Постанова КЦС ВС № 686/29163/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2026 року м. Київ справа № 686/29163/21 провадження № 61-4832св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І., учасники справи: позивач - Хмельницька міська рада, відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані-М», Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталінвестбуд», Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «НРС Україна», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Хмельницький академічний обласний театр ляльок, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану адвокатом Савченко Оксаною Володимирівною, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 квітня 2024 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У грудні 2021 року Хмельницька міська рада звернулась до суду з позовом до ТОВ «Компані-М», ТОВ «Капіталінвестбуд», Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, ТОВ «НРС Україна», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу часток в праві власності на будівлю, визнання недійсними рішення загальних зборів оформлених у вигляді протоколів, зобов`язання ТОВ «Компані-М» усунути перешкоди позивачу в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованої будівлі. Позов мотивований тим, що 22 січня 2021 року після звернення Хмельницької обласної ради до Хмельницької міської ради про надання інформації щодо приналежності земельної ділянки під приміщенням на АДРЕСА_1 стало відомо про наявність державної реєстрації права власності на нерухоме майно - будівлю на АДРЕСА_1 за ТОВ «Компані-М» на підставі акту прийому-передачі від 26 лютого 2019 року. З інформації, наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, першочергова реєстрація права власності як на об?єкт нерухомого майна відбулась 11 березня 2015 року за ТОВ «Капіталінвестбуд» на підставі договору купівлі-продажу від 03 жовтня 2003 року. 25 березня 2015 року зареєстровано право власності за ТОВ «НРС «Україна», підставою реєстрації зазначено свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 31 березня 2015 року. 15 квітня 2016 року зареєстровано право власності за громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу частки від 15 квітня 2016 року. Кінцевим власником на час звернення до суду зареєстровано ТОВ «Компані-М». Земельна ділянка, на якій розташована зазначена споруда, частково накладається на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні Хмельницького академічного обласного театру ляльок на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6860100000:01:006:0247. При цьому, з 2009 року по січень 2021 року між ФОП ОСОБА_4 та позивачем укладались договори оренди частини облаштованого майданчика площею 45 кв. м на АДРЕСА_2 , на якому встановлений павільйон під заклад громадського харчування. Укладення договір купівлі-продажу у 2003 році та подальші дії щодо приміщення на АДРЕСА_1 є незаконним та такими, що порушують права Хмельницької міської територіальної громад як власника земельної ділянки. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 09 грудня 2010 року № 1584 «Про надання дозволу на право розміщення малих архітектурних форм» ФОП ОСОБА_4 надано дозвіл на право розміщення павільйону під заклад ресторанного господарства, площею 144,4 кв. м, на АДРЕСА_2 , біля буд. АДРЕСА_3 , на умовах укладення договору особистого строкового сервітуту. На підставі указаного рішення в подальшому було видано паспорт прив`язки та укладено договір особистого строкового сервітуту, термін дії якого закінчився 24 жовтня 2016 року. Відповідно до п. 1.1. даного договору предметом його був особистий строковий сервітут встановлений на територію, на якій розміщувалась та використовувалась для провадження підприємницької діяльності тимчасова споруда - павільйон під заклад ресторанного господарства площею 144,4 кв. м. При цьому, пунктом 1.2 даного договору чітко встановлювалось, що даний договір не є договором оренди земельної ділянки чи будь-яким іншим договором користування земельною ділянкою. Пунктом 4.4.6 указаного договору сторона договору сервітуарій - ФОП ОСОБА_4 зобов`язаний не допускати будівництва будь-яких будівель, споруд або інших об`єктів на території, на яку встановлено особистий строковий сервітут. На павільйон видано паспорт прив`язки тимчасової споруди. При цьому, жодних дозволів на будівництво об`єктів нерухомого майна за вказаною адресою жодній особі не надавалось. Як свідчить лист управління архітектури та містобудування від 28 квітня 2021 року, в управління відсутня інформація щодо присвоєння об`єкту нерухомості адреси: АДРЕСА_1 . Таким чином, виключається правове існування договору купівлі-продажу 2003 року, який став в подальшому підставою для реєстрації права власності на об`єкт на АДРЕСА_1 за ТОВ «Капіталінвестбуд». Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, яке діяло станом на 2003 рік, обов`язковій державній реєстрації підлягало право власності на об`єкти нерухомого майна. Таким чином, на момент укладення договору купівлі-продажу від 03 жовтня 2003 року щодо об?єкта нерухомого майна - будівлі площею 248,3 кв. м на АДРЕСА_1 обов?язково повинна була бути реєстрація права власності на вказаний об?єкт за продавцем. Проте згідно з повідомлення Хмельницького БТІ від 06 квітня 2021 року № 728287 така реєстрація була відсутня. Нормами чинного законодавства України визначено, що в обов`язок державного реєстратора входить перевірка факту виникнення та переходу прав на майно, проте жодних дій по перевірці державним реєстратором Мельником В. В. реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції вчинено не було, наслідком чого стала незаконна реєстрація права власності на об`єкт, що породило надалі ряд недійсних документів та правочинів щодо права власності. Таким чином, на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності Хмельницької міської територіальної громади, в тому числі частково на земельній ділянці, переданій Хмельницькою міською радою в постійне користування Хмельницькому академічному обласному театру ляльок на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6860100000:01:006:0247, знаходиться самовільно створений об?