усуваючи недоліки касаційної скарги, відповідач, як на підставу касаційного перегляду спірного судового рішення, посилається на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та наводить обґрунтування аналогічні тим, які було вказано ним при зверненні до суду з касаційною скаргою. Зокрема, скаржник зазначає мотиви незгоди з рішенням суду апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС» здійсненим по факту оцінки доказів та фактичних обставин справи, вказує, що при ухваленні спірної постанови судом апеляційної інстанції було порушено пункт 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/3421, пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пунктів 26, 27 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 та стверджує, що до даних правовідносин судами було помилково застосовано норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Однак, належного обґрунтування, яке б відповідало обов`язковим умовам касаційного оскарження, визначеним пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, у їх взаємозв`язку, Головне управління ДПС у Закарпатській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України так і не наводить; твердження викладені відповідачем у цій касаційній скарзі так і не дають можливості встановити зв`язок між наведеними доводами скаржника та зазначеною ним підставою касаційного перегляду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Вказана скаржником норма (норми) права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на відповіді норми (норму) права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Скаржник повинен навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Однак, таких умов у їх взаємозв`язку скаржником так і не наведено. Верховний Суд зазначає, що на цей час у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна стала й послідовна практика Верховного Суду з питання застосування, зокрема, пункту 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/3421, пункти 26, 27 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 та пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Довід скаржника про необхідність вирішення питання чи має у разі пропуску строку на подання документів та пояснень, платник керуватися додатковими нормами Податкового кодексу України чи лише спеціальними нормами Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/3421 не може ототожнюватися з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, оскільки наведені аргументи фактично стосуються оцінки встановлення фактичних обставин справи, а не свідчать про наявність прогалини у правозастосовчій практиці чи відсутність правового висновку суду касаційної інстанції. Такі доводи спрямовані на переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції та не може бути підставою для касаційного перегляду судових рішень (рішення). За наведених вище обставин Верховний Суд уважає, що обґрунтування касаційної скарги, а також її редакційних уточнень фактично містить лише викладення незгоди з результатом розгляд справи судом апеляційної інстанції та з наданою ним правовою оцінкою у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, опис встановлених у цій справі обставин та їх переоцінки, а також цитування норм податкового законодавства. При цьому скаржник абстрактно зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Утім, такий підхід не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України та, відповідно до статті 341 КАС України, не входить до повноважень Верховного Суду. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Суд звертає увагу, що в ухвалі від 06.04.2026 Верховний Суд роз`яснив скаржнику обов`язкові умови, які мають бути зазначені в касаційній скарзі у випадку її подання на відповідній підставі, що дає змогу виокремити чітку правову позицію скаржника. Однак, таких вимог Головне управління ДПС у Закарпатській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України так і не виконало. Зазначене у сукупності свідчить про формальний підхід скаржника до усунення виявлених недоліків, ігнорування скаржником мотивів та роз`яснень, наданих судом в ухвалі, зокрема, від 06.04.2026 і подання ним уточненої касаційної скарги, яка містить ті ж самі недоліки. Таким чином, є підстави вважати, що в установлений судом строк недоліки касаційної скарги скаржник в цій частині не усунув, вимоги ухвали про залишення скарги без руху в частині приведення касаційної скарги у відповідність з положеннями пункту 4 частини другої статті 330 КАС України не виконав. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її скаржнику. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд - у х в а л и в: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №260/1278/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова В.П. Юрченко