Ухвала КАС ВС № 120/9464/25

УХВАЛА 16 квітня 2026 року м. Київ справа №120/9464/25 адміністративне провадження № К/990/11634/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №120/9464/25 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, УСТАНОВИВ: Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025, задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0182972405 від 19.06.2025, №0183002405 від 19.06.2025, №0182982405 від 19.06.2025, №0182942405 від 19.06.2025, №0182962405 від 19.06.2025, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №01830224505 від 19.06.2025 та рішення про застосування штрафних санкцій №0183032405 від 19.06.2025. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження. До Верховного Суду 13.03.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №120/9464/25 (яку подано вдруге); попередню скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 03.03.2026, внаслідок не викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Ухвалою Верховного Суду від 24.03.2026 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа. На виконання вимог вказаної ухвали, податковим органом надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій викладено такі ж самі підстави касаційного оскарження судових рішень та заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що повторне подання касаційної скарги після її повернення здійснюється після усунення виявлених недоліків, у розумний строк та без невиправданої затримки; також скаржником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги. Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого. В уточненій касаційній скарзі скаржником знову вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що у цій справі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзацу другого пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України у правовідносинах, з визначення бази оподаткування ПДВ при реалізації продукції, що утворилась внаслідок переробки придбаної сировини, а саме обрізі шкіри ВРХ. Також податковим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 4 статті 328, пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України, вказано, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не надали належної оцінки суттєвим доводам контролюючого органу, що унеможливило правильне встановлення фактичних обставин справи. Однак Верховний Суд зауважує, що контролюючим органом на виконання вимог про залишення касаційної скарги без руху не обґрунтовано підстави касаційного оскарження щодо кожного епізоду даної справи, де предметом судового розгляду було питання визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій. Скаржником не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій щодо всіх оскаржуваних у даній справі рішень. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства України, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження. Проте враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України). Отже перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, які були підставою для залишення її без руху. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №120/9464/25 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Судді І.А. Васильєва В.П. Юрченко Р.Ф. Ханова