єкт нерухомого майна. Просила суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу № 47 від 03 жовтня 2003 року, щодо будівлі загальною площею 248,3 кв. м на АДРЕСА_1 , який став підставою державної реєстрації права власності на вказану будівлю за ТОВ «Капіталінвестбуд»; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Мельника В. В. реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, індексний номер 19892291 від 11 березня 2015 року, про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Капіталінвестбуд» на будівлю на АДРЕСА_1 , загальною площею 248,3 кв. м, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 592944068101; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 31 березня 2015 року, видане державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Дубас О. О. ТОВ «НРС Україна» щодо будівлі загальною площею 248,3 кв. м на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 592944068101; визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в праві власності на будівлю на АДРЕСА_4 від 15 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Пруняком В. І.; визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в праві власності на будівлю на АДРЕСА_5 від 15 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Пруняком В. І.; визнати недійсними рішення (протокол) загальних зборів ТОВ «Компані-М» про прийняття в статутний капітал та додаток до нього - акт прийому передачі майна від 26 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Компані-М», який став підставою для державної реєстрації права власності за ТОВ «Компані-М» на будівлю; визнати недійсними рішення (протокол) загальних зборів ТОВ «Компані-М» про прийняття в статутний капітал та додаток до нього - акт прийому передачі майна від 26 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Компані-М», який став підставою державної реєстрації права власності за ТОВ «Компані-М» на будівлю; зобов?язати ТОВ «Компані-М» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,4535 га на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6810100000:01:004:0120, та земельною ділянкою площею 0,0051 га згідно з кадастровим планом, шляхом знесення самочинно побудованої будівлі на АДРЕСА_1 . У лютому 2022 року Хмельницька міська рада подала заяву про зміну предмета позову та залучення відповідача, в якій вказувалось, що на час подачі заяви власником будівлі є ОСОБА_3 . Підставою державної реєстрації за нею права власності на вказану будівлю зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна від 23 червня 2021 року, видавник - ТОВ «Компані-М». А тому ОСОБА_3 є належним відповідачем у справі та до неї звернуті позовні вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом знесення самочинно побудованої будівлі. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Хмельницькою міською радою не підтверджено відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсними договорів купівлі-продажу часток в праві власності на будівлю, визнання недійсними протоколів загальних зборів. Також позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження порушення прав Хмельницької міської територіальної громади - власника вказаних земельних ділянок і їх користувача ? Хмельницького академічного обласного театру ляльок, оскільки матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт розташування спірного об`єкта на належних позивачу земельних ділянках. Оспорюючи договір купівлі-продажу № 47 від 03 жовтня 2003 року, позивачем не надано до позовної заяви його належним чином засвідченої копії або оригіналу. Тому суд не може повно, всебічно і об`єктивно розглянути позов про визнання недійсним даного договору. Управлінням з питань реєстрації Хмельницької міської ради та його державними реєстраторами не було проведено жодної реєстраційної дії щодо державної реєстрації права власності на спірну будівлю, тим самим не було порушено права позивача. Позивачем не доведено протиправність дій державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Мельника В. В. Оскільки позивачем не доведено порушення, невизнання та/або оспорення його прав власника існуванням спірного об`єкта, вказане є самостійною підставою для відмови в позові. Оскільки правові підстави для визнання документів на приміщення недійсними або нечинними відсутні, відтак вимога про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом знесення самочинно побудованої будівлі не підлягає задоволенню. Короткий зміст постанови апеляційного суду Постановою Хмельницького апеляційного суду від 01 квітня 2024 року апеляційну скаргу Хмельницької міської ради задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 47 від 03 жовтня 2003 року, укладеного між ПП «Астро» та ТОВ «Капіталінвестбуд», про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Мельника В. В. про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Капіталінвестбуд» на будівлю, про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, виданого ТОВ «НРС Україна» щодо будівлі, скасувано, провадження у справі за вказаним позовним вимогами Хмельницької міської ради закрито. Роз`яснено Хмельницькій міській раді, що розгляд справи в зазначеній частині позовних вимог віднесено до юрисдикції Господарського суду Хмельницької області за територіальною підсудністю і позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання правочинів недійсними, відповідачем за якими є ТОВ «НРС Україна», скасовано, провадження у справі в цій частині закрито у зв`язку з припиненням юридичної особи. