Постанова 4851 № 520/23531/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2026 р. Справа № 520/23531/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., по справі № 520/23531/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Темнівська виправна колонія (№100)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)», в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» (ЄДРПОУ 08733162) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, в повному обсязі за період з 24.02.2022 по 18.10.2022 в розмірі 30000,00 грн щомісячно. - зобов`язати Державну установу «Темнівська виправна колонія (№100)» (ЄДРПОУ 08733162) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 18.10.2022 в розмірі 30000,00 грн на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що не погоджується з обрахунком додаткової винагороди, здійсненим відповідачем за спірний період та періодом здійснення нарахування та виплати цієї винагороди, чим обумовлена потреба у судовому захисті. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 у справі № 520/23531/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 у справі № 520/23531/25 та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, в повному обсязі за період з 24.02.2022 по 18.10.2022 в розмірі 30000,00 гривень щомісячно, зобов`язати Державну установу «Темнівська виправна колонія (№100)» (ЄДРПОУ 08733162) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 18.10.2022 в розмірі 30000,00 гривень на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що їй не виплачено винагороду у повному розмірі за спірний період, із листа відповідача від 21.08.2025 №22/7/9/1-519/Єр-25, що був наданий на запит позивача, вбачається, що виплати здійснювались лише по 31.08.2022, загальна сума становить 43 791,74 грн за 1072 години несення служби, що не відповідає 30 000 грн/місяць та свідчить про виплату додаткової винагороди у значно меншому розмірі, ніж передбачає Постанова №

168. Позивач наголошує, що щомісяця повністю відпрацьовувала норму робочого часу у період з 24.02.2022 по 31.08.2022, за який відповідач виплатив додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, не в повному обсязі, а за період проходження служби з 01.09.2022 по 18.10.2022 відповідач взагалі не здійснив нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168. Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач проходила службу в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» з 28.10.2020 року по 15.08.2025 року. Позивач звернулася до відповідача з питання виплати додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, отримала відповідь від відповідача, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року, була нарахована та виплачена в повному обсязі (загалом, додаткової винагороди було нараховано на рівні 43 791,74 грн., виходячи з фактичної кількості годин несення служби на рівні 1072 годин). Позивач, не погодившись із вищевказаним, звернулася до суду з позовом у даній справі. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць (за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця). Судом першої інстанції дійшов висновку, що за спірний період (з 24.02.2022 по 18.10.2022) позивачці виплачувалася додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн пропорційно часу несення служби. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно зі статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV (далі Закон № 2713-IV). Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі Закон №2713-IV), до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України. Частиною 1 статті 24 Закону №2713-IV передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ. Пунктами 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації. Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 (далі Порядок № 925/5), яким передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на всій території України введений воєнний стан. Одночасно з введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, оголошено про проведення загальної мобілізації. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Згідно з пунктом 5 Постанови № 168, вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року. У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, доповнено абзац перший після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022, вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" згідно з додатком. Відповідно до вказаного вище Переліку, дана Програма поширюється на Харківську область. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого (у спірний період) включено, зокрема, Харківську міську територіальну громаду. Надалі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022, внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в абзаці першому слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є-Підтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)». Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022, внесені наступні зміни до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»: «У пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць». Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022, вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року. Разом з тим, Верховним Судом в рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 (Пз/990/4/22), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023, викладений наступний висновок: - зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 змін до постанови Кабінету Міністрів України № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30 000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця; - указані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права особи на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн на місяць, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 у первинній редакції, тому суд відхиляє доводи позивача щодо недопустимості застосування постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 для вирішення цього спору. Відтак, у справі № 260/3564/22 Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду сформульовано однозначний висновок, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. на місяць відповідно до Постанови № 168 залежить від пропорційності відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця. При цьому, відповідно до приписів статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. Постанова Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 була офіційно опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» від 08.07.2022 №149, як наслідок така постанова набрала чинності саме з цієї дати, тобто з 08.07.2022. Крім того, Постанова Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 була офіційно опублікована в офіційному виданні Урядовий кур`єр від 19.07.2022 №156, як наслідок така постанова набрала чинності саме з цієї дати, тобто з 19.07.2022. Постановою Кабінету Міністрів України № 1146 від 08.10.2022, яка набрала чинності 18.10.2022 та застосовується з 01.09.2022, внесено такі зміни до пункту 1 Постанови №168: в абзаці першому: слова "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) "та "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)" виключити; доповнити абзац реченням такого змісту: "Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах". Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1146, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 вересня 2022 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1146 набрала чинності з 18.10.2022. З огляду на вказані вище редакції Постанови №168, до 07.07.2022 (включно) розмір додаткової винагороди, зокрема для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, був фіксованим та становив 30 000 грн. щомісячно, у період з 08.07.2022 (день набрання чинності Постановою №794) по 18.07.2022 розмір такої винагороди становив 30 000 грн. та мав виплачуватися пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць. Таким чином, враховуючи, що Постанова Кабінету Міністрів України №1146 від 08.10.2022 оприлюднена у газеті «Урядовий кур`єр» 18.10.2022, та набрала чинності саме 18.10.2022, а постанова Кабінету Міністрів України №754 оприлюднена в газеті «Урядовий кур`єр» 08.07.2022 та набрала чинності 08.07.2022, тому відповідно до вимог ст.ст. 57, 58 Конституції України, саме з цих дат 18.10.2022 та 08.07.2022 можуть бути застосовані обмеження щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, а не з 01.09.2022 та 01.06.2022, як визначено у п. 2 відповідних постанов. Відтак, в період з 24.02.2022 по 07.07.2022 особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби мали право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», а в період з 08.07.2022 по 17.10.2022 - за умови, що вони проходили службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та у такому разі мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць. Отже, колегія суддів вказує, що особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходили службу на території Харківської області, в період з 24.02.2022 по 18.10.2022 мали право на отримання додаткової грошової винагороди в розмірі 30000 гривень, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 - щомісячно, а за період з 08.07.2022 по 17.10.2022 - пропорційно часу проходження служби з розрахунку на місяць. Як встановлено з матеріалів справи, позивач проходила службу в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» з 28.10.2020 року по 15.08.2025 року, що підтверджується витягами з наказу № 159/ОС-20 від 28.10.2020, №166/ОС-25 від 15.08.2025. Отже, у спірний період (з 24.02.2022 по 18.10.2022) позивач проходила службу в органі Державної кримінально-виконавчої служби, що розташований в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». При цьому, з довідки №22/7/9/1-505 від 21.08.2025, виданої позивачу Державною установою «Темнівська виправна колонія (№100)» встановлено, що позивачу була нарахована та виплачена додаткова грошова винагорода за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 у наступних розмірах: - у лютому (фактична кількість годин несення служби 24): 1071,43 грн; - у березні (фактична кількість годин несення служби 176): 7096,77 грн; - у квітні (фактична кількість годин несення служби 168): 7000,00 грн; - у травні (фактична кількість годин несення служби 176): 7096,77 грн; - у червні (фактична кількість годин несення служби 176): 7333,33 грн; - у липні (фактична кількість годин несення служби 168): 6774,19 грн; - у серпні (фактична кількість годин несення служби 184): 7419,35 грн; У довідці №22/7/9/1-505 від 21.08.2025 вказано, що всього за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 позивач несла службу 1072 год., всього нараховано 43791,74 грн. З наведеного слідує, що нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди відбувалися виходячи з фактичного часу несення служби, розрахованого в годинах в місячному періоді проходження служби, та виходячи з 24 годин на добу, та в загальному з відпрацьованих годин за спірний період. При цьому, колегія суддів вказує, що обрахунок розміру додаткової винагороди з прив`язкою до відпрацьованих годин за добу не відповідають правовому висновку, викладеному Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду у справі № 260/3564/22. Так, у постанові від 21.09.2023 у справі № 260/3564/22 Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця. Відтак, у справі № 260/3564/22 Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду сформульовано однозначний висновок, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць відповідно до постанови № 168 залежить від пропорційності відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця. Із довідки №22/7/9/1-505 від 21.08.2025 колегією суддів встановлено та не спростовується відповідачем, що позивач у спірний період відпрацювала повний період робочого часу. Колегія суддів вказує, що зазначене дає право позивачу на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн за відповідний відпрацьований період. Отже, колегія суддів доходить висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 17.10.2022 включно в розмірі 30000,00 грн на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум. Доводи позивача про те, що за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 відповідач виплатив додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, не в повному обсязі, а за період проходження служби з 01.09.2022 по 18.10.2022 відповідач не здійснив нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, знайшли підтвердження в ході розгляду справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 у справі № 520/23531/25 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 по справі № 520/23531/25 - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, в повному обсязі за період з 24.02.2022 по 17.10.2022 включно в розмірі 30000,00 гривень щомісячно. Зобов`язати Державну установу «Темнівська виправна колонія (№100)» (ЄДРПОУ 08733162) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 17.10.2022 включно в розмірі 30000,00 гривень на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко