Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/6281/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/6281/25 пров. № А/857/29445/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Довгої О.І., Запотічного І.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року (головуючий суддя Андрусів У.Б.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Львів, у справі №380/6281/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В : 24 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 в редакції від 20.07.2024 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 , починаючи з 01.11.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 11.06.2024 №174 станом на червень 2024 року та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 11.06.2024 №713 за травень 2024 року, виданих Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року позов задоволено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія за віком згідно Закону України Про державну службу призначена позивачу з 12.06.2024, тобто до внесення змін до Порядку №622, а тому реалізація права особи мала здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом. Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 можуть стосуватися лише призначення пенсій, а не перерахунку раніше призначених пенсій з урахуванням положень ст.58 Конституції України. При цьому, суд зазначив, що з метою належного захисту порушених прав позивача слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.10.2024 №913130148631 про перерахунок пенсії та зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області перевести позивачку на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ з 01.11.2024. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року та в позові відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що 12.07.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №823 Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622. Головне управління здійснило всі дії передбачені Постановою №823 і розпочало виплату пенсії в новому розмірі з 01.11.2024. Нормою ч.3 Постанови №823 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 01 січня 2024 року. Тобто, Постанова №823 застосовується до всіх правовідносин, які виникли з 01.01.2024 року без виключення. Крім того, звертає увагу на те, що у зв`язку із відсутністю нових довідок про заробітну плату ОСОБА_1 її тимчасово, до отримання нових довідок, переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області. ОСОБА_1 з 12.06.2024 переведено на пенсію за віком згідно з Законом України Про державну службу, розмір пенсії становить 13192,49 грн, що визнається сторонами. Обчислення пенсії проведено на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 11.06.2024 №174 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 11.06.2024 №173, виданих Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області. Листом від 11.10.2024 №1300-5205-8/171841 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило про необхідність надання довідок про складові заробітної плати державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до порядку №622. З 01.11.2024 ГУ ПФУ у Львівській області перевело позивачку на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, унаслідок чого розмір пенсійної виплати становить 8878,33 грн, що підтверджується рішенням від 22.10.2024 №913130148631 про перерахунок пенсії. Вважаючи дії відповідача щодо переведення на пенсію за віком, передбачену Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та проведення перерахунку пенсії протиправними, позивачка звернулася з цим позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апелянт не заперечує, що позивачкою досягнуто необхідного пенсійного віку, в неї наявний достатній страховий стаж та стаж державної служби, у зв`язку з чим станом на момент звернення до пенсійного органу із заявою позивачка набула право на призначення їй пенсії за віком, відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Водночас скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не враховано зміни внесені Кабінетом Міністрів України постановою від 12 липня 2024 року №823 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». Щодо зазначених доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до вимог п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 (Порядок №622, в редакції, чинній станом на дату подання заяви про призначення пенсії 22.02.2024), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому п. 4 Порядку №622 передбачено, що: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби) (абз. 2 п. 4 Порядку); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні (абз. 3 п. 4 Порядку). За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі (абз. 6 п. 4 Порядку №622). Зазначені положення чинного законодавства свідчать про те, що пенсія державного службовця обчислюється виходячи із основних (абз. 2 п. 4 Порядку) та стимулюючих (абз. 3 п. 4 Порядку) складових заробітної плати державного службовця. Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» №1-3 від 17 січня 2017 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за №180/30048, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІ «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», а саме: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Водночас, судом апеляційної інстанції не встановлено, а відповідачем не надано жодних обґрунтованих доводів про те, що надана позивачем для обчислення пенсії разом із заявою від 12.06.2024 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 11.06.2024 №174 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 11.06.2024 №173, видані Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, не відповідали Порядку №622 або ж формам, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3. Так, Порядок №622 щодо видачі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії був чинний як станом на дату видачі позивачу довідок від 11.06.2024 за №173, №174 так і при поданні нею заяви про переведення на пенсію державного службовця 12.06.2024 та іншого не передбачав. Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Зазначені положення ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV кореспондуються із абзацами 3-4 пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846. Згідно з п. 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати. Зазначений висновок суду апеляційної інстанції відповідає положенням пункту 1 частини першої статті 41 Закон № 1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону. Згідно з ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На підставі п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Як вже зазначалось раніше, за заявою позивача з 12.06.2024 відповідачем переведено ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". До заяви позивачем долучено довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 11.06.2024 №174 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 11.06.2024 №173, видані Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області. У подальшому, відповідачем в односторонньому порядку позивача з 01.11.2024 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", проведено перерахунок пенсії, у зв`язку з прийняттям Постанови №823, та призначено її у розмірі 8878,33 грн. Тобто, відповідач здійснив переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провів перерахунок пенсії позивача з 01.11.2024, призначеної відповідно до Закону №889-VIII, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823. Слід зауважити, що 01.01.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», якою затверджено такі, що додаються: схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році; перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад. Пунктом 3 цієї Постанови визначено, що схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 Питання оплати праці працівників державних органів (Офіційний вісник України, 2017 р., № 9, ст. 284; 2022 р., № 12, ст. 667; 2023 р., № 9, ст. 642), не застосовуються до державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби; під час переведення державних службовців на інші посади державної служби застосовується перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 Питання оплати праці працівників державних органів (Офіційний вісник України, 2017 р., № 9, ст. 284; 2020 р., № 12, ст. 478), для визначення підкатегорії посади державної служби, необхідної для встановлення рівнозначності посади. Згідно з пунктом 4 Постанови ця постанова набирає чинності з 01.01.2024. Водночас, на переконання суду апеляційної інстанції, прийняття Урядом цієї постанови не впливає на право позивачки на обчислення пенсії на підставі довідок, виданих 11.06.2024, оскільки зазначена Постанова №1409 регулює порядок оплати праці працюючих державних службовців, а не порядок призначення пенсії державним службовцям. Аналогічно не впливає на спірні правовідносини посилання пенсійного органу на положення Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» стосовно нарахування заробітної плати державним службовцям у 2024 році. Також апеляційний суд бере до уваги, що 20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою внесені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», проте така не може бути застосована до спірних правовідносин. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідно до змісту картки документа постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, яка на думку відповідача повинна бути застосована до спірних правовідносин, прийняття документа 12.07.2024, публікація документа 20.07.2024 в офіційному виданні КМУ «Урядовий Кур`єр» та 08.08.2024 в Офіційному віснику України, набрання чинності 20.07.2024. Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що зазначений нормативно-правовий акт прийнятий вже після подання заяви про переведення позивача на пенсію державного службовця від 12.06.2024. Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 № 3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, пенсія позивачці як державному службовцю призначена на підставі її заяви з 12.06.2024, тобто до внесення змін до Порядку № 622, а тому реалізація права особи мала здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень із заявою встановленого зразка), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом. Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 №580/6509/23 зазначив, що зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 можуть стосуватися призначення пенсій, заяви щодо яких подані після 20.07.2024 (набрання чинності таким актом) з врахуванням статті 58 Конституції України. Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції зазначає, що усі документи, надані позивачем містили достовірні відомості, відповідали положенням чинного законодавства, а довідки про заробітну плату відображали її складові, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідали затвердженим станом на 12.06.2024 формам і таким надано оцінку під час розгляду заяви про призначенні пенсії державного службовця, у зв`язку з чим позивачу необхідно виплачувати пенсію державного службовця з урахуванням цих довідок, оскільки положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 не підлягають застосуванню до позивача. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави задоволення позовних вимог, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №380/6281/25 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді О. І. Довга І. І. Запотічний