Ухвала КАС ВС № 200/7238/24

УХВАЛА 20 квітня 2026 року м. Київ справа №200/7238/24 адміністративне провадження №К/990/7717/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №200/7238/24 за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України, третя особа Київський районний суд м. Одеси про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України, третя особа Київський районний суд м. Одеси, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати Розділ IV рішення Ради приватних виконавців України №74 від 27 вересня 2024 року в частині відкриття дисциплінарного провадження за зверненням (скаргою) на дії приватних виконавців та направлення запиту до Комітету з етики АПВУ на надання висновків щодо наявності або відсутності ознак порушення Кодексу професійної етики в діях приватного виконавця ОСОБА_2. по скарзі Київського районного суду міста Одеси від 16 вересня 2024 року; - зобов`язати Некомерційну професійну організацію «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження та повернення без розгляду скарги Київського районного суду міста Одеси від 16 вересня 2024 року на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_2. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України, третя особа Київський районний суд м. Одеси про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі №200/7238/24 - змінено в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишено без змін. 24 лютого 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі №200/7238/24. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 лютого 2025 року визначено колегію суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), суддів: Соколова В.М., Уханенка С.А. Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі №200/7238/24 за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України, третя особа Київський районний суд м. Одеси про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. 07 квітня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №200/7238/24. У зв`язку з перебуванням судді-доповідача та члена колегії суддів у відрядженні та відпустці розгляд заяви про відвід здійснено після їх повернення. Заява про відвід обґрунтована тим, що тривалий розгляд касаційної скарги поза межами строків, визначених статтею 342 КАС України, за відсутності об`єктивно складних обставин справи, породжує у заявника обґрунтовані сумніви у безсторонності та неупередженості складу суду. На думку заявника, таке затягування розгляду може свідчити про наявність зовнішнього впливу або інших позапроцесуальних чинників, що ставить під сумнів дотримання гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема права на розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку. У зв`язку з цим заявник вважає, що існують обставини, які з точки зору об`єктивного критерію можуть викликати сумнів у неупередженості суду, що є підставою для заявлення відводу. Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, Верховний Суд виходить з такого. Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної. Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Білух проти України», заява №33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: 1) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; 2) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Проаналізувавши аргументи, якими заявник обґрунтовує заявлений відвід колегії суддів у складі: Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №200/7238/24, Суд вважає, що вони фактично зводяться до суб`єктивної оцінки заявником строків розгляду справи та висловлення припущень про наявність зовнішнього впливу на суд, без наведення конкретних обставин та доказів, які б об`єктивно свідчили про упередженість або заінтересованість суддів у результаті розгляду справи. Водночас наведені заявником доводи не містять посилань на обставини, передбачені статтею 36 КАС України, та не підтверджені належними і допустимими доказами, які б об`єктивно свідчили про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості чи заінтересованості суддів у результаті розгляду справи. Отже, доводи, наведені у поданій заяві, не свідчать про упередженість та необ`єктивність колегії суддів та не можуть слугувати підставою для відводу колегії суддів у складі: Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. З огляду на наведене, Верховний Суд вважає необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі: Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №200/7238/24. Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу колегії суддів у складі: Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України. Керуючись статтями 31, 36, 37, 40, 248 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №200/7238/24 - визнати необґрунтованою. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №200/7238/24 за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України, третя особа Київський районний суд м. Одеси про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: В.М. Соколов С.А. Уханенко