LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд756/5489/24

від 09.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» залишити без задоволення.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Унікальний номер справи № 756/5489/24 Головуючий у суді першої інстанції - Тесленко І.О. Апеляційне провадження № 22-ц/824/4530/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Нежура В.А., судді Верланов С.М., Невідома Т.О., секретар Цуран С.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест Груп», про розірвання договору та стягнення коштів, В С Т А Н О В И В: У квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос інвест», третя особа ТОВ «Сіріус інвест груп» про стягнення коштів. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 10 грудня 2021 року між ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Геос інвест» (далі - відповідач, Фонд), від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Компанія з управління активами ТОВ «Сіріус інвест груп», та ОСОБА_1 як інвестором, укладено інвестиційний договір № НВ/В/190/Ч3. Згідно з розділом 2 Договору предметом його є продаж (відчуження) Фондом активу, яким є інвестиційна участь Фонду та майнові права на об`єкт у будівництві будинку в складі об`єкта будівництва. Об`єктом будівництва є Будинок, секція В третьої черги будівництва житлового комплексу з підприємствами соціально-культурного, побутового обслуговування спорудами для зберігання індивідуального автотранспорту на АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельних ділянках: площею 3,6628 га (кадастровий номер 8000000000:69:236:0019) та площею 2,0262 га (кадастровий номер 8000000000:69:236:0030), цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з підприємствами соціально-культурного, побутового обслуговування спорудами для зберігання індивідуального автотранспорту та дитячим садочком. Об`єктом Договору є квартира АДРЕСА_2 , кількість кімнат 2, загальна проектна площа 70,17 кв. м. Пунктом 2.6 розділу 2 Договору визначено, що сторони зобов`язуються укласти договір купівлі-продажу об`єкта не пізніше ніж 180 календарних днів з дати здійснення інвестором повної оплати суми цього Договору (всіх інвестиційних внесків за Договором) та проведення державної реєстрації права власності Фонду на об`єкт. При цьому, строки рахуються з дати настання останньої в часі з наведених обставин. Розділ 3 Договору встановлює, що станом на дату укладення Договору загальна сума інвестиційного внеску (вартість об`єкту) за Договором становить 1 901 607,00 грн без ПДВ й визначається, шляхом множення загальної проектної площі об`єкту на базову ціну одного квадратного метру, який дорівнює 27 100,00 грн. Пунктом 6.2 розділу 6 Договору передбачено, що орієнтовний строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту будівництва та його готовності до експлуатацію - II квартал 2024 року. Пунктами 8.8, 8.9 розділу 8 цього Договору визначено, що у разі, якщо Фонд не уклав (ухиляється від укладення) Договору купівлі-продажу об`єкту в строк, передбачений цим Договором (за умови виконання інвестором всіх зобов`язань за Договором), то за вимогою інвестора договір може бути розірвано і Фонд зобов`язаний повернути сплачені інвестором кошти протягом 30 робочих днів після розірвання цього договору та сплатити інвестору штраф у розмірі 0,01% від суми, сплачених інвестором коштів. На виконання умов зазначеного договору позивач передав, а Фонд прийняв грошову суму в розмірі 875 155,00 грн. Водночас, відповідачем було порушено зобов`язання, визначені умовами Договору, щодо обов`язку збудувати та ввести в експлуатацію житловий будинок та укласти з позивачем основний договір купівлі-продажу визначеної в Договорі квартири АДРЕСА_3 . 22 січня 2024 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів, сплачених ОСОБА_1 на виконання умов Договору. Строк повернення визначено 10 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги. Однак, відповідач не надав будь-якої відповіді щодо заявлених вимог та не повернув на рахунок позивача кошти у розмірі 875 155,00 грн. Позивач стверджував, що станом на день звернення з позовом будівництво по АДРЕСА_1 , яке здійснюється на земельних ділянках: площею 3,6628 га (кадастровий номер 8000000000:69:236:0019) та площею 2,0262 га (кадастровий номер 8000000000:69:236:0030) не проводиться. Терміни введення в експлуатацію будинку невідомі. Будь-яких пропозицій зі сторони Фонду (зокрема щодо продовження терміну будівництва, укладення додаткових угод до Договору) на адресу позивача не надходило. Посилаючись на викладене, просив стягнути з ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Геос інвест» на свою користь заборгованість за інвестиційним договором від 10 грудня 2021 року № НВ/В/190/ЧЗ у розмірі 875 242,51 грн. У грудні 2024 року позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос інвест», третя особа ТОВ «Сіріус інвест груп» про розірвання договору. