Постанова 4809 № 383/1577/25

ПОСТАНОВА Іменем України 17 квітня 2026 року м. Кропивницький справа № 383/1577/25 провадження № 22-ц/4809/767/26 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий суддя - Письменний О. А., судді Дуковського О. Л., Дьомич Л. М. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2026 року (суддя Бондаренко В. В.), встановив: В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Кетрисанівської сільської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання про відкриття провадження за вищевказаним позовом, суд встановив, що позовну заяву позивачем подано до суду з порушенням вимог ст. 175, ст. 177 ЦПК України. Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач, подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що судом застосовано надмірний формалізм у трактуванні національного законодавства. Акцентує увагу, що невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не визнання позовної заяви неподаною та її поверненню. В порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило. За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги з таких підстав. Судом встановлено, що 08 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Кетрисанівської сільської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. 12 грудня 2025 року ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали, а саме: в позовній заяві необхідно зазначити докази що підтверджують родинні стосунки з спадкодавцем, а також докази належності спадкодавцеві на праві власності земельної ділянки, та додати їх; додати до позовної заяви постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії; в позовній заяві конкретизувати зміст позовних вимог, спосіб захисту його прав та інтересів, який позивач просить визначити у рішенні. 24 грудня 2025 року ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області за заявою представника позивача адвоката Перемот Оксани Григорівни позивачу продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2025 року, по 29 грудня 2025 року включно. 26 грудня 2025 року на виконання вимог ухвали Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2025 року представник позивача надіслав до суду позовну заяву в новій редакції, якою частково усунув недоліки заяви, до якої зокрема надав копію свідоцтва про своє народження. 31 грудня 2025 року ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви по 05 січня 2026 року включно, а саме в позовній заяві необхідно зазначити: докази на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо поважності пропуску строку для прийняття спадщини, та додати їх; докази на підтвердження родинних стосунків з спадкодавцем, а саме рішення суду про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 , з інформацією про набрання ним законної сили, копію якого додати до заяви. Бобринецький районний суд Кіровоградської області ухвалою від 15 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 визнав неподаною та повернуто особі, яка її подала. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем не були усунуті у повному обсязі. Колегія суддів не погоджується з цим висновком суду першої інстанції з таких підстав. Частиною 1статті 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України. У ч.ч. 1, 3 ст. 175 ЦПК України зазначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. За змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення. Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, постановив ухвалу про повернення позовної заяви, мотивуючи її тим, що недоліки, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 31 грудня 2025 року, позивачем не були усунуті, а саме - не надано рішення суду про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем та не надано доказів на підтвердження обставин щодо поважності пропуску строку для прийняття спадщини. Як визначено ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За правилами ч.ч. 1-2 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач зазначив обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також зазначено, що до матеріалів справи він надав докази якими, на його думку, ці обставини підтверджуються. У своїй заяві про усунення недоліків від 26 грудня 2025 року позивач також зазначив усі відомості, відсутність яких суд визначив як недоліки форми та змісту позовної заяви, додав усі необхідні, на думку позивача, докази. Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Отже, ст. 177 ЦПК України не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті. Однак, суд першої інстанції вказані норми процесуального права не врахував. Фактично суд вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Таким чином, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви з зазначених судом підстав не відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 369, 374, 379, 382, 383, 384 України, апеляційний суд, ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2026 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Судді: О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л. М. Дьомич