LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС200/7624/23

від 21.04.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: головуючої судді (судді-доповідача) Єресько Л.О., суддів Соколова В.М., Загороднюка А.Г., визнати необґрунтованим.

УХВАЛА 21 квітня 2026 року м. Київ справа № 200/7624/23 адміністративне провадження № К/990/39111/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Матвійчук Наталії Євгеніївни про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: головуючої судді (судді-доповідача) Єресько Людмили Олександрівни, суддів Загороднюка Андрія Григоровича та Соколова Володимира Миколайовича від розгляду справи № 200/7624/23 за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до адміністративного суду із позовом до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України, яка полягає у ненаданні відповіді на пропозицію приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 від 28.08.2023; - зобов`язати Некомерційну професійну організацію Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України надати відповідь на пропозицію приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 від 28.08.2023. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.24 закрито провадження в адміністративній справі № 200/7624/23 за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження в адміністративній справі, ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2024 залишено без змін. Не погодившись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , звернулася через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою. Ухвалою Суду від 24.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. Ухвалою Суду від 10.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочено сплату судового збору за подання касаційної до закінчення розгляду справи № 200/7624/23 в касаційній інстанції. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. 15.04.2026 через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в складі: головуючої судді (судді-доповідача) Єресько Л.О., суддів Загороднюка Андрія Григоровича та Соколова Володимира Миколайовича від розгляду справи № 200/7624/23. Заява про відвід обґрунтована тим, що тривалий розгляд касаційної скарги поза межами строків, визначених статтею 342 КАС України, за відсутності об`єктивно складних обставин справи, породжує у заявника обґрунтовані сумніви у безсторонності та неупередженості складу суду. На думку заявника, таке затягування розгляду може свідчити про наявність зовнішнього впливу або інших позапроцесуальних чинників, що ставить під сумнів дотримання гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема права на розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку. У зв`язку з цим заявник вважає, що існують обставини, які з точки зору об`єктивного критерію можуть викликати сумнів у неупередженості суду, що є підставою для заявлення відводу. У зв`язку з перебуванням судді у відпустці Загороднюка А.Г. у період з 13.04.2026 по 20.04.2026 (наказ голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2026 №756/0/6-26) питання про обґрунтованість заяви про відвід колегії суддів вирішується Судом після виходу судді з відпустки. Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, Верховний Суд виходить із такого. Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України. Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими». Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної. За «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. За «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. Порушення строку розгляду справи пов`язується виключно із значним навантаженням щодо розгляду справ, які перебувають в провадженні колегії суддів, та не свідчить про упередженість суддів чи їх необ`єктивність щодо розгляду конкретної справи, у зв`язку з чим Суд вважає необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: головуючої судді (судді-доповідача) Єресько Л.О., суддів Загороднюка А.Г. та Соколова В.М. від розгляду у справі № 200/7624/23. Мотиви заявниці фактично зводяться до припущень про наявність зовнішнього впливу на суд, без наведення конкретних обставин та доказів, які б об`єктивно свідчили про упередженість або заінтересованість суддів у результаті розгляду справи. Інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість вказаної колегії суддів або їх необ`єктивність під час розгляду у справі № 200/7624/23 заявницею не наведено, а суддями не встановлено. Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Ураховуючи наведене, питання про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: головуючої судді (судді-доповідача) Єресько Л.О., суддів Загороднюка А.Г. та Соколова В.М. від розгляду справи № 200/7624/23, відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України. Враховуючи викладене, керуючись статтями 31, 36, 37, 40, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: головуючої судді (судді-доповідача) Єресько Л.О., суддів Соколова В.М., Загороднюка А.Г., визнати необґрунтованим. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: головуючої судді (судді-доповідача) Єресько Л.О., суддів Соколова В.М., Загороднюка А.Г, від розгляду справи № 200/7624/23 за касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає указану справу, у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов , Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»