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 березня 2025 року якою об`єднано цивільну справу №760/33450/24 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос інвест», третя особа ТОВ «Сіріус інвест груп» про розірвання договору із цивільною справою №756/5489/24 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос інвест», третя особа ТОВ «Сіріус інвест груп», про стягнення коштів Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2025 року провадження за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос інвест», третя особа ТОВ «Сіріус інвест груп», в частині розірвання договору від 10 грудня 2021 року №НВ/В/190/Ч3, - закрито. Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос інвест», третя особа ТОВ «Сіріус інвест груп», про розірвання договору та стягнення коштів, в частині стягнення коштів, - задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос інвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість за інвестиційним договором №НВ/В/190/Ч3 від 10 грудня 2021 року у розмірі 780 074,65 грн. В іншій частині позовних вимог, - відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос інвест» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 7800,74 грн. Не погоджуючись із таким рішенням суду в частині задоволення позовних вимог, відповідач ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос інвест» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невстановлення усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що повідомленням від 03.02.2025 року про розірвання Інвестиційного договору позивача було проінформовано, що у відповідності до п. 8.5 Договору, який передбачає, що у разі припинення Договору з підстав, передбачених пунктами 8.3, 8.4 цього Договору, Фонд на вимогу Інвестора повертає сплачені Інвестором кошти протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з дати розірвання Договору за виключення штрафу у розмірі 5 % (п`яти відсотків) від вартості Об`єкту. ОСОБА_1 на виконання умов Договору сплачено Фонду суму коштів у розмірі 875 155,00 грн (вісімсот сімдесят п`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок), без ПДВ. Фонд здійснить повернення коштів у розмірі 780 074,65 грн - розмір інвестиційного внеску з вирахуванням штрафу у розмірі 5 % (п`яти відсотків) відповідно до п. 8.5 Інвестиційного договору протягом 90 днів після надсилання Позивачем письмової вимоги про повернення коштів з обов`язковим зазначенням номеру рахунку в банківській установі. За період з 03.02.2025 (день надсилання повідомлення про розірвання Інвестиційного договору Позивачу) по день подання апеляційної скарги ні на адресу ПАТ «ГЕОС ІНВЕСТ», ні на адресу ТОВ «СІРІУС ІНВЕСТ ГРУП» не надходила вимога позивача про повернення сплачених коштів на виконання умов Інвестиційного договору. На підставі викладеного у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 не надсилав вимогу про повернення грошових коштів, а отже строк повернення 90 днів, як передбачено Інвестиційним договором не почав свій відлік. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Денисенко Є.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечив. Вказує, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. У судовому засіданні в апеляційному суді взяв участь представник позивача - адвокат Денисенко Є.В., який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Встановлено, що 10 грудня 2021 року між ОСОБА_1 (як інвестором) та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос інвест» (як Фонд) було укладено Інвестиційний договір №НВ/В/190/Ч3 (т. 1 а.