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в праві власності на будівлю від 15 квітня 2016 року, укладеного між ТОВ «НРС Україна» та ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в праві власності на будівлю від 15 квітня 2016 року, укладеного між ТОВ «НРС Україна» та ОСОБА_2 , про визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Компані-М» про прийняття в статутний капітал та додатку до нього - акту прийому передачі майна від 26 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Компані-М», про визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Компані-М» про прийняття в статутний капітал та додатку до нього - акту прийому передачі майна від 26 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Компані-М», про визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Компані-М» та додатку до нього - акту прийому передачі майна від 23 червня 2021 року між ТОВ «Компані-М» та ОСОБА_3 , усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будівлі скасовано та ухвалено в цих частинах нове судове рішення про часткове задоволення позову. Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,4535 га, на АДРЕСА_2 , кадастровий № 6810100000:01:004:0120, та земельною ділянкою, площею 0,0051 га, згідно з кадастровим планом, шляхом знесення будівлі загальною площею 248,3 кв. м на АДРЕСА_1 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнено з ОСОБА_3 на користь Хмельницької міської ради 6 202,50 грн судового збору. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції порушив предметну юрисдикцію спору, помилково розглянув справу в частині позовних вимог, пред`явлених до юридичних осіб, в порядку цивільного судочинства, справа в зазначеній частині підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а провадження в справі відповідно до норм пункту 1 частини першої статті 255 і частин першої-другої статті 377 ЦПК України, - закриттю. Крім того, наявні відомості про припинення відповідача - ТОВ «НРС Україна» (код ЄДРПОУ 37673997) ? запис від 07 червня 2022 року про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (до ухвалення судом першої інстанції рішення по суті - 18 вересня 2023 року). Тому на підставі частини першої статті 377 ЦПК України колегія суддів робить висновок про закриття провадження у справі, адже припинено юридичну особу, яка є відповідачем у справі, і яка не має правонаступників. У цій справі вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в праві власності на будівлю від 15 квітня 2016 року, укладеного між ТОВ «НРС Україна» та ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в праві власності на будівлю від 15 квітня 2016 року, укладеного між ТОВ «НРС Україна» та ОСОБА_2 , про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ «КОМПАНІ-М» та додатків до нього - актів прийому передачі майна не забезпечать усунення порушень, спричинених самочинним будівництвом. Ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, спричиненого таким порушенням, є вимога про знесення самочинного будівництва відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України і вирішення такої вимоги виключає застосування інших вимог. Належним відповідачем за такою вимогою є власник відповідної забудови, яким на час розгляду цієї справи є ОСОБА_3 . Земельна ділянка, на якій розташовано самочинно побудований об`єкт, належить територіальній громаді міста Хмельницького та віднесена до земель комунальної власності в силу статей 80, 83 ЗК України та статей 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому позивач вправі ставити вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комунальної власності шляхом знесення будівлі, відносно якої відсутні рішення органу місцевого самоврядування щодо виділення земельної ділянки в установленому законом порядку під будівництво та будь-які дозвільні документи на здійснення такого будівництва. Не може бути прийнята до уваги заява ОСОБА_3 про застосування позовної давності в частині позовних вимог про визнання недійсними правовстановлюючих документів, скасування рішень про державну реєстрацію права власності, оскільки провадження у справі в цій частині закрито, в решті позовні вимоги стосуються негаторного позову, а позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі (т. 1, а. с. 186-188). Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будівлі підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог. Аргументи учасників справи 22 лютого 2024 через підсистему «Електронний суд» адвокат Савченко О. В. в інтересах ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції; здійснити розподіл судових витрат. Касаційну скаргу мотивовано тим, що за відсутності на те процесуальних підстав, судом апеляційної інстанції на стадії апеляційного оскарження здійснено пошук доказів на підставі ухвал від 20 грудня 2023 року та від 05 лютого 2024 року щодо документів, які стали підставою для реєстрації права власності за відповідачами на приміщення. Таким чином, судом апеляційної інстанції порушено вимоги процесуального законодавства щодо дотримання принципів змагальності та диспозитивності судового процесу й безпідставно сформовано висновок про наявність підстав для задоволення позову. Суд позбавлений права приєднувати нові докази на стадії апеляційного оскарження. Позивач не довів факту порушення його прав зі сторони відповідачів, що, в свою чергу, є безумовною є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви. Зокрема, позивачем не надано та матеріали справи не місять будь-якого належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт знаходження належного ОСОБА_3 на праві власності приміщення в межах земельних ділянок площею 0,4535 га, кадастровий номер 6810100000:01:004:0120 та площею 0,0051 га (згідно з кадастровим планом, ніким не погодженим та не затвердженим). Разом з тим, за фактом обізнаності про