Постанова Львівський апеляційний суд № 461/5669/25

Справа № 461/5669/25 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л.Д. Провадження № 33/811/531/26 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., з участю ОСОБА_1 , захисника Галича П.О., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Галича П.О. на постанову Галицького районного суду м.Львова від 05 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою Галицького районного суду м.Львова від 05.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривні. Згідно постанови суду 06.07.2025 року о 22 год. 39 хв. у м. Львів на вул. Стуса, 57, ОСОБА_2 керував транспортним засобом BMW 535D у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується приладом Drager Alcotest 6820 з результатом тестування 0,33 проміле. Захисник Галич П.О. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтовано, при цьому зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог закону, зокрема не уповноваженою на те особою, тобто працівник поліції Троць Р.В. не здійснював його складення лише його підписав, а складав його фактично ОСОБА_3 , що зафіксовано на долучених відеозаписах, також поліцейський Троць Р.В. не здійснював огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції самостійно змінив фабулу обвинувачення, що була зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема щодо зазначення модифікації приладу Драгер. Крім того, ОСОБА_1 не погодився із результатом огляду на місці зупинки ТЗ, проте працівники поліції всупереч вимогам нормативних актів не повезли водія до медичного закладу для повторного огляду. Розглянувши матеріали справи №461/5669/25, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно з абз.2 п.5, п.6, п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. На переконання апеляційного суду судом першої інстанції належним чином не досліджено доказів наявних в матеріалах справи, таким надано неправильну та необґрунтовану оцінку. Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення суд першої інстанції покликався у судовому рішенні на протокол, акт огляду, результат прилад «Драгер», направлення до медичного закладу та відеозапис події. Однак, суд першої інстанції не дав оцінки наведеним доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності для прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення. Як вбачається з відеозапису події від 06.07.2025 (Clip-0.MP4) працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 проходить огляд, за результатами якого встановлено, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат 0,33 проміле. До медичного закладу на повторний огляд до медичного закладу ОСОБА_1 відмовився (а.с.4). Однак, в подальшому на відеозапису Clip-5.MP4 зафіксовано те, що фактично ОСОБА_1 висловив незгоду з результатом огляду з допомогою спеціального приладу Драгер та в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 383558 від 06.07.2025 року власноручно написав: «вважаю, що не винен, бо маю підозри до герметичності спеціального приладу» (а.с.1,4). Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає обов`язкову суб`єктивну сторону у формі прямого умислу, тобто у даному випадку суду необхідно встановлювати чи мало місце добровільне волевиявлення водія про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичній установі. Таким чином поліцейський всупереч положенням ст. 266 КУпАП, п.7 Розділу І Інструкції, п.6, п.8 Порядку в подальшому по суті не доставив водія ОСОБА_1 для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, при цьому апеляційний суд враховуючи обставини події, зокрема результат пройденого огляду 0.33 проміле, вважає, що за цих обставин працівник поліції зобов`язаний був забезпечити проведення повторного огляду ОСОБА_4 в медичному закладі для його підтвердження чи спростування, а також усунення будь-яких сумнівів в його достовірності, про що було висловлено ОСОБА_1 працівникам поліції. Таким чином протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був складений за результатами огляду водія на стан сп`яніння, проведеного з порушенням встановленого порядку, а тому і протокол про адміністративне правопорушення, і результати огляду на стан сп`яніння з використанням приладу «Драгер» критерію допустимості доказів не відповідають і не можуть бути покладені в основу судового рішення про визнання особи винуватою у вчиненні правопорушення. Отже, поліцейськими при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не було дотримано вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку щодо необхідності проведення огляду водія в закладі охорони здоров`я у разі незгоди водія з результатами огляду з використанням спеціальних технічних засобів з подальшим складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, він вважається недійсним. У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Отже, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Апеляційну скаргу захисника Галича П.О. задоволити. Постанову Галицького районного суду м.Львова від 05 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі №461/5669/25 відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.