Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/9026/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/9026/24 пров. № А/857/21468/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі №300/9026/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, суддя у І інстанції Микитюк Р.В., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складення повного тексту рішення 28 квітня 2025 року, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі ГУ ПФУ), у якому просила: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796; - зобов`язати відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивачці відповідно до частини 2 статті 42 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" (далі Постанова №127), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі Постанова №118), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі Постанова №168), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі Постанова №185) та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 300/9026/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що з метою забезпечення у 2021 - 2024 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: у 2021 році 1,11 згідно із Постановою №127; у 2022 році 1,14 згідно із Постановою №118; у 2023 році - на 1,197 згідно із Постановою №168; у 2024 році - на 1,0796 згідно із Постановою №185. Отже індексація пенсій у 2021-2024 роках має проводитись відповідно до Постанови №127, Постанови №118, Постанови №168, Постанови №185, Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі Порядок №124) та з урахуванням приписів частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 відповідно. Таким чином суд дійшов висновку про підставність позовних вимог та їх задовольнив. У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем, який у своїй скарзі просив таке скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. На думку відповідача, оскільки позивачку з 07.09.2020 переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про державну службу на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, пенсію обчислено від страхового стажу 33 роки 2 місяці 4 дні, коефіцієнту стажу 0,33167 та заробітної плати, врахованої за період з 01.07.2000 по 31.07.2020 (згідно з даними персоніфікованого обліку), коефіцієнту заробітку 1,15400. ГУ ПФУ правомірно індексація пенсії проводилася шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який є складовою формули розрахунку пенсії, на коефіцієнт підвищення, що визначається щороку Кабінетом Міністрів України, а саме з урахуванням базової заробітної плати 4888,83 грн. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за віком з 07.09.2020 на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV). Для обчислення розміру пенсії позивачки при її призначенні відповідачем нарахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, в розмірі 7763,17 грн. Позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила повідомити інформацію про те, чи проведено їй перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, встановлених Постановою №185. Також у заяві містилася вимога усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії з 01.03.2021. У відповідь на зазначену заяву відповідач надіслав листа від 08.11.2024 №9112-7780/В-02/8-0900/24, в якому зазначив, що згідно із Порядком №124 внаслідок індексації пенсія позивачки не підлягала підвищенню, оскільки в 2024 році показник осучасненого базового заробітку для обчислення пенсії складав 7994,47 грн, а показник середнього заробітку за три попередні роки (2017-2019) від якого обчислено розмір пенсії позивачки складає 7763,17 грн, що перевищує відповідну суму осучасненого середнього заробітку в 2024 році, тому перерахунок пенсії, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 позивачці не проводився. З 01.03.2024 позивачці встановлена доплата до пенсії в розмірі 100 гривень. Таким чином, розмір пенсії з 01.03.2024 склав 3347,02 грн, в тому числі: 3228,97 грн розмір пенсії за віком, 118,05 грн доплата за понаднормовий стаж. Вважає, що пенсія перерахована відповідно до норм чинного законодавства. Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом, що розглядається. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно із приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Спірним у цій справі є правомірність незастосування коефіцієнтів збільшення (з 01.03.2021 на 1,11; 01.03.2022 на 1,14; з 01.03.2023 на 1,197 та з 01.03.2024 на 1,0796) середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії за віком 2017, 2018, 2019 у зв`язку із проведенням індексації пенсії. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 виснував наступне: "при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року №127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований. Тому, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, судова палата констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, 100 грн, 100 грн відповідно у 2022 - 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.» Застосовуючи вказаний правовий висновок у контексті обставин справи, що розглядається, апеляційний суд зазначає, що з метою забезпечення у 2020 - 2025 роках проведення індексації пенсії для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: у 2020 році 1,11 згідно із постановою Кабінету Міністрів України №251, у 2021 році із постановою Кабінету Міністрів України №127 1,11, у 2022 році - 1,14 згідно із постановою Кабінету Міністрів України №118, у 2023 році - 1,197 згідно із постановою Кабінету Міністрів України №168, у 2024 році - 1,0796 згідно із постановою Кабінету Міністрів України №185, у 2025 році - 1,115 згідно із постановою Кабінету Міністрів України №209. Таким чином, індексація пенсій у 2020-2025 роках має відбуватися відповідно до вказаних постанов Кабінету Міністрів України, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 відповідно. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 300/9026/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар