Постанова Сумський апеляційний суд № 591/1265/26

Справа №591/1265/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Косар А.І. Номер провадження 33/816/1131/26 Суддя-доповідач Колодяжний А. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Колодяжний А. О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Шершак-Гукової А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шершак-Гукової Аліни Миколаївни на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП та із застосуванням статті 30 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на чотири роки років, з оплатним вилученням транспортного засобу, - установив: Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 березня 2026 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП та із застосуванням статті 30 КУпАП підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на чотири роки з оплатним вилученням транспортного засобу ВАЗ 21213 д.н.з. НОМЕР_1 . Згідно з цією постановою ОСОБА_1 7 лютого 2026 року о 09:01 год в. м. Суми по вул. Харківська, 38, повторно протягом року керував транспортним засобом ВАЗ 21213 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, проба позитивна 0,35 проміле, чим порушив пункт 2.9 (а) Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі захисник Шершак-Гукова А.М. просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 березня 2026 року, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу даного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказує на те, що відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинка транспортного засобу має здійснюватися лише за наявності визначених законом підстав. В даному випадку транспортний засіб під керуванням її підзахисного зупинено незаконно, відомостей, які підтверджували порушення останнім Правил дорожнього руху, притягнення його за це порушення до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять, що на думку захисника, унеможливлює притягнення такої особи до відповідальності за статтею 130 КУпАП. Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17. Також вважає, що працівниками поліції була порушена процедура огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, якому належним чином не роз`яснили порядок проходження такого огляду, не запропонували пройти його в медичному закладі, відповідне направлення не видавали. Ставить під сумнів і результат тестування, проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, який на думку захисника, був несправним. Долучені до матеріалів справи відеозаписи не є безперервними. До того ж з цих відеозаписів убачається, що освідування ОСОБА_1 проводили двоє поліцейських, тоді як на місці події їх було троє. А тому вважає, що складений щодо ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним доказом. Вислухавши доводи захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. За повторне протягом року вчинення такого порушення відповідальність настає за частиною другою статті 130 КУпАП. Відповідно до пункту 7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 9 листопада 2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 585202 від 7 лютого 2026 року, суддя місцевого суду дійшла правильного висновку, що ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і, окрім протоколу, об`єктивно, підтверджується наступними доказами. Роздруківкою результатів тестування «Alkotest Drager 7510», згідно якого показники алкоголю у ОСОБА_1 7 лютого 2026 року становили 0,35 проміле, який підписаний останнім. Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду 0,35 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його особистим підписом у відповідній графі акту. Копією постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 13 серпня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. Довідкою управління патрульної поліції в Сумській області від 9 лютого 2026 року, з якої убачається, що 13 липня 2022 року на ім`я ОСОБА_1 було видане посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Відеозаписами події правопорушення з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовано рух транспортного засобу ВАЗ 21213 д.н.з. НОМЕР_1 , обставини встановлення особи водія, яким виявився ОСОБА_1 , ознак алкогольного сп`яніння, проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, згоди останнього з його результатом, а також відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров та складення протоколу і ознайомлення з його змістом ОСОБА_1 . Вказані відеозаписи містять усі суттєві обставини, що підлягають з`ясуванню і встановленню під час розгляду справи, зокрема: підтвердження факту керування особою керування транспортним засобом; вимогу поліцейського до водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння; проходження огляду водієм на місці зупинки транспортного засобу та встановлення позитивної проби та алкоголь і згоди ОСОБА_1 з його результатом. Дані відеозаписи є безперервними, здійснені за допомогою спеціальних приладів - відеореєстратора службового автомобіля та персональних відеореєстраторів двох працівників поліції, які проводили огляд ОСОБА_1 , і які в даному випадку зберігаються в трьох окремих файлах. Доводи захисника про недостовірність результатів огляду на стан сп`яніння у зв`язку з тим, що у роздруківці приладу зазначено температуру повітря +7°C при фактичній мінусовій температурі навколишнього середовища, апеляційний суд оцінює критично. Сам по собі зазначений показник не свідчить про несправність приладу, оскільки не доведено, що у чеку відображається саме температура навколишнього середовища, а не температура внутрішніх елементів приладу чи вимірювальної камери, особливо зважаючи на те, що цей прилад тільки дістали з патрульного автомобіля в середині якого температура становить більше за +7°C. Крім того, стороною захисту не надано жодних доказів порушення порядку проведення огляду за вказаних погодних умов, відсутності повірки приладу або впливу зазначених умов на кінцевий результат вимірювання. У той же час з чеку приладу слідує, що він пройшов останнє калібрування 15 вересня 2025 року, тобто є чинним до 15 вересня 2026 року. За таких обставин підстав вважати отриманий результат недостовірним не вбачається. Доводи захисника про те, що долучений до матеріалів справи чек приладу не підтверджує результати огляду саме ОСОБА_1 , оскільки на відеозаписі не зафіксовано цифрових показників приладу, є необґрунтованими. Відсутність відеофіксації власне цифрових показників приладу, чи навіть технічної дії друку чеку, не свідчить про недопустимість чи неналежність такого доказу, якщо інші обставини підтверджують його зв`язок із проведеним оглядом. Як убачається з матеріалів справи, час, зазначений у чеку, географічні координати, узгоджується з часом та місцем проведення огляду, зафіксованого на відеозаписі, що об`єктивно підтверджує належність цього результату саме особі, яка проходила огляд. Крім того, поліцейський одразу озвучив результат тесту, ОСОБА_1 погодився з ним та підписав роздрукований чек. Будь-яких доказів або ж серйозних аргументів щодо підміни, фальсифікації або використання результатів огляду іншої особи, стороною захисту не надано. За таких обставин підстав для сумнівів у належності вказаного доказу апеляційний суд не вбачає. Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу й на те, що сам ОСОБА_1 при спілкуванні з поліцейськими пояснював, що вживав алкоголь напередодні, просив не складати протокол, маючи реальну можливість у разі не згоди з результатом проведеного огляду пройти такий в медичному закладі, таким правом не скористався, погодився з результатом огляду проведеного на місці зупинки транспортного засобу. Також необґрунтованими є твердження захисника щодо безпідставної зупинки транспортного засобу поліцейськими з огляду на наступне. Згідно зі статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право зупиняти транспортні засоби у випадках, прямо передбачених законом, зокрема за наявності ознак порушення Правил дорожнього руху або необхідності перевірки документів. У відповідності із пунктом 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Таким чином, перевірка наявності страхового полісу є складовою повноважень поліцейського щодо контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та може здійснюватися після законної зупинки транспортного засобу. Як убачається з відеозапису, причиною зупинки транспортного засобу була відсутність у ОСОБА_1 чинного страхового полісу, за що в подальшому відносно нього було складено постанову про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 126 КУпАП. Відсутність же в матеріалах справи відповідної постанови не свідчить про безпідставність зупинки транспортного засобу та, як наслідок, безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення у даній справі. Крім того, навіть у разі формальних недоліків у зазначенні причини зупинки, такі обставини самі по собі не впливають на допустимість доказів, отриманих у подальшому, та не спростовують встановлений факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у адміністративній справі № 686/11314/17 не беруться до уваги, оскільки вказана позиція не є релевантною до обставин цієї справи. Так, справа № 686/11314/17 розглядалась Верховним Судом за правилами КАС України та стосувалася оскарження дій інспектора патрульної поліції щодо складання постанови про адміністративне правопорушення та накладення на особу адміністративного стягнення за порушення частини першої статті 126 КУпАП. У справі, що наразі переглядається, предметом розгляду є вчинення особою правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, а не правомірність дій поліцейського щодо зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. Керуючись статтею 294 КУпАП, - постановив: Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Шершак-Гукової Аліни Миколаївни на цю постанову без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А. О. Колодяжний