існування спірної будівлі з 2003 року позивач понад 18 років не вчиняв жодних дій щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, встановлення правової підстави для реєстрації права на вказане приміщення, якщо вказане, на переконання позивача, порушує його права. Тому пропуск звернення до суду із позовними вимогами, в тому числі про скасування правовстановлюючих документів, також є самостійною підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову. Крім того, Хмельницькою міською радою безпідставно здійснюється представлення інтересів Хмельницького обласного академічного театру ляльок, оскільки останній відповідних повноважень для позивача не надавав. Позивач не довів протиправність набуття ОСОБА_3 права власності на приміщення, що свідчить про відсутність правових підстав для висновку про відсутність у останньої права власності на указаний об`єкт нерухомого майна. З огляду на те, що правовстановлюючі документи на нежитлове приміщення площею 248,3 кв. м є чинними, тому підстав для задоволення позовної вимоги про знесення приміщення не вбачається. Оскільки позивачем не доведено винної, протиправної поведінки набувача права власності, враховуючи факт набуття ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно в силу необізнаності останньої про будь-які обмеження щодо набуття відповідного права (навіть у разі їх існування), вказане свідчить про те, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем. Крім того, знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування. Позивачем не підтверджено неможливість врегулювання відносин із землекористування, якщо вказане, на переконання позивача, порушує його права. У травні 2024 року Хмельницька міська рада подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене судове рішення - без змін. Відзив мотивовано тим, що в матеріалах справи міститься кадастровий план земельної ділянки комунальної власності, виконаний сертифікованим інженером-землевпорядником, на якому чітко видно, що земельна ділянка, на якій розташована зазначена споруда, частково накладається на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні Хмельницького академічного обласного театру ляльок на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6860100000:01:006:0247, та частково виходить за її межі на тротуар - землі загального користування. Інвентарна справа у Хмельницькому бюро технічної інвентаризації розпочата в липні 2009 року, зокрема у зв`язку з надходженням заяви ФОП ОСОБА_4 щодо виготовлення технічного паспорту на павільйон кафетерію. При цьому, згідно експлікації, в якій містяться обміри, зазначено площа 144,4 кв.м., тобто площа павільйону - тимчасової споруди, під яку ФОП ОСОБА_4 надано дозвіл на право розміщення та укладено договір особистого строкового сервітуту. Жодних відомостей щодо первинної реєстрації права власності у 2003 році та подальшого продажу об`єкта ТОВ «Капіталінвестбуд» немає. В 2015 році з`являється договір купівлі-продажу 2003 року та державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна на тому самому місці, де встановлений павільйон, належний ФОП ОСОБА_4 . Таким чином, на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності Хмельницької міської територіальної громади, знаходиться самовільно створений об`єкт нерухомого майна без належних дозволів та дотримання процедури, передбаченої чинним законодавством України. Наявність такого об`єкту порушує права Хмельницької міської ради як власника на розпорядження та користування земельною ділянкою. Судом апеляційної інстанції правильно надано оцінку зазначених обставин із застосуванням норми статті 376 ЦК України та врахуванням усталеної судової практики. Щодо заяви представника скаржника про пропуск Хмельницькою міською радою строку для звернення до суду з позовними вимогами у цій справі, то Хмельницька міська рада дізналась про протиправну державну реєстрацію спірної будівлі під час розгляду звернення Хмельницької обласної ради від 22 січня 2021 року про надання інформації щодо приналежності земельної ділянки під приміщенням на АДРЕСА_1 . Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі; у задоволенні заяви ОСОБА_3 про зупинення виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 01 квітня 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовлено. В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 757/55244/17-ц, від 23 липня 2018 року у справі № 760/8892/17, від 12 березня 2020 року у справі № 440/628/15, від 16 січня 2019 року у справі № 458/1173/14-ц, від 01 квітня 2019 року у справі № 404/8750/15, від 03 липня 2019 року у справі № 493/1156/15-ц, від 31 травня 2021 року у справі № 320/1889/17-ц, від 12 квітня 2021 року у справі № 653/104/19, від 06 липня 2023 року у справі № 568/269/22). Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2024 року заяву ОСОБА_3 про зупинення виконання (дії) судового рішення задоволено частково. Зупинено виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 01 квітня 2024 року в частині зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками шляхом знесення будівлі на АДРЕСА_1 до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2026 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції; справу призначено до судового розгляду. Фактичні обставини справи Суди встановили, що 03 жовтня 2003 року між ПП «Астро» (продавцем) та ТОВ «Капіталінвестбуд» (покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 47, відповідно до умов якого продавець передає майно (об`єкт торгівлі), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 248,3 кв. м, а покупець приймає та оплачує за нього обумовлену грошову суму. 22 квітня 2009 року між Хмельницьким обласним театром ляльок та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 43 оренди майна, предметом якого є оренда окремо визначеного майна: майданчик з фрагментом землі, площею 45 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , яке використовується під кафе, термін дії договору з 22 квітня 2009 року по 21 березня 2012 року. Рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 09 грудня 2010 року № 1584 надано дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на право розміщення павільйону під заклад ресторанного господарства площею 144,4 кв. м на АДРЕСА_4 на умовах укладення договору особистого строкового сервітуту з управлінням житлово-комунального господарства міської ради та дотримання сучасних архітектурно-художніх вимог строком на 3 роки. 24 жовтня 2013 року ФОП ОСОБА_4 отримано паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - павільйону площею 144,4 кв. м на АДРЕСА_3 . 