Ухвала КАС ВС № 420/22141/25

УХВАЛА 16 квітня 2026 року м. Київ справа №420/22141/25 адміністративне провадження № К/990/17187/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Ханової Р. Ф., суддів - Гончарової І. А., Юрченко В. П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі №420/22141/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: 07 липня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України, в якому позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати Рішення №12640739/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №974 від 16.09.2024 року на суму 32 991,99 грн., в тому числі ПДВ на суму 5 498,66 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №974 від 16.09.2024 року на суму 32 991,99 грн, в тому числі ПДВ на суму 5 498,66 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення №12640737/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №361 від 04.09.2024 року на суму 19 242,11 грн, в тому числі ПДВ на суму 3 207,02 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №361 від 04.09.2024 року на суму 19 242,11 грн, в тому числі ПДВ на суму 3 207,02 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення №12640735/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №359 від 04.09.2024 року на суму 56 376,63 грн, в тому числі ПДВ на суму 9 396,10 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №359 від 04.09.2024 року на суму 56 376,63 грн, в тому числі ПДВ на суму 9 396,10 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення №12640738/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №972 від 16.09.2024 року на суму 42 880,20 грн, в тому числі ПДВ на суму 7 146,70 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №972 від 16.09.2024 року на суму 42 880,20 грн, в тому числі ПДВ на суму 7 146,70 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення №12640740/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1039 від 01.10.2024 року на суму 42 618,70 грн, в тому числі ПДВ на суму 7 103,12 грн; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №1039 від 01.10.2024 року на суму 42 618,70 грн, в тому числі ПДВ на суму 7 103,12 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення №12640744/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1124 від 16.10.2024 року на суму 32 883,19 грн, в тому числі ПДВ на суму 5 480,53 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №1124 від 16.10.2024 року на суму 32 883,19 грн, в тому числі ПДВ на суму 5 480,53 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення №12640742/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1043 від 01.10.2024 року на суму 26 589,91 грн, в тому числі ПДВ на суму 4 431,65 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №1043 від 01.10.2024 року на суму 26 589,91 грн, в тому числі ПДВ на суму 4 431,65 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення №12640747/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1265 від 15.11.2024 року на суму 19 526,16 грн, в тому числі ПДВ на суму 3 254,36 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №1265 від 15.11.2024 року на суму 19 526,16 грн, в тому числі ПДВ на суму 3 254,36 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення №12640746/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1232 від 05.11.2024 року на суму 22 976,71 грн., в тому числі ПДВ на суму 3 829,45 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №1232 від 05.11.2024 року на суму 22 976,71 грн, в тому числі ПДВ на суму 3 829,45 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення №12640753/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1335 від 25.11.2024 року на суму 21 092,13 грн, в тому числі ПДВ на суму 3 515,35 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №1335 від 25.11.2024 року на суму 21 092,13 грн, в тому числі ПДВ на суму 3 515,35 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення №12640754/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1381 від 06.12.2024 року на суму 35 755,12 грн, в тому числі ПДВ на суму 5 959,19 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №1381 від 06.12.2024 року на суму 35 755,12 грн, в тому числі ПДВ на суму 5 959,19 грн, в тому числі ПДВ на суму 9 561,57 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення №12640755/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1388 від 19.12.2024 року на суму 31 770,45 грн, в тому числі ПДВ на суму 5 295,08 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №1388 від 19.12.2024 року на суму 31 770,45 грн, в тому числі ПДВ на суму 5 295,08 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення №12640757/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1490 від 21.01.2025 року на суму 23 231,18 грн, в тому числі ПДВ на суму 3 871,86,35 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №1490 від 21.01.2025 року на суму 23 231,18 грн, в тому числі ПДВ на суму 3 871,86,35 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію; визнати протиправним та скасувати Рішення №12640756/41688915 від 18.03.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1465 від 07.01.2025 року на суму 20 348,93 грн, в тому числі ПДВ на суму 3 391,49 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №1465 від 07.01.2025 року на суму 20 348,93 грн, в тому числі ПДВ на суму 3 391,49 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного провадження, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2026 року, позов задоволено. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі №420/22141/25. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі №420/22141/25, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного. Згідно пункту 8 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження. Так, у касаційній скарзі заявник посилався на те, що подана ним касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та становить значний суспільний інтерес. Однак, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, скаржником не обґрунтовано. Крім того, вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо. Касаційна скарга не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" і "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих. Крім того, наведені скаржником в касаційній скарзі обставини не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 243, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, - ПОСТАНОВИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі №420/22141/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіР.Ф. Ханова І.А. Гончарова В.П.Юрченко