Ухвала КЦС ВС № 759/16007/24

УХВАЛА 16 квітня 2026 року м. Київ справа № 759/16007/24 провадження № 61-4356ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу Київського міського центру зайнятості на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Київського міського центру зайнятості № 233-к від 02 липня 2024 року про звільнення ОСОБА_1 з посади консультанта роботодавця відділу взаємодії з роботодавцями Центрального управління Київського міського центру зайнятості 08 липня 2024 року за скороченням штатів на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді консультанта роботодавця відділу взаємодії з роботодавцями Центрального управління Київського міського центру зайнятості. Стягнуто з Київського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 368 341,64 грн. Стягнуто з Київського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 7 500 грн як грошову компенсацію моральної шкоди. У іншій частині позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та присудження їй виплати заробітної плати за один місяць. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року (повний текст складено 05 березня 2026 року) апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах Київського міського центру зайнятості задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року у частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Київського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 , змінено, зменшено розмір середнього заробітку із 368 341 грн 64 коп. до 262 713 грн 60 коп. (сума визначена без вирахування податків та обов`язкових платежів). У решті рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат. 30 березня 2026 року Київський міський центр зайнятості звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . До касаційної скарги Київським міським центром зайнятості додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, з посиланням на те, що у судовому засідання було проголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції від 12 лютого 2026 року, повний текст отримано 07 березня 2026 року. Проте, оскільки повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції від 12 лютого 2026 року складено 05 березня 2026 року, а касаційну скаргу подано 30 березня 2026 року, то процесуальний строк, визначений частиною першою статті 390 ЦПК України, заявником не пропущено.

1. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року в справі № 6-703цс15; постановах Великої Палати Верховного Суду від: 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, 06 листопада 2018 року у справі № 1326/1314/2012, 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, 22 листопада 2023 року у справі № 2610/7240/2012; постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16, від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20; постановах Верховного Суду від: 16 січня 2018 року у справі № 452/832/16-ц, 30 січня 2019 року у справі № 175/1180/17, 20 червня 2019 року у справі № 226/1664/18, 26 червня 2019 року у справі № 761/20961/17, 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, 01 жовтня 2020 року у справі № 360/1772/19, 08 жовтня 2020 року у справі № 202/2817/19, 23 грудня 2020 року у справі № 285/4227/18, 09 грудня 2021 року у справі № 646/2661/20, 28 червня 2022 року у справі № 640/942/20, 26 січня 2023 року у справі № 160/336/20, 13 лютого 2023 року в справі № 295/2725/21, 04 вересня 2024 року у справі № 727/10994/22, (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також, заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Касаційна скарга Київського міського центру зайнятості подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційні скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

2. До касаційної скарги Київським міським центром зайнятості додано клопотання про зупинення виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди і судових витрат до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. На обґрунтування підстав зупинення відповідач зазначає, що у разі задоволення поданої касаційної скарги здійснення повороту виконання судових рішень буде неможливим у зв`язку із відсутністю відповідного механізму у трудовому законодавстві України. Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України суд касаційної інстанції, вирішуючи питання про зупинення виконання чи дії судового рішення, враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повороту виконання судового рішення у випадку його скасування, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду у частині поновлення на роботі та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню. В іншій частині судові рішення можуть бути зупинені. Перевіривши доводи клопотання заявника про зупинення виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у частині, що не підлягає негайному виконанню, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Київського міського центру зайнятості на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року. Витребувати з Святошинського районного суду м. Києва цивільну справу № 759/16007/24. Клопотання Київського міського центру зайнятості про зупинення виконання судових рішень задовольнити частково. Виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у частині, що не підлягає негайному виконанню, зупинити до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Ухвалу про відкриття касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, а також іншим учасникам справи. Роз`яснити учасникам справи № 759/16007/24 право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 07 травня 2026 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Ю. В. Черняк Г. В. Коломієць Д. Д. Луспеник