Постанова 4824 № 757/1522/25-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/7708/2026 справа №757/1522/25-ц ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2026 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Желепи О.В., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року, постановлену під головуванням судді Данілової Т.М., дата складення повної ухвали не зазначена, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів, - встановив:

1. Короткий виклад обставин справи. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», у якому просив визнати, що ОСОБА_1 має право не виконувати вимогу відповідача про сплату боргу перед ПАТ «Київенерго» у сумі 4 077,45 грн за централізоване постачання гарячої води за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 травня 2025 року відмовлено у відкритті провадження. Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2025 року скасована, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року у відкритті провадження у цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено на підставі пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України. Відмовивши у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції вказав, що з даних автоматизованої системи документообігу Голосіївського районного суду міста Києва убачається, що позивачем подано до суду аналогічний за змістом позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав (зокрема, в провадженні суду перебуває справа № 757/61458/24-ц). Суд вказав, що оскільки ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів, відтак у відкритті провадження за цим позовом слід відмовити.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що висновок суду першої інстанції про тотожність справ №757/1522/25-ц та №757/61458/24-ц є помилковим, оскільки вони відрізняються як за фактичними, так і за правовими підставами та предметом позову. Вказує, що у цій справі фактичною підставою є ненадання відповідачем доказів переходу права вимоги від ПАТ «Київенерго» на суму боргу у розмірі 4 077,45 грн, тоді як у справі №757-61458-24-ц підставою позову є безпідставне нарахування заборгованості за гарячу воду у період 01 липня 2022 року - 01 грудня 2024 року. Крім цього, відрізняються і правові підстави позовів. У цій справі застосовується стаття 517 ЦК України, тоді як у іншій справі ? положення Закону України "Про захист прав споживачів". Також скаржник вказує, що не є тотожними й предмети позову, оскільки у цій справі заявлено вимогу про визнання права не виконувати вимогу про сплату боргу перед первісним кредитором, тоді як у іншій ? про визнання відсутності заборгованості за певний період та зобов`язання здійснити перерахунок. Відповідно, різняться і предмети спору у першому випадку ? право не виконувати вимогу про сплату боргу, у другому ? правомірність нарахувань у новому періоді. Скаржник вказує, що за змістом пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України відмова у відкритті провадження можлива лише за умови одночасної тотожності сторін, предмета і підстав. Оскільки у цьому випадку такі елементи не збігаються, підстав для застосування пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України та відмови у відкритті провадження не було. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 909/243/18 та від 21 березня 2024 року у справі № 936/598/23. Мотивуючи наведеним, просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року про відмову у відкритті провадження по справі № 757/1522/25-ц та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу. Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.

5. Позиція учасників справи. В судове засідання скаржник не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомляв. 31 березня 2026 року від КП "Київтеплоенерго" надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника. Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

6. Позиція суду апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про захист прав споживачів, у якому просив визнати, що ОСОБА_1 має право не виконувати вимогу відповідача про сплату боргу перед ПАТ «Київенерго» у сумі 4 077,45 грн централізоване постачання гарячої води за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Вимоги позову обґрунтовує тим, що згідно листа КК «Центр комунального сервісу» до 30 квітня 2018 року послуги гарячого водопостачання надавало ПАТ "Київенерго", а з 01 травня 2018 року - КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), який на підставі договору від 11 жовтня 2018 року № 602-18 отримав право вимоги до споживачів щодо заборгованості перед ПАТ «Київенерго». Посилаючись на це, відповідач у платіжному документі за травень 2018 року вимагав сплатити 4 077,45 грн. Водночас позивач, не погоджуючись із наявністю боргу, звернувся 18 січня 2021 року із запитом про надання підтверджуючої інформації (періоди виникнення, розрахунок), однак відповіді по суті не отримав. Вказує, що оскільки відповідач не підтвердив підстав існування боргу, боржник має право не виконувати зобов`язання до надання доказів переходу прав вимоги відповідно до статті 517 ЦК України. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 травня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України. Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 23 травня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року у відкритті провадження у цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» відмовлено на підставі пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України.

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Необхідність застосування пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України зумовлена неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, і є заходом на шляху недопущення винесення судами суперечливих та взаємовиключних судових рішень. Здійснюючи тлумачення вказаної норми права, Верховний Суд у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 357/278/22 (провадження № 61-7444св22) зазначив, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Необхідність застосування вказаної норми зумовлена неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову. Для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 3 серпня 2023 року у справі № 910/13049/22, від 10 серпня 2022 року у справі № 712/9540/21 (провадження № 61-2473св22), від 16 листопада 2022 року у справі № 357/278/22 (провадження № 61-7444св22). Застосування пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України можливе лише за умови встановлення судом наявності у провадженні цього чи іншого суду іншої справи, яка є тотожною, тобто такої, у якій одночасно збігаються сторони, предмет та підстави позову. Обов`язок доведення наявності таких обставин покладається на суд, який вирішує питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме на підставі встановлених даних про існування іншої справи суд обмежує гарантоване особі право на доступ до правосуддя. Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, послався на наявність у провадженні суду іншої цивільної справи № 757/61458/24-ц за позовом того ж позивача до того ж відповідача. Водночас матеріали цієї справи не містять жодних належних та допустимих доказів існування такої справи, її предмета, підстав позову та стадії розгляду, які б дали можливість суду дійти обґрунтованого висновку про тотожність спорів. Зокрема, у матеріалах справи відсутні копії позовної заяви у справі № 757/61458/24-ц, ухвали про відкриття провадження, витяги з автоматизованої системи документообігу суду або інші документи, які б підтверджували не лише факт існування такої справи, але й дозволяли встановити її змістовні характеристики. Саме лише посилання суду на дані автоматизованої системи документообігу без їх належного процесуального оформлення та долучення до матеріалів справи не може уважатися достатнім доказом у розумінні статей 76-78 ЦПК України. За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність у провадженні суду тотожної справи є передчасним та необґрунтованим. Вирішуючи питання, суд першої інстанції формально вказав на наявність іншої справи, не мотивувавши підстав застосування пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України, не проаналізувавши на предмет тотожності у кожному із позовів предмет спору, підстави позову та зміст позовних вимог. Колегія суддів зауважує, що відмова у відкритті провадження у справі є виключним процесуальним заходом, який обмежує право особи на доступ до суду, а тому має застосовуватися з дотриманням принципу пропорційності та за наявності беззаперечних підстав. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, без належного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання про відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді О.В. Желепа В.В. Соколова