с. 8 - 11). Відповідно до п.2.1 вказаного договору, предметом цього договору є продаж (відчуження) Фондом активу, яким є інвестиційна участь Фонду та майнові права на Об`єкт у будівництві Будинку в складі Об`єктів будівництва. Згідно з п.2.2. вказаного договору, Фонд, за рахунок коштів спільного інвестування, зобов`язується забезпечити фінансування будівництва Будинку, а також після оформлення та реєстрації права власності Фонду на Об`єкт передати його у власність Інвестора в порядку, який встановлено цим договором. Відповідно до п.2.3. Договору, Інвестор зобов`язується сплачувати на користь Фонду інвестиційні внески (платежі) в розмірі вартості Об`єкту на умовах та в строки, передбачені цим договором, а після оформлення і реєстрації права власності Фонду на Об`єкт отримати Об`єкт у власність в порядку, встановленому цим договором. Пунктом 1.1. договору погоджено адресу розташування та всі інші суттєві характеристики Об`єкту. Відповідно до пунктів 3.1. - 3.2. Договору вартість об`єкту становить 1 901 607,00 грн та підлягає коригуванню. Пунктом 4.1. договору погоджено порядок сплати вартості об`єкту протягом періоду часу з дати підписання договору до 20.12.2024. Як вбачається з п.6.2. договору, орієнтовний строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту будівництво та його введення в експлуатацію - ІІ квартал 2024 року. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно з ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Отже, судом встановлено, що між сторонами укладено інвестиційний договір, погоджено його істотні умови, зокрема, строк введення об`єкту в експлуатацію, строки здійснення платежів, тощо. Також вказаним договором врегульовано права та обов`язки сторін. При цьому, позивач зобов`язався здійснити відповідні платежі, а відповідач зобов`язався забезпечити фінансування та контроль за будівництвом Об`єкту відповідно до затвердженої проектно - кошторисної документації та додержання будівельних норм, стандартів і правил згідно укладеного між Фондом та Замовником будівництва договору; передати об`єкт у власність інвестора на підставі укладеного між сторонами та нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу Об`єкту (відповідно до п.п.5.2.1. - 5.2.2. Договору). Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, однією з загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. При цьому, принцип справедливості в цивільному праві України, зокрема щодо договорів, означає, що умови договору, його укладення та виконання повинні бути справедливими, розумними та відповідати певним моральним та соціальним уявленням про те, що є правильним та рівноправним. Це не лише про юридичну форму, але й про моральний зміст договірних відносин. Справедливі умови договору означають, що права та обов`язки сторін, а також наслідки їх невиконання, визначені в договорі, мають бути збалансованими і не призводити до надмірного обтяження однієї зі сторін. Це включає в себе чітке визначення предмету договору, термінів виконання зобов`язань, ціни, порядку розрахунків, відповідальності за порушення умов та механізмів вирішення спорів. З врахуванням наведеного, відповідно до укладеного договору, відповідач зі свого боку зобов`язався здійснювати контроль дотримання у тому числі строків будівництва Об`єкту, а позивач при укладанні договору мав справедливе очікування при виконанні умов договору отримання його у власність. Вирішуючи спір по суті заявлених вимого, суд першої інстанції урахував практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Гриненко проти України» (Заява № 65890/13), у якому вказано, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві. Так само, як і матеріальні речі, деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можна розглядати як «права власності» і, таким чином, як «майно» для цілей цього положення (див. рішення у справі «Белане Надь проти Угорщини» [ВП] () [GC], заява № 53080/13, пункт 73, від 13 грудня 2016 року). Поняття «майно» не обмежується «існуючим майном» і може також охоплювати активи, у тому числі вимоги, щодо яких заявник може стверджувати про наявність у нього принаймні «законних сподівань» стосовно отримання можливості ефективного користування правом власності. «Сподівання» є «законним», якщо воно ґрунтується або на положенні законодавства, або на нормативно-правовому акті, який стосується відповідного майнового інтересу. У кожній справі питання, яке необхідно розглядати, полягає у тому, чи надали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на отримання майнового права, захищеного статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справах «Сагінадзе та інші проти Грузії» (Saghinadze and Others v. Georgia), заява № 18768/05, пункт 103, від 27 травня 2010 року, та «Магаррамов проти Азербайджану» (Maharramov v. Azerbaijan), заява № 5046/07, пункт 47, від 30 березня 2017 року). Таким чином, укладаючи спірний договір, позивач мав законне сподівання щодо отримання житла (квартири) у встановлені строки, за умови виконання ним покладених на нього зобов`язань, зокрема щодо сплати відповідної вартості за договором. Як вбачається з Довідки, наданої ТОВ "СІРІУС ІНВЕСТ ГРУП" (Вих. №НВ/В/190/Ч3 від 14.02.2023 року), станом на 14 лютого 2023 року інвестор ( ОСОБА_1 ) сплатив за інвестиційним договором №НВ/В/190/Ч3 від 10.02.2021 - 875 155,00 грн (а.с. 7). Таким чином, позивачем зобов`язання за укладеним договором частково були виконані, що відповідачем не заперечується та не спростовується. Як вбачається з матеріалів справи будівництво Об`єкту у вказані в договорі строки здійснено не було. Вказаний факт спростовано відповідачем та третьою особою не було. Відповідно до п.8.2.5. Договору, дія договору припиняється у разі, зокрема, одностороннього розірвання інвестором договору у випадку та в порядку, що визначений п.8.8. - 8.9. Договору. Згідно з п.8.8. Інвестиційного договору, у разі якщо Фонд не уклав (ухиляється від укладання) Договору купівлі - продажу в строк, передбачений цим договором (за умови виконання інвестором всіх зобов`язань за Договором) за вимогою інвестора договір може бути розірвано і фонд зобов`язаний повернути сплачені інвестором кошти протягом 30 робочих днів після розірвання цього договору та сплатити інвестору штраф у розмірі 0,1% від суми, сплачених інвестором коштів. Як вбачається з частин 1 - 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до частин 1 - 4 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. 03 грудня 2024 року позивачем засобами поштового зв`язку було направлено на адресу відповідача Повідомлення про розірвання договору та повернення коштів від 02.12.2024 року на підтвердження чого до матеріалів справи надано копію опису та квитанцій Укрпошти. Також, 07 лютого 2025 року ТОВ «СІРІУС ІНВЕСТ ГРУП» направило засобами поштового зв`язку на адресу позивача Повідомлення про розірвання договору (Вих. №С-962 від 03.02.2025 року) яким повідомлено ОСОБА_1 про те, що оскільки ним було порушено умови Договору передбачені пунктами 4.1. та 5.4.1. стосовно строків та суми оплати інвестиційних внесків (останній платіж було здійснено 24.01.2023року) ПАТ «ГЕОС ІНВЕСТ» вимушений розірвати Інвестиційний договір № НВ/В/190/Ч3 від 10.12.2021 року на підставі п.8.4 Договору, який встановлює, що у разі порушення Інвестором умов цього Договору щодо строків та/або розмірів оплати чергових платежів (інвестиційних внесків) більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Фонд має право розірвати Договір в односторонньому порядку шляхом надіслання рекомендованим листом на адресу Інвестора, вказану в цьому Договорі, або вручення під розписку Повідомлення про розірвання. У цьому разі цей Договір є розірваним і вважається припиненим без укладання будь - яких документів із дня, наступного за днем надіслання повідомлення про розірвання. Крім цього повідомили, що у відповідності до п. 8.5 Договору, у разі припинення Договору з підстав передбачених пунктами 8.3, 8.4 цього Договору, Фонд на вимогу інвестора повертає сплачені Інвестором кошти протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з дати розірвання Договору за виключення штрафу у розмірі 5 % (п`яти відсотків) від вартості Об`єкту (т. 2 а.с. 11 - 12). Відповідачем у відзиві на позовну заяву вказано, що договір було ними розірвано на підставі п.8.4. Інвестиційного договору у зв`язку з порушенням інвестором умов договору передбачених п.4.1 та п.5.4.1. стосовно строків та суми оплати. Відповідно до п.8.4. Інвестиційного договору, у разі порушення інвестором умов цього договору щодо строків та/або розмірів оплати чергових платежів (інвестиційних внесків) більше ніж на 10 календарних днів Фонд має право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом надіслання рекомендованим листом на адресу інвестора, вказану в цьому договорі, або вручення під розписку повідомлення про розірвання. У цьому разі договір є розірваним і вважається припиненим без укладання будь - яких документів із дня наступного за днем надіслання повідомлення про розірвання. До матеріалів справи долучено платіжні доручення щодо здійснення оплати інвестором за інвестиційним договором (т. 1 а.с. 39 - 51, 248 - 250, т. 2 а.