Ухвала КЦС ВС № 278/6900/24

УХВАЛА 17 квітня 2026 року м. Київ справа № 278/6900/24 провадження № 61-5000ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сищука Віктора Володимировича на постанову Житомирського апеляційного суду від 10 березня 2026 року за заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державне підприємство «Пулинський лісгосп АПК», про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування її реєстрації в Державному земельному кадастрі, скасування реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав, ВСТАНОВИВ: У грудні 2024 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області), Державне підприємство «Пулинський лісгосп АПК» (далі - ДП «Пулинський лісгосп АПК»), в якому просив суд: - витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної ради земельну ділянку кадастровий номер: 1822086800:07:000:0009; - скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію всіх речових прав на земельну ділянку кадастровий номер: 1822086800:07:000:0009; - скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822086800:07:000:0009. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2025 року у позові заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до ОСОБА_1 , треті особи: ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ДП «Пулинський лісгосп АПК», про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування її реєстрації у Державному земельному кадастрі, скасування реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав відмовлено. Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 березня 2026 року апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задоволено. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної ради земельну ділянку кадастровий номер: 1822086800:07:000:0009. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію всіх речових прав на земельну ділянку кадастровий номер: 1822086800:07:000:0009. Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822086800:07:000:0009. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури 22 710,00 грн понесених судових витрат по сплаті судового збору. 14 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сищук В. В.через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 10 березня 2026року (надійшла до суду 14 квітня 2026 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. У постанові Житомирського апеляційного суду від 10 березня 2026 року зазначено, що дата виготовлення повного тексту 13 березня 2026 року, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 13 квітня 2026 року (понеділок). Представник заявника звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 14 квітня 2026 року, тобто з порушенням строку подачі касаційної скарги. У касаційній скарзі представник заявника вказав, що постанову суду апеляційної інстанції отримано ним 14 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд». Однак, представником заявника не порушується питання поновлення строку подачі касаційної скарги та не надано доказів дати отримання копії оскаржуваної постанови. Оскільки представником заявника не заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та не надано відповідних доказів дати отримання копії оскаржуваної постанови, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідного клопотання. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Заявником оскаржується постанова суду апеляційної інстанції у повному обсязі. Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом у 2024 році та заявляв 2 позовні вимоги немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру (витребування земельної ділянки). Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028,00 грн (350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 059 800,00 грн). Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем. Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги у розмірі 33 913,60 грн, а саме: 1) Судовий збір за 2 позовні вимоги немайнового характеру - 6 056,00 грн (3 028,00*2=6 056,00); 2) Судовий збір за позову вимогу майнового характеру - 34 065,00 грн (2 271 000,00*1,5%=34 065,00); 3) Максимальний розмір судового збору за подачу касаційної скарги фізичною особою за вимоги майнового характеру не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 30 280,00 грн (3 028,00*10=30 280,00); 4) Судовий збір за подачу касаційної скарги - 33 913,60 грн ((6 056,00*200%)+30 280,00)*0,8=33 913,60). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сищука Віктора Володимировича на постанову Житомирського апеляційного суду від 10 березня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць