Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/33720/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33720/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 в адміністративній справі №160/33720/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якій позивач просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 046050017401 від 10.11.2023 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » у частині відмови зарахувати періоди роботи до спеціального стажу та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати період роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу з 26.08.1986 до 17.09.2000 на посаді викладача хорових дисциплін у Криворізькій дитячій музичній школі № 8 та призначити їй грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв`язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв`язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у липні 2023 року позивачу було призначено пенсію за віком. Станом на час досягнення нею пенсійного віку - 10.07.2023 її педагогічний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачену п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», становив 36 років 10 місяців 17 днів. Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про виплату грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки після виходу на пенсію таку допомогу їй не було виплачено. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 046050017401 від 10.11.2023 їй відмовлено у виплаті грошової допомоги через незарахування до спеціального стажу періоду її роботи у дитячій музичній школі з 26.08.1986 до 17.09.2000. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним, прийнятим без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 в адміністративній справі №160/33720/23 адміністративний позов задоволено частково: Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 046050017401 від 10.11.2023, прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.11.2023. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві: - зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 26.08.1986 до 17.09.2000 на посаді викладача хорових дисциплін Криворізької дитячої музичної школи № 8 до стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; - повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.11.2023 щодо виплати грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену з 11.07.2023 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією матеріалів пенсійної справи позивача. У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , заповненій вперше 26.08.1986, містяться, зокрема, такі записи: запис № 1: 26.08.1986 - прийнята до Криворізької дитячої музичної школи № 8 викладачем хорових дисциплін (наказ № 73 від 26.08.1986); запис № 2: 18.09.2000 звільнена з посади вчителя хорових дисциплін відповідно до ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) (наказ № 71 від 18.09.2000); запис № 3: 18.09.2000 прийнята на посаду викладача вокального гуртка в середню школу № 32 (наказ № 99 § 1 від 15.09.2000); запис № 4: 15.11.2000 переведена вчителем музики у середній школі № 32 (наказ № 152 від 15.11.2000); запис про перейменування Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 32 Криворізької міської ради Дніпропетровської області на Криворізьку гімназію № 32 Криворізької міської ради. Згідно з довідкою № 50 від 10.05.2023, виданою Комунальним закладом спеціалізованої мистецької освіти «Музична школа № 8» Криворізької міської ради, ОСОБА_1 працювала у зазначеному закладі: з 26.08.1986 до 18.09.2000 на посаді вчителя хорових дисциплін Криворізької міської музичної школи № 8, з 18.09.2000 до 02.10.2000 на посаді вчителя хорових дисциплін за сумісництвом Криворізької міської музичної школи №

8. Також довідка містить інформацію про перейменування навчального закладу: з 01.08.2005 - на Комунальний позашкільний мистецький навчальний заклад «Криворізька міська музична школа № 8»; з 30.11.2016 - на Комунальний позашкільний мистецький навчальний заклад «Криворізька міська музична школа № 8» Криворізької міської ради; з 28.02.2020 - на Комунальний заклад спеціалізованої мистецької освіти «Музична школа № 8» Криворізької міської ради. У довідці зазначено, що за період роботи ОСОБА_1 відпустка без збереження заробітної плати не надавалась. 20.11.2023 Криворізькою гімназією № 32 Криворізької міської ради видано довідку № 324 про те, що ОСОБА_1 працює у зазначеному закладі вчителем музики з 18.09.2000 і дотепер. 08.11.2023 позивач звернулася до відділу обслуговування громадян № 16 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти пенсій. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.11.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення № 046050017401 від 10.11.2023, у якому зазначено, що за результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи та довідки № 50 від 10.05.2023, виданої Комунальним закладом спеціалізованої мистецької освіти «Музична школа № 8» Криворізької міської ради, встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» № 909 від 04.11.1993 посада викладача у позашкільному закладі (зокрема музичній школі) не дає права на пенсію за вислугу років та на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №

909. Пунктом 5 вказаного Порядку №1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відповідно до пункту 7 Порядку №1191, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати. За такого правового регулювання, суд апеляційної інстанції зазначає, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується законодавцем із вичерпним переліком вимог, а саме: наявність у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах, вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений Постановою КМУ № 909 від 14.11.1993. Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів отримання позивачкою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії. Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17 та від 05.06.2024 у справі № 300/2555/22. На спірні правовідносини поширюється дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, який відносить посаду «викладач» до педагогічних посад. Таким чином, колегія суддів погоджується зазначає, що викладач і концертмейстер є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і стаж такої роботи має зараховуватись до стажу, який дає право на пенсію згідно п. «е» статті 55 Закону України №1788-XII навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком, який затверджено постановою КМУ №

909. Отже, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що наявні підстави для зарахування позивачці до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченої пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII періодів роботи на посаді викладача хорових дисциплін Криворізької дитячої музичної школи №

8. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 046050017401 від 10.11.2023 щодо відмови позивачці у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України №1058-IV є протиправними. Враховуючи викладене, керуючись приписами ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 в адміністративній справі №160/33720/23- без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя А.О. Коршун