15 листопада 2013 року між Управлінням торгівлі міської ради та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 323 про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди, предметом якого є особистий строковий сервітут, встановлений виключно «Сервітуарію» на територію, на якій буде розміщуватись та використовуватись для провадження підприємницької діяльності тимчасова споруда павільйон під заклад ресторанного господарства площею 144,4 кв. м. Об`єктом особистого строкового сервітуту за цим договором є територія на АДРЕСА_4 площею 144,4 кв. м, розташування та межі якої зазначені в паспорті прив`язки тимчасової споруди. 11 березня 2015 року на підставі договору від 03 жовтня 2003 року здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ «Капіталінвестбуд» на будівлю, загальною площею 248,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «НРС Україна» (учасник 100% - ОСОБА_1 ) від 13 березня 2015 року задоволено заяву ТОВ «Капіталінвестбуд» про вступ до ТОВ «НРС Україна», внесено зміни до статуту, збільшено статутний капітал товариства за рахунок об`єкту нерухомого майна - будівлі, загальною площею 248,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 21 березня 2015 року між Хмельницьким академічним обласним театром ляльок та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 85 нежитлового приміщення (нерухомого майна), предметом якого є оренда окремо визначеного майна: майданчик з фрагментом землі площею 45 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , яке використовується під кафе, термін дії договору з 22 березня 2015 року по 22 лютого 2018 року. 31 березня 2015 року здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ «НРС Україна» на спірну будівлю та товариством отримано свідоцтво на нерухоме майно. 15 квітня 2016 року між ТОВ «НРС Україна» (як продавцем) та ОСОБА_1 (як покупцем) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В. І. та зареєстрованим в реєстрі за № 441, за яким передано у власність покупця частки в праві власності на будівлю. 15 квітня 2016 року між ТОВ «НРС Україна» (як продавцем) та ОСОБА_2 (як покупцем) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В. І. та зареєстрованим в реєстрі за № 444, за яким передано у власність покупця частки в праві власності на будівлю. 23 лютого 2018 року між Хмельницьким академічним обласним театром ляльок та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 74 частини облаштованого майданчика з фрагментом землі (майданчик площею 45 кв. м) за адресою: АДРЕСА_2 на якому встановлений заклад громадського харчування, термін дії договору з 23 лютого 2018 року по 23 січня 2021 року. 01 березня 2019 року на підставі рішення загальних зборів товариства, грошової оцінки майна від 26 лютого 2019 року та актів прийому-передачі, укладеними між ОСОБА_1 та ТОВ «Компані-М», між ОСОБА_5 та ТОВ «Компані-М» здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Компані-М» на будівлю. Рішенням загальних зборів ТОВ «Компані-М» (учасник товариства ОСОБА_3 -100% статутного капіталу товариства) від 23 червня 2021 року, у зв`язку із зменшенням статутного капіталу товариства, вирішено повернути учаснику ТОВ «Компані-М» ОСОБА_3 нерухоме майно, яке внесено в якості вкладу до статутного капіталу товариства, складено відповідний акт прийому-передачі зазначеного майна. 24 червня 2021 року здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на будівлю. За повідомленням Хмельницького БТІ № 728287 від 06 квітня 2021 року до 31 грудня 2012 року не зареєстровано право власності ПП «Астро», ТОВ «Капіталінвестбуд» на нерухомість на АДРЕСА_4. Згідно з наявним в матеріалах справи кадастровим планом, земельна ділянка, на якій розташована будівлю, загальною площею 248,3 кв. м, частково накладається на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні Хмельницького академічного обласного театру ляльок на вул. Проскурівській, 46, кадастровий номер 6810100000:01:006:0247, та частково виходить за її межі на тротуар - землі загального користування площа 0,0051 га.

Позиція Верховного Суду Щодо позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України). Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України). Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України). Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України). Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано, що «критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18(провадження № 12-136гс19); від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б(провадження № 12-143гс19)». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18) вказано, що «господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 263/2359/19 (провадження № 14-467цс19) зазначено, що:

35. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10, від 05 червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 335/11807/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 486/836/18, від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17, дійшла висновку, що наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.

