Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/4625/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2026 рокуСправа №500/4625/25 пров. №А/857/1649/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року (суддя Мартиць О.І., м.Тернопіль), - ВСТАНОВИВ: У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі ГУПФ), в якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу згідно з статтею 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-ХІІ) суми пенсії по шістьох розрахунках від 13.06.2022 на суму 15787,20 грн, від 16.05.2023 на суму 6960,50 грн, від 28.08.2023 на суму 18866,67 грн, від 27.06.2024 на суму 10399,68 грн, від 27.06.2024 на суму 9559,32 грн та від 25.10.2024 на суму 8000 грн, на загальну суму 69573,37 грн, що підлягали виплаті за життя її чоловіку ОСОБА_2 , і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю; зобов`язати ГУПФ виплатити позивачу згідно з статтею 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії по шістьох розрахунках від 13.06.2022 на суму 15787,20 грн, від 16.05.2023 на суму 6960,50 грн, від 28.08.2023 на суму 18866,67 грн, від 27.06.2024 на суму 10399,68 грн, від 27.06.2024 на суму 9559,32 грн та від 25.10.2024 на суму 8000 грн, на загальну суму 69573,37 грн, що підлягали виплаті за життя її чоловіку ОСОБА_2 , і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ГУПФ щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії померлого ОСОБА_2 . Зобов`язано ГУПФ виплатити позивачу нараховану та невиплачену пенсію померлого ОСОБА_2 . Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі вказує на відсутність підстав для здійснення виплати недоодержаної пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера, оскільки документи для призначення такої виплати подані неналежним чином. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подала. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-XII). Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_2 перебував на пенсійному обліку в ГУПФ та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII. Позивач є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується наявним в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.04.2025 (виданий повторно). На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року у справі №500/1853/22 (далі Рішення суду) відповідачем проведено перерахунок пенсії, внаслідок якого загальна сума нарахованої доплати пенсії становить 69573,37 грн, що не заперечується сторонами. Чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією медичного свідоцтва про смерть від 13.12.2024 № НОМЕР_2 . 23.04.2025 позивач, як дружина померлого пенсіонера, звернулася до відповідача із заявою, в якій просила виплатити нараховану, але не виплачену пенсію померлого чоловіка. 30.04.2025 відповідач листом №1900-0404-8/20560 надіслав рішення від 29.04.2025 про відмову у виплаті допомоги на поховання, одноразової грошової допомоги та недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, оскільки документи надіслані через АТ «Укрпошта». Далі, позивач повторно зверталась через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України щодо здійснення такої виплати. Однак, ГУПФ 20.05.2025 прийняв рішення про відмову у виплаті недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, оскільки відсутні документи, що підтверджують факт проживання за однією адресою позивача та померлого чоловіка. 14.07.2025 позивач знову звернулась до відповідача щодо здійснення виплати недоодержаної пенсії. Проте, 18.07.2025 ГУПФ знову прийнято рішення про відмову у такій виплаті, оскільки позивач звернулась за такою виплатою після шестимісячного терміну з дня смерті. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ. Відповідно до частин першої та третьої статті 61 Закону № 2262-XII суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Подібні положення передбачені також статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), згідно з якою сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. У постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року по справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 9 червня 2022 року у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання. Таким чином, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону №2262-XII, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), пунктом 4 розділу І якого встановлено, що заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби), виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, виплату одноразової грошової допомоги може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1. Згідно з пунктом 11 розділу І Порядку № 3-1, днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом). У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу)) роз`яснюється, які документи необхідно подати додатково. При поданні цих документів до закінчення тримісячного строку з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів уповноваженим органом (структурним підрозділом) поштою, або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія. Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника). Відповідно до пункту 6 Розділу IV Порядку № 3-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви. Також за змістом пункту 2.26 розділу II «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину. Отже, особа, яка претендує на виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера разом з доданими до неї документами, скориставшись одним із способів її подання, що визначені Порядком № 3-1. Порядком № 3-1 визначено декілька способів на подання відповідної заяви та документів, а саме: через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису або пересилання поштою. Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що після смерті чоловіка, позивач, як дружина померлого пенсіонера, вперше звернулася до пенсійного органу з заявою про виплату невиплаченої пенсії у шестимісячний строк відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ, додавши документи, передбачені пунктом 2.26 Порядку №22-1. Водночас, право позивача на отримання суми пенсії, що належала пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, не заперечується відповідачем у цій справі. З урахуванням досліджених судом фактичних даних у контексті вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки Рішення суду набрало законної сили за життя померлого, нарахування пенсії було проведено, однак не виплачено в сумі 69573,37 грн, позивач має право на виплату недоотриманих її чоловіком, у зв`язку з його смертю, сум пенсії у порядку статті 61 Закону № 2262-ХІІ. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відмова відповідача у виплаті позивачу нарахованої, але не виплаченої, пенсії померлого чоловіка, є протиправною. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим Т. В. Онишкевич