Ухвала КАС ВС № 211/7940/24

УХВАЛА 21 квітня 2026 року м. Київ справа №211/7940/24 адміністративне провадження №К/990/14301/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- УСТАНОВИВ: У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив суд скасувати постанову серії ЕНА № 3503882 від 18 листопада 2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП, посилаючись на відсутність порушень ним вимог КУпАП. Ухвалою суду від 29 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року клопотання Департаменту патрульної поліції задоволено повністю. Залишено без розгляду позов ОСОБА_1 . Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року залишено без змін. 11 листопада 2025 року засобами поштового зв`язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у цій справі. Касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі. Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року. Касаційну скаргу повернуто заявникові. 27 лютого 2026 року на офіційну електронну адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявникові. 25 березня 2026 року засобами поштового зв`язку позивач утретє надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у цій справі. Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Третім апеляційним адміністративним судом 19 вересня 2025 року розглянуто справу. Повне судове рішення складено 23 вересня 2025 року, а отже, останній день на касаційне оскарження припадав на 23 жовтня 2025 року, а з цієї касаційною скаргою заявник звернувся 25 березня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. В касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення процесуального строку. В цьому клопотанні зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції надійшла до позивача лише 31 жовтня 2025 року. Верховний Суд не приймає цей довід через відсутність в матеріалах касаційної скарги доказів на його підтвердження. Скаржник вказує, що касаційна скарга подається повторно після повернення ухвалою Верховного Суду у зв`язку з відсутністю кваліфікованого електронного підпису. Зазначений недолік носив виключно технічний характер та на цей час усунутий. Далі скаржник зазначає, що ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу було повернуто з формальних підстав із зазначенням, що повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановле ному законом. Формальні недоліки оформлення процесуального документа не можуть бути підставою для обмеження права на судовий захист. Насамкінець скаржник зазначає, що пропуск строку касаційного оскарження зумовлений особливостями процесуального по рядку після повернення скарги та добросовісними діями ОСОБА_1 , спрямованими на усунення недолі ків, а не зловживанням правом чи бездіяльністю. Так, аналізуючи зазначені адвокатом підстави, які вона вважає поважними причинами поновлення пропущеного процесуального строку, Судом установлено, що згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу суду позивач вже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, які були повернуті ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2026 року на підставі частини другої статті 332 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України та ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України. Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов`язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду. Крім того, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тому, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії. Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Отже, неодноразове подання заявником неналежно оформлених касаційних скарг до Верховного Суду свідчить про формальний підхід при реалізації ним права на касаційне оскарження. Верховний Суд наголошує, що у цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, однак касаційна скарга подана втретє через шість місяців після ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, що свідчить про неналежне користування своїми процесуальними правами та виконання процесуальних обов`язків. Скаржник, фактично, надає власну оцінку ухвалі Верховного Суду про повернення касаційної скарги та ставить під сумнів її мотиви. Водночас такі доводи є безпідставними, оскільки скаржник не вправі давати оцінку процесуальним рішенням суду поза межами передбачених процесуальним законом можливостей їх оскарження, проте колегія суддів звертає увагу скаржника, що ухвали Верховного Суду, постановлені в межах касаційного провадження, не підлягають оскарженню, а тому є остаточними та обов`язковими до виконання. Відтак наведені доводи не можуть бути прийняті до уваги. Відтак, враховуючи викладене, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі Суд визнає неповажними. Положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, проте позивачем до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору. В касаційній скарзі заявник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору та зазначає, що особа, яка оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору. Верховний Суд відхиляє викладений довід, оскільки в Законі України «Про судовий збір» вказана підстава для звільнення від сплати судового збору відсутня. Також заявник в касаційній скарзі посилається на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Верховний Суд зазначає, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Зокрема, у пункті 18 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що хоча указана норма [пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»] не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами. Ураховуючи те, що скаржник не надав доказів про те, що він є учасникам бойових дій, а також враховуючи позовні вимоги в цій адміністративній справі, судовий збір за звернення з цією касаційною скаргою належить сплаті на загальних підставах. Разом з цим скаржник зазначає, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, і тому підлягає звільненню від сплати судового збору. Верховний Суд відхиляє викладений довід, позаяк відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Отже, оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи, судовий збір за звернення з цією касаційною скаргою належить сплаті на загальних підставах. Також як підставу звільнення від сплати судового збору скаржник вказує, що він вже сплачував судовий збір у суді першої інстанції. Верховний суд відхиляє викладений довід, оскільки, як вже було зазначено вище, відповідно до статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються за подання, зокрема, касаційної скарги на ухвалу суду. Предметом касаційної скарги є ухвала суду першої інстанції після перегляду її судом апеляційної інстанції, у зв`язку з чим судовий збір підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги. Насамкінець в заяві, яка подана разом з касаційною скаргою, скаржник просить «скасувати судовий збір», у зв`язку з тривалим лікуванням, яке відбулося з 09 вересня 2025 року по 11 січня 2026 року. Верховний Суд наголошує, відповідно до Закону України «Про судовий збір» вказана обставинна не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору. Відтак, враховуючи викладене, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01 січня 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3328,00 грн. Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3328,00 грн. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)». Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Верховного Суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження; подання до касаційного суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі. Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 06 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у цій справі - залишити без руху.

3. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом: - подання до Верховного Суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження; -подання до Верховного Суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмір.

4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку.

5. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

6. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в іншій частині, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: О.В. Кашпур В.М. Соколов