36. Проте у даній справі суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивач у приміщенні № 67 у будинку АДРЕСА_3 здійснює підприємницьку діяльність. Факт здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності у вказаному приміщенні доведенню відповідачем не підлягає, оскільки про це прямо вказано і визнано ним у позовній заяві (два останніх речення абз. 7 на стор. 2 позовної заяви).

37. Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності, з 24 березня 2017 року перебуває на обліку у Лівобережній ДПІ Маріупольського управління Головного управління ДФС у Донецькій області. Одним із основних видів господарської діяльності ОСОБА_1 є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого майна. Згідно з актом від 01 квітня 2019 року, складеним юрисконсультом ККП «Маріупольтепломережа» та працівниками Житлово-комунального підприємства «Житло «Центр», у приміщенні № 67 у будинку № АДРЕСА_3 знаходиться магазин одягу «ІНФОРМАЦІЯ_1».

38. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач звернувся до суду як суб`єкт підприємницької діяльності на захист інтересів господарської діяльності, яку він здійснює у приміщенні № 67 у будинку АДРЕСА_3, а відтак, спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 лютого 2020 року в справі № 916/385/19 (провадження № 12-167гс19) вказано, що: «5.17. Набуття статусу ФОП не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно. 5.18. Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими. 5.23. Фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності. 5.26. У справі, що розглядається, ФОП ОСОБА_2, звертаючись до господарського суду з позовом, зазначила, що відповідачі, виконуючи надані їм повноваження з благоустрою площі Старосінної та реалізовуючи комплексну схему розміщення на ній тимчасових споруд, втрутилися у її право власності та демонтували спірний торговельний павільйон як такий, що не увійшов до комплексної схеми. 5.27. Цей торговельний павільйон загальною площею 41,6 кв. м, розташований за адресою: м. Одеса, площа Старосінна, належав позивачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 22 грудня 2005 року, був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, використовувався позивачкою у здійсненні її господарської діяльності на підставі дозволів на роботу торговельного павільйону, наданих ФОП ОСОБА_2 органом державного пожежного нагляду України та санітарно-епідеміологічною службою, а також Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на торговельний павільйон видавалась облікова картка для ФОП. 5.28. Тож спір виник у межах правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної суб`єкту господарювання (позивачу) діями органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу під час здійснення повноважень з регулювання підприємницької діяльності (реалізації схеми розташування споруд для здійснення підприємницької діяльності в місті Одесі). 5.29. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. 5.30. За змістом спірних правовідносин, суб`єктним складом сторін спору, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, цей спір є господарським». У постановіВерховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2025 року у справі № 464/5445/23 зазначено, що «у серпні 2023 році Львівська міська рада звернулася з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно збудованої будівлі загальною площею 55,0 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1836861546101) з припиненням права власності ОСОБА_1 на будівлю загальною площею 55,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1836861546101); до позову Львівська міська рада додала, зокрема, лист Сихівської районної державної адміністрації Львівської міської ради від 01 червня 2023 року № 4-34-7303 згідно якого при проведенні обстеження встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться тимчасова споруда ФОП ОСОБА_1, яка об`єднує тимчасові споруди за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 (навпроти будинку АДРЕСА_2 ) (а. с. 51); в матеріалах справи, зокрема, міститься договір від 01 липня 2011 року, укладений між Львівською міською радою і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, оренди земельної ділянки загальною площею 0,0031 га кадастровий номер 4610136800:04:005:0039 за адресою: АДРЕСА_1, на 5 (п`ять) років для обслуговування малої архітектурної форми (а. с. 69 - 70), та додаткова угоди до цього договору (а. с. 71, 72); договір № С-3054-20 від 26 травня 2020 року про право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, укладений між управлінням комунальної власності Львівської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 для розміщення кіоску по АДРЕСА_1, терміном до 31 грудня 2022 року (а. с. 93 - 96); Договір № С-3055-20 від 26 травня 2020 року на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення кіоску по АДРЕСА_1, терміном до 31 грудня 2022 року (а. с. 126 - 133); акт звірки взаємних розрахунків станом на 11 жовтня 2023 між Управлінням комунальної власності ДЕР ЛМР та ФОП ОСОБА_1 по договору № С-3054-20 від 26 травня 2020, за яким взаємні розрахунки між сторонами тривають, сальдо на користь ОСОБА_1 (переплата) становить 6 875,77 грн (а. с. 125); акт звірки взаємних розрахунків станом на 11 жовтня 2023 року між Управлінням комунальної власності ДЕР ЛМР та ФОП ОСОБА_1 по договору № С-3055-20 від 26.05.2020, за яким взаємні розрахунки між сторонами тривають до сальдо на користь ФОП ОСОБА_1 (переплата) становить 4 270,40 грн (а. с. 134); суди не звернули увагу, що фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності; вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими; згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, номер запису про проведення державної реєстрації 24150000000045090 від 30 червня 2010 року; за таких обставин в цій справі спір між міською радою та фізичною особою підприємцем про усунення перешкод і знесення кіоску, який використовується відповідачкою в підприємницькій діяльності, не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства. Тому судові рішення належить скасувати і закрити провадження у справі». У постановіВерховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 березня 2026 року у cправі № 