Постанова 4856 № 560/17521/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/17521/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 16 квітня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" та Головного управління ДПС у Хмельницькій області на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 560/17521/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.12.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" задоволено. 23.12.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" подано заяву про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн. Додатковим рішенням від 29 грудня 2025 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково та стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області 6 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, сторони подали апеляційні скарги. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні. В судовому засіданні представники сторін вимоги апеляційних скарг підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Колегія суддів, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційних скарг, визнала за можливе продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження. Судом встановлені наступні обставини справи. Як вбачається з матеріалів справи, за заявою позивача, судом вирішено розглянути питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в окремому судовому засіданні після ухвалення рішення по суті спору. Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення у даній справі, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є надмірним, а тому стягненню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. Колегія суддів надаючи оцінку висновку суду першої інстанції у питанні відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, відзначає наступне. Згідно із частиною 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. У постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 808/1849/18 зазначено, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження заявленої суми витрат на правничу допомогу позивачем було надано: договір про надання правничої допомоги в адміністративній справі від 01.10.2025 року; звіт про надання правової допомоги від 19.12.2025 за Договором про надання правничої допомоги в адміністративній справі від 01.10.2025 року; Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 19.12.2025 до Договору про надання правничої допомоги в адміністративній справі від 01.10.2025.; рахунок-фактура № 1 від 19.12.2025; платіжна інструкція № 2763 від 22.12.2025 на суму 60 000, 00 грн. При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачу суми коштів із критеріями, встановленими ч.5 ст.134 КАС України, суд першої інстанції вірно виходив з того, що предмет спору, конкретні обставини справи та суть наданих послуг свідчать про те, що витрати позивача на правову допомогу адвоката підлягають зменшенню до 6000 грн і такий розмір відповідатиме критерію співмірності та вимогам розумності. Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає умовам співмірності, судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, понесенні позивачем у зв`язку із розглядом даної справи підлягають відшкодуванню у розмірі 6000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. До того ж, судова колегія зауважує, що в призмі приписів ст. 252 КАС України, додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Як було відзначено вище, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року залишено без змін. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви позивач, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" та Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.