Ухвала КАС ВС № 160/8731/25

УХВАЛА 21 квітня 2026 року м. Київ справа №160/8731/25 адміністративне провадження №К/990/13937/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М., перевірив касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Державної аудиторської служби України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвест Інжиніринг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» про визнання протиправною та скасування вимоги, ВСТАНОВИВ: У березні 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області звернулося до Державної аудиторської служби України; треті особи: ТОВ «Будінвест Інжиніринг», ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу Державної аудиторської служби України № 001700-14/2647-2025 від 27.02.2025 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження, позовні вимоги задоволено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. 13 лютого 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявникові. 27 березня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у цій справі. Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Третім апеляційним адміністративним судом 22 січня 2026 року розглянуто справу. В постанові відсутні відомості про дату складання повного тексту, а отже, останній день на касаційне оскарження припадав на 23 лютого 2026 року, а з цієї касаційною скаргою заявник звернувся 27 березня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. В касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення процесуального строку, В цьому клопотанні зазначено, що останнім днем для подачі касаційної скарги є 22 лютого 2026 року і Службою було направлено відповідну скаргу у визначені терміни, однак така скарга була повернута відповідною ухвалою суду від 03 березня 2026 року (вже по за межами строку касаційного оскарження), та роз`яснено право на повторне звернення до суду з відповідною скаргою. Скаржник зазначає, що він користується своїм правом на звернення з касаційною скаргою. Також скаржник посилається на введення воєнного стану в Україні та вказує про неодноразові ракетні удари та масовані удари БПЛА по населених пунктах України, в т.ч. і по м. Дніпро. Разом з цим скаржник посилаються і на графіки відключення світла. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає наступне. Так, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду на час подачі первісної касаційної скарги, а також з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків. Верховний Суд також зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередню касаційну скаргу, безпосередньо пов`язані саме з діями скаржника щодо неналежного оформлення касаційної скарги. Як встановлено Судом з відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (далі - КП «ДСС»), 13 лютого 2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2026 року касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Як встановлено Судом з відомостей КП «ДСС», копію ухвали Верховного Суду від 03 березня 2026 року було надіслано до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» в цей же день о 21:00. Частиною шостою статті 251 КАС України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Отже, враховуючи вищевикладене, скаржник отримав вищевказану ухвалу Верховного Суду 04 березня 2026. З цією касаційною скаргою позивач звернувся за допомогою підсистеми «Електронний суд» 27 березня 2026 року, тобто через 23 дні після отримання ухвали Верховного Суду від 03 березня 2026 року, якою первісну касаційну скаргу повернуто заявникові. Колегія суддів наголошує, що відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Згідно абзацу 1 частини сьомої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Крім того, відповідно до частини 11 статті 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Суд звертає увагу, що метою обов`язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІСТ є можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Так, Суд надає оцінку проміжку часу з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 03 березня 2026 року в електронному кабінеті та моменту повторного звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою. Колегія суддів звертає увагу скаржника, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги. Так, скаржником звертаючись з повторною касаційною скаргою допустив значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторного звернення. При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк. Верховний Суд наголошує, що посилання позивача на запровадження воєнного стану в Україні, ракетні обстріли та атаки безпілотними літальними апаратами, а також на графіки відключення електроенергії, є загальними та не підтверджені жодними конкретними обставинами, які б об`єктивно унеможливлювали своєчасне повторне подання касаційної скарги саме у цій справі. Скаржником не наведено доказів того, яким чином зазначені обставини вплинули на можливість належного оформлення та подання скарги у встановлений процесуальний строк. Отже, наведені підстави є непереконливими, не містять належного обґрунтування та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження. Відтак, значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням цієї касаційної скарги, вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у цій справі. Отже, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з поданням цієї касаційної скарги. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником в клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження. Керуючись статтями 248, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними, зазначені Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Державної аудиторської служби України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвест Інжиніринг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» про визнання протиправною та скасування вимоги.

2. Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у цій справі - залишити без руху. 3.Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку.

5. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: О.В. Кашпур В.М. Соколов