916/547/25 вказано, що «відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.06.2023 у справі № 125/1216/20, необхідним є встановлення правового статусу фізичної особи у спірних правовідносинах - чи діє вона у власних інтересах, чи як суб`єкт господарювання. Водночас скаржник помилково ототожнює поняття суб`єкта права власності з процесуальною правосуб`єктністю сторін спору. Скаржник у касаційній скарзі наполягає на тому, що власником спірного кафе-бару є фізична особа, а не ФОП, посилаючись на правові висновки Верховного Суду (зокрема, у справах № 910/28188/14, № 509/11/17) щодо неможливості розгляду в господарських судах спорів, що стосуються речових прав фізичних осіб. Так, у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 509/11/17, на яку посилається скаржник, зазначено, що належними відповідачами за вимогами про знесення самочинно збудованого майна, приведення приміщень у первісний стан шляхом знесення самовільно збудованих об`єктів нерухомого майна, усунення перешкод у здійсненні прав користування та розпорядження майном шляхом перебудови самовільно збудованих об`єктів нерухомого майна мають бути чинні власники спірного майна (постанова Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 522/14563/18). Наявність права власності фізичних осіб на об`єкти житлової нерухомості, які є складовими частинами спірного житлового будинку, виключає розгляд спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується речових прав фізичних осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 910/28188/14). Верховний Суд критично оцінює такі доводи та зазначає, що чинне законодавство України не виокремлює такого суб`єкта права власності як ФОП. Зокрема, згідно з частиною першою статті 325 ЦК України суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Тобто право власності на нерухоме майно реєструється за фізичною особою незалежно від наявності у неї статусу підприємця. Однак наявність реєстрації права власності за фізичною особою не є безумовною підставою для розгляду справи в порядку цивільного судочинства, якщо спірні правовідносини виникли щодо використання цього майна в господарській діяльності. Згідно зі статтею 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності. Верховний Суд зазначає, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних процедур не втрачає статусу фізичної особи, а набуває до нього нової ознаки - суб`єкта господарювання. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на правомочності фізичної особи - власника, однак визначальним для встановлення юрисдикції є суть правовідносин та мета використання майна. Таким чином, фізична особа, яка має статус ФОП та використовує належне їй майно з метою отримання прибутку, діє як суб`єкт господарювання, а спори, що виникають при цьому (зокрема, щодо нерухомого майна, яке є знаряддям чи засобом такої діяльності), підлягають вирішенню в господарських судах. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що спір стосується самочинного будівництва об`єкта комерційного призначення - кафе-бару, який використовується відповідачем виключно для підприємницької діяльності». У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року у справі № 199/9897/22 (провадження № 61-14436сво24) зазначено, що «з огляду на те, що спір у справі, що переглядається, в частині позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування до ДП «Ілліч-Агро Донбас», є земельним спором між територіальною громадою та юридичною особою, а тому, виходячи із суб`єктного складу сторін, належить до господарської юрисдикції, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Враховуючи наведене, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій в частині вимог до ДП «Ілліч-Агро Донбас» підлягають скасуванню, а провадження в справі у цій частині - закриттю. Розгляду в поряду цивільного судочинства підлягали лише позовні вимоги до ОСОБА_1». У справі, що переглядається: суди встановили, що 22 квітня 2009 року між Хмельницьким обласним театром ляльок та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 43 оренди майна, предметом якого є оренда окремо визначеного майна: майданчика з фрагментом землі площею 45 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , який використовується під кафе. Рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 09 грудня 2010 року № 1584 «Про надання дозволу на право розміщення малих архітектурних форм» ФОП ОСОБА_4 надано дозвіл на право розміщення павільйону під заклад ресторанного господарства площею 144,4 кв. м, на АДРЕСА_2 , біля буд. № 44 на умовах укладення договору особистого строкового сервітуту. В подальшому було укладено договір особистого строкового сервітуту, термін дії якого закінчився 24 жовтня 2016 року. На павільйон було видано паспорт прив?язки тимчасової споруди. 03 жовтня 2003 року між ПП «Астро» (продавцем) та ТОВ «Капіталінвестбуд» (покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 47, відповідно до умов якого продавець передає майно (об`єкт торгівлі), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 248,3 кв. м, а покупець приймає та оплачує за нього обумовлену грошову суму. З 24 червня 2021 року і станом на час розгляду справи судами власником спірної будівлі є ОСОБА_3 . Підставою для державної реєстрації указаного об`єкта нерухомості є акт приймання-передачі нерухомого майна від 23 червня 2021 року, видавник - ТОВ «Компані-М»; апеляційний суд встановив, що земельна ділянка, на якій розташована спірна будівля, належить територіальній громаді міста Хмельницького та віднесена до земель комунальної власності, ця будівля частково накладається на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні Хмельницького академічного обласного театру ляльок на АДРЕСА_2 , та частково виходить за її межі на тротуар - землі загального користування площа 0,0051 га; суди не звернули увагу, що право власності на нерухоме майно реєструється за фізичною особою незалежно від наявності у неї статусу підприємця; фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності; наявність реєстрації права власності за фізичною особою не є безумовною підставою для розгляду справи в порядку цивільного судочинства, якщо спірні правовідносини виникли щодо використання цього майна в господарській діяльності; вирішення питання про юрисдикційність спору за участю фізичної особи-підприємця залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими, тобто визначальним для встановлення юрисдикції є суть правовідносин та мета використання майна; згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець, номер запису про проведення державної реєстрації 26730170000003826 від 23 лютого 1999року; за таких обставин спір між міською радою та фізичною особою-підприємцем про усунення перешкод і знесення будівлі, яка використовується в господарській діяльності (об`єкт торгівлі), не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства. Тому судові рішення в зазначеній частині належить скасувати і закрити провадження у справі. Оскільки встановлено підстави для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі, то суд касаційної інстанції доводи касаційної скарги по суті вирішення спору в зазначеній частині і відповідні підстави відкриття касаційного провадження не аналізує. Щодо інших позовних вимог Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України). Диспозитивність - один з основних принципів судочинства, на підставі якого учасник справи самостійно вирішує чи оскаржувати рішення суду першої інстанції в апеляційному (касаційному) порядку та в яких межах (постанова Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 757/42885/19-ц, постанова Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 465/6549/16-ц). У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20 (провадження № 61-3480сво21) вказано, що «у справі, що переглядається, інші відповідачі (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) не реалізували своє право на подання касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка інших відповідачів свідчить про повну згоду з оскарженими судовими рішеннями в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову щодо них». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року в справі № 761/18365/20 зазначено, що «у справі, що переглядається: в касаційних скаргах скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, просять скасувати постанову апеляційного суду як в частині задоволених позовних вимог до них, так і в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4; інші відповідачі (ОСОБА_3, ОСОБА_4) не скористалися своїм правом подачі касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка інших відповідачів (ОСОБА_3, ОСОБА_4) свідчить про їх повну згоду з постановою апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог до них». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2024 року у справі № 927/1206/21 (провадження № 12-31гс23) зазначено, що «ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області у касаційній скарзі не навело доводів з приводу незаконності та/або необґрунтованості судових рішень у частині задоволення позову в частині вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та визнання договорів оренди землі недійсними, а також не зазначило, як задоволення зазначених вимог порушує його права та інтереси за умови, що відповідачі, до яких пред`явлені такі позовні вимоги, судові рішення не оскаржили». Аналіз аргументів касаційної скарги свідчить, що заявник не навела переконливих доводів, яким чином оскаржене судове рішення в частині позовних вимог, пред`явлених до ТОВ «Компані-М», ТОВ «Капіталінвестбуд», Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, ТОВ «НРС Україна», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , порушують її права та інтереси. Зазначені відповідачі судове рішення в частині відмови у задоволені пред`явлених до них позовних вимог та в частині закриття провадження у справі не оскаржили судове рішення. Така процесуальна поведінка ТОВ «Компані-М», ТОВ «Капіталінвестбуд», Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, ТОВ «НРС Україна», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 свідчить про їх згоду з постановою апеляційного суду в частині позовних вимог, які заявлених до них. Тому оскаржену постанову апеляційного суду в наведеній частині касаційний суд залишає без змін. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги У разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору (частина четверта статті 414 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2025 року у справі № 464/5445/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 березня 2026 року у cправі № 916/547/25, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року у справі № 199/9897/22 (провадження № 61-14436сво24), дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та частково постанова апеляційного суду ухвалені без додержання норм матеріального права та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення в частині вирішення позовної вимоги до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою належить скасувати і закрити провадження у справі в цій частині, в іншій частині оскаржену постанову апеляційного суду залишити без змін. Тому Верховний Суд не поновлює виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 01 квітня 2024 року в частині зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками шляхом знесення будівлі, яке зупинене ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Верховний Суд відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи в частині позовних вимог, провадження за якими закрите, до відповідного суду господарської юрисдикції. Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 410, 412, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 квітня 2024 року в частині вирішення позовної вимоги Хмельницької міської ради до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити. Повідомити Хмельницьку міську раду, що розгляд цієї справи в зазначеній частині віднесений до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови позивач може звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. В іншій частині постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 квітня 2024 року залишити без змін. З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2023 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 01 квітня 2024 року в скасованій частині втрачають законну силу. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко