Постанова Житомирський апеляційний суд № 274/8971/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа № 274/8971/25Головуючий у 1-й інст. Хоцька Л. М. Категорія 130Доповідач Миколайчук П.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2026 рокум. Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В., із секретарем судового засідання Журавською Д.П., за участю захисника Олянюка В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира справу за апеляційною скаргою захисника Олянюка Віталія Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.03.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Зміст постанови суду першої інстанції Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, 27 грудня 2025 року о 01 год. 54 хв. на пл. Соборній, 20 в м. Бердичеві ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги На постанову суду захисником Олянюком В.Л. в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. Захисник вважає постанову незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Захисник мотивує апеляційну скаргу тим, що відповідно до змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, він був складений у присутності останнього. Проте, як вбачається із відеозаписів обставин події, працівники поліції не складали протокол у його присутності, не роз`яснювали йому прав, суті вчиненого правопорушення, не складали інших процесуальних документів. Протокол та інші документи містять лише відмітки про відмову особи від підпису чи ознайомлення. Відеозапис свідчить, що працівник поліції обмежився лише питанням, чи буде ОСОБА_1 підписувати та отримувати протокол. Позиції учасників справи В судовому засіданні захисник Олянюк В.Л. підтримав апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його інтереси представляв адвокат Олянюк В.Л., тому суд, відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважав за можливе слухати справу за відсутності ОСОБА_1 . Мотиви та висновки суду апеляційної інстанції Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Олянюка В.Л. на підтвердження аргументів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За змістом абзаців третього та п`ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103. За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до п.п. 2-4 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Відповідно до п.п. 6,7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За змістом ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. На переконання суду першої інстанції, доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведено доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551903; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.12.2025 року, з якого вбачається, що підставою огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 слугувало виявлення в останнього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, незв`язна мова), від огляду відмовився; відеозаписом зі службового реєстратора працівників поліції, на якому зафіксовано рух транспортного засобу, пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду. Апеляційний суд вважає, що зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам, зазначеним у ст. 251 КУпАП та підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи. Апеляційний суд критично ставиться до аргументів сторони захисту з приводу того, що працівники поліції не складали протокол у присутності ОСОБА_1 , не роз`яснювали йому прав, суті вчиненого правопорушення, не складали інших процесуальних документів, а працівник поліції обмежився лише питанням, чи буде ОСОБА_1 підписувати та отримувати протокол. На відеозаписі події « ОСОБА_1 27.12 рух» чітко зафіксовано рух транспортного засобу Volkswagen Passat, з якого після зупинки вийшов ОСОБА_1 . На відеозаписі « ОСОБА_1 27.12.2025» видно, що у водія наявні виражені ознаки сп`яніння, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в медичному закладі, на що водій відповів: «та нє, ви шо», «ну нє». У зв`язку з відмовою від огляду, ОСОБА_1 повідомили про складання відносно нього протоколу про адміністративні правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП і матеріали справи будуть передані до суду для розгляду. Водію роз`яснили права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 неодноразово то сідав до автомобіля патрульної поліції, то виходив з нього. При оформленні матеріалів, працівники поліції кілька разів просили присісти до салону автомобіля. В автомобілі поліції ОСОБА_1 запитав: «ви хочете, щоб я протокол підписав? Я не буду підписувати». На запитання поліцейського, чи буде він ставити підписи в інших матеріалах, водій відповів: «не буду нікуди ніде нічого ставити» (відеозапис « ОСОБА_1 27.12.2025» 02 год.15 хв.). Після цього ОСОБА_1 повідомили про відсторонення від керування транспортними засобами. Зазначене спростовує твердження захисника про складання протоколу та інших матеріалів справи у відсутності ОСОБА_1 . Тобто з доказів, досліджених судом першої інстанції вбачається порушення ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом пункту 2.5 ПДР України та, відповідно, скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. За таких обставин, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Олянюка Віталія Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.03.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяП. Миколайчук