с. 1 - 10). З наданих платіжних доручень вбачається недотримання інвестором вимог укладеного між сторонами договору щодо строків оплати. Фонд (відповідач по справі) скористався своїм правом, передбаченим п.8.4. Інвестиційного договору, та Листом від 03.02.2025 вих. №С-962 направленим засобами поштового зв`язку на адресу позивача, повідомив ОСОБА_1 про розірвання договору. При цьому, відповідно до умов укладеного сторонами договору при розірвання договору за наявності відповідних підстав укладання будь - яких додаткових документів не потребує. Встановивши, що станом на момент розгляду справи інвестиційний договір між сторонами є розірваним, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження щодо позовних вимог про розірвання інвестиційного договору №НВ/В/190/Ч3 від 10 грудня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос інвест». Рішення суду в цій частині сторонами не оскаржується. Перевіривши обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо вимоги про стягнення сплачених позивачем відповідачу за інвестиційним договором коштів. Встановлено, що після укладення інвестиційного договору між позивачем та відповідачем, позивачем було здійснено наступні платежі: 10.12.2021року - 170 000,00 грн, 10.12.2021 року - 201 455,00 грн, 10.12.2021 року - 104 000,00 грн, 10.12.2021 року - 95 000,00 грн, 10.01.2022 року - 38 000,00 грн, 08.02.2022 року - 38 000,00 грн, 27.09.2022 року - 42 000,00 грн, 10.10.2022 року - 12 700,00 грн, 10.10.2022 року - 50 300,00 грн, 21.10.2022 року - 19 000,00 грн, 17.11.2022 року - 17 000,00 грн, 27.12.2022 року - 50 000,00 грн, 24.01.2023 року - 37 700,00 грн, при цьому при сплаті платежів, починаючи з 20.03.2022 року було порушено їх строки більше ніж на 10 днів. Крім того, як вбачається з матеріалів справи і сторонами не заперечується починаючи з 24.01.2023 року позивач припинив виконувати свої зобов`язання за договором щодо сплати внесків. Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем були порушені умови інвестиційного договору щодо строків здійснення відповідних платежів, що надало відповідачу право дострокового розірвання вказаного договору та стягнення (утримання) встановленої договором штрафної санкції. Суд першої інстанції правильно зауважив, що при укладанні спірного інвестиційного договору кожна сторона мала справедливе очікування належного виконання договору іншою стороною. При цьому, як позивач (як інвестор) мав право розраховувати на отримання у власність відповідного об`єкту нерухомості, за умови сумлінного виконання власних зобов`язань, так і відповідач (як Фонд) мав право розраховувати на своєчасне надходження від інвестора (позивача по справі) відповідних коштів. При цьому, саме по собі неналежне виконання зобов`язання однією стороною може тягнути за собою невиконання (або неможливість такого виконання) іншою. Відповідно до п.8.5. інвестиційного договору, у разі припинення цього договору з підстав передбачених пунктами 8.3, 8.4. цього Договору, Фонд на вимогу Інвестора повертає сплачені Інвестором кошти протягом 90 календарних днів з дати розірвання договору, за виключенням штрафу у розмірі 5% від вартості об`єкта. З наданих до матеріалів справи платіжних доручень вбачається, що ОСОБА_1 здійснювалось порушення строків сплати платежів за укладеним між ним та відповідачем договором внаслідок чого інвестиційний договір був розірваний фондом про що повідомлено позивача. З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що твердження відповідача з приводу обґрунтованості утримання зі суми сплачених коштів штрафу, погодженого договором у розмірі 5% є обґрунтованим. При цьому, як вбачається з матеріалів справи позивач на адресу відповідача направляв електронний лист із зазначенням банківських реквізитів для повернення коштів. Тому твердження відповідача щодо неможливості здійснення повернення коштів через відсутність реквізитів для сплати не знайшли свого підтвердження. Матеріали справи не містять у собі доказів повернення відповідачем позивачу коштів (за вирахуванням штрафу) у розмірі 780 074,65 грн. З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти в сумі 780 074,65 грн. Доводи апеляційної скарги зводяться до порушення позивачем порядку звернення до відповідача із заявою про повернення коштів, однак, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, позаяк не спростовують факт існування обов`язку відповідача здійснити повернення коштів у зв`язку із розірванням договору та факт невиконання цього обов`язку станом на день ухвалення рішення. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди з висновками суду. При цьому, докази та обставини, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов`язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об`єктивну оцінку наявним у справі доказам та обґрунтовано ухвалено рішення про часткове задоволення позову. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін. Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» залишити без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст складено 16 квітня 2026 року. Суддя-доповідач В.А. Нежура Судді С.М. Верланов Т.